Джерело
Європейська Солідарність | Знищення українських підприємств продовжується. Чи не щогодини дізнаєм...
2 300 Охват/переглядів
2026-09-26 11:22
Повідомлення №20977
Знищення українських підприємств продовжується. Чи не щогодини дізнаємося про все нові втрати.
І втрата підприємства - це не лише зруйнована будівля.
Здається, вже всі розуміють - це виробництво, яке не відбулося. Товари, які не експортували. Заробітна плата, яку не виплатили. Податки, які не надійшли до бюджету.
І ми бачимо, наскільки масштабними стали ці втрати за останні 3–4 місяці.
Тому читати про прогноз зростання ВВП України у 2026 році, навіть від ЄБРР, трохи дивно.
Хоча сам банк фактично говорить про те саме.
У новому прогнозі ЄБРР погіршив очікування щодо зростання української економіки:
2026 рік - 1,5% замість 2,2%.
2027 рік - 2,5% замість 4%.
І прямо зазначає, що на тлі посилення російських повітряних атак економіка України перейшла від повільного відновлення до стану, близького до стагнації.
Нагадаю і дані Держстату:
І квартал 2026 року - мінус 0,6% ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року.
ІІ квартал - лише плюс 0,4%.
❗
Тобто економіка фактично стоїть на місці.
При цьому потреба держави у фінансуванні оборони й усіх інших видатків нікуди не зникає.
І ось тут для мене головне питання.
Ми можемо розраховувати бюджет на різних сценаріях зростання ВВП. Можемо переглядати прогнози, шукати додаткове міжнародне фінансування, збільшувати запозичення.
Але що робимо для збереження самої економіки?
Не просто для компенсації знищеної будівлі, а для відновлення роботи підприємства, його виробництва, обороту, робочих місць і здатності платити податки.
Говорили так багато, але результату НЕМАЄ.
Але ж, якщо втрати продовжуватимуться такими темпами, то наступним питанням буде вже не те, наскільки ЄБРР погіршить черговий прогноз.
І тут дуже напрошується обговорення урядових планів щодо підвищення ставки ПДВ та додаткового збільшення акцизу на пальне.
Яким буде результат додаткового фіскального навантаження?
Хто сказав, що непрямі податки не впливають на бізнес?
Так, ПДВ сплачує кінцевий споживач. Але підприємство працює не у вакуумі.
Зростання цін може означати зниження попиту. Зростання витрат на пальне - подорожчання логістики, виробництва та доставки. А додаткова потреба в оборотних коштах - ще один виклик для підприємства, яке намагається вижити.
І тут виникає наступне питання.
Хто порахував, що буде з економікою, якщо спочатку вилучити додатковий ресурс через податки, а потім частині підприємств повернути його у вигляді державної підтримки?
Чи достатньо такого перерозподілу, щоб компенсувати вплив підвищення податків на бізнес, який підтримки не отримає?
І чи не втратимо ми більше через скорочення виробництва, обороту та споживання, ніж отримаємо додаткових бюджетних надходжень?
Справді питань забагато. Але не озвучувати їх - означає погодитись, а я так не можу.
📝 нардепка «ЄС» Ніна Южаніна
І втрата підприємства - це не лише зруйнована будівля.
Здається, вже всі розуміють - це виробництво, яке не відбулося. Товари, які не експортували. Заробітна плата, яку не виплатили. Податки, які не надійшли до бюджету.
І ми бачимо, наскільки масштабними стали ці втрати за останні 3–4 місяці.
Тому читати про прогноз зростання ВВП України у 2026 році, навіть від ЄБРР, трохи дивно.
Хоча сам банк фактично говорить про те саме.
У новому прогнозі ЄБРР погіршив очікування щодо зростання української економіки:
2026 рік - 1,5% замість 2,2%.
2027 рік - 2,5% замість 4%.
І прямо зазначає, що на тлі посилення російських повітряних атак економіка України перейшла від повільного відновлення до стану, близького до стагнації.
Нагадаю і дані Держстату:
І квартал 2026 року - мінус 0,6% ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року.
ІІ квартал - лише плюс 0,4%.
❗
Тобто економіка фактично стоїть на місці.
При цьому потреба держави у фінансуванні оборони й усіх інших видатків нікуди не зникає.
І ось тут для мене головне питання.
Ми можемо розраховувати бюджет на різних сценаріях зростання ВВП. Можемо переглядати прогнози, шукати додаткове міжнародне фінансування, збільшувати запозичення.
Але що робимо для збереження самої економіки?
Не просто для компенсації знищеної будівлі, а для відновлення роботи підприємства, його виробництва, обороту, робочих місць і здатності платити податки.
Говорили так багато, але результату НЕМАЄ.
Але ж, якщо втрати продовжуватимуться такими темпами, то наступним питанням буде вже не те, наскільки ЄБРР погіршить черговий прогноз.
І тут дуже напрошується обговорення урядових планів щодо підвищення ставки ПДВ та додаткового збільшення акцизу на пальне.
Яким буде результат додаткового фіскального навантаження?
Хто сказав, що непрямі податки не впливають на бізнес?
Так, ПДВ сплачує кінцевий споживач. Але підприємство працює не у вакуумі.
Зростання цін може означати зниження попиту. Зростання витрат на пальне - подорожчання логістики, виробництва та доставки. А додаткова потреба в оборотних коштах - ще один виклик для підприємства, яке намагається вижити.
І тут виникає наступне питання.
Хто порахував, що буде з економікою, якщо спочатку вилучити додатковий ресурс через податки, а потім частині підприємств повернути його у вигляді державної підтримки?
Чи достатньо такого перерозподілу, щоб компенсувати вплив підвищення податків на бізнес, який підтримки не отримає?
І чи не втратимо ми більше через скорочення виробництва, обороту та споживання, ніж отримаємо додаткових бюджетних надходжень?
Справді питань забагато. Але не озвучувати їх - означає погодитись, а я так не можу.
📝 нардепка «ЄС» Ніна Южаніна