КАКАЯ РАЗНІЦА НЕ ЗДАЄТЬСЯСхоже, у нинішньої влади проблеми в самому ядрі. Адже Володимир Зеленський і слуги його рвались до посад далеко не творити новий світ нових ліц. Вони не приховували, що ішли зупиняти «перегини українізації», усі ці квоти і розрив з русскім міром, бо ж, гиги, «какая разніца, кому памятнік», аби асфальт був хороший. І чимало тих, хто перед 2019 став під зелені знамена, і досі так вважають. Коли в 2022 рашисти показали, какая разніца, прозріли далеко не всі. Чималу загрозу для залишків рейтингу Зеленського і його слуг становлять саме такі адепти «нормальной жізні с нормальним язиком». Тож вибори сприймаються владною династією дедалі більше як загроза. А раз шлях до виборів лежить через примушення рашистів до припинення вогню - то виникає конфлікт мотивації… Схоже, в цьому ключ рішень, які збивають на злеті можливості України захопити і розвинути перевагу - що в забезпеченні війська, що в дипломатії, що в захисті громад. Але обираючи між інтересами династії і інтересами нації, владу належить примусити до слідування інтересам саме нації. Посилення і нарощування ударів по росії, а не піар-симулякрів і обіцянок. Кратного покращення дипломатії, а не руйнування стосунків по всіх доступних напрямках. Захисту українців та інфраструктури громад, а не умикання грошей на крадівництва й єбакінги під постійний пошук винних. Уряд національної єдності - давно вимога часу. Аби не стало надто пізно📝 нардеп «ЄС» Ростислав Павленко🇪🇺

Слідкуйте за ЄС в Телеграмі!