9 грудня позначено у календарі, як Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів. На жаль, світ сучасної демократії більше схильний до «вшанування», «висловлення стурбованості» та «закликів до пошуку миру», ніж до реальної протидії злочинним режимам, причетним до злочинів, що відповідно до міжнародного права визнаються геноцидом. Замість жорсткого та однозначного засудження, переслідування всіх причетних до злочинів, демократичний світ дуже повільно відкривав для себе та усвідомлював Голодомор в Україні 1932-1933 років – прямий геноцид української нації. Як наслідок, маємо сьогодні жахливу війну в центрі Європи, що вже забрала сотні тисяч життів, а мільйони змусила залишити власні домівки. Тільки принципова позиція з викорінення причин, «кореню зла», підкріплена реальними кроками, з притягнення до відповідальності злочинців, може стати на заваді новим злочинам проти людяності. Бо коли цивілізація сумнівається у виборі між комфортом (щедро підтримуваним злочинними російськими грошима) та правдою, то зрештою вона може не тільки втратити комфорт, а й припинити своє існування. Не може бути жодних компромісів зі злочинцями!