Сьогодні, у День українського добровольця, ми вшановуємо людей великої честі, мужності й любові до України.Саме добровольці у найважчі для держави моменти ставали першими на захист Батьківщини. Не за наказом. Не з примусу. А за покликом серця, за велінням совісті, за глибоким усвідомленням відповідальності перед своїм народом і своєю землею.Ще з 2014 року я мала честь бувати в зоні АТО, підтримувати наших військових, бачити їхню силу духу, жертовність і незламну віру в Україну. Окремою важливою і болючою сторінкою тих років була робота, пов’язана з визволенням українських полонених. І саме тоді я ще глибше зрозуміла: український доброволець — це не просто воїн. Це людина великої внутрішньої свободи, великої любові й великої відповідальності.Добровольці стали символом українського спротиву, національної гідності та незламності. Їхній високий патріотизм, готовність до самопожертви, відданість побратимам і Україні назавжди вписані в новітню історію нашої держави.Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення, ми всі маємо усвідомлювати: підтримка Збройних Сил України — це добровільна справа честі кожного громадянина. Хтось боронить державу на передовій. Хтось допомагає донатами, волонтерством, працею, молитвою, щоденною підтримкою військових і їхніх родин. Але спільна відповідальність у нас одна — зробити все можливе для Перемоги.Дорогі добровольці!Дякую вам за силу.За сміливість.За вірність Україні.За приклад справжнього служіння.Схиляю голову перед усіма, хто став на захист держави добровільно, свідомо і жертовно.Вічна пам’ять полеглим.Честь і шана живим.Слава українським добровольцям!Слава Україні!