Статистика telegram каналу - @octopussy_pub

Логотип телеграм спільноти - шум трамваїв 2021-12-24

шум трамваїв

Кількість підписників:
127
Фото:
Відео:
 
Посилання:
17 
Категорія:
Блоги
Опис:
люди і кілометри

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-01-12
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2022-08-17

Історія змін назви

шум трамваїв
2023-12-06
люди і кілометри
2022-08-17
люди і кілометри
2022-08-06
люди і кілометри
2022-08-04
люди і кілометри
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала шум трамваїв - @octopussy_pub

​----------- слово зброя -----------
дим пожеж наче невдалий самогубця
в останньому акті
знищення кидається в небо
7,62-гі пігулки міцно стискаєш в кулак ти
не буде окремих пацієнтів на плацебо
як безнадійно дірявити небо з калашів
над всіма незбитими ракетами
так і всі мої/ твої вірші
які ніколи вже не стануть треками
стирчать покинутими букв'яними обелісками
в забутих флігелях телеграм- каналів
в домашньому мікрофоні голос тріскається
це хтось пожартував коли писали
своє читали у хаосі акцій і повстань
трибуна спалахнула ще на половині
протоколами адмін покарань
були забиті кишені рюкзаків.
а нині
зачинятися разом у кімнаті
під абстрактний хіп-хоп
із жіночим вокалом
рутиною нам стануть тут прокляття
які мене раніше так мене лякали
але гладиш мене по волоссю і вгамовуєш кислий страх
розбереш до деталек:
"поки я живий - учиться"
я засну, зробивши надійний окоп на твоїх плечах
і наш сон стереже зі стіни Ічкерійська вовчиця
555
22-12-05 11:51
​------ to all my love in references ------
Мистецтво міцно тримати свої обіцянки
Ми знов протримались до п'ятої ранку
Від розпачу самотніх вечерь
Заховаюсь у Вознесенські печери
Така тут осінь що кожен
ліс як Рудий ліс
Над Бабиним яром в тумані
стирчить металевий спис
Такий тут закон що кожен
кожному вовк
Якщо знаєш, мовчи
поки навік не замовк
Джармуш так і не отримав
свого листа
Але Позняки відповідають
за мої слова
Фіксують зниження симптомів від і до
Та звідки таке сильне мортідо?
І поки я відхаркаю огризки поем
Ти чистиш свій АКМ, чистиш свій АКМ
Якщо хочеш сказати щось серйозне - кажи
Бо час вже на кухні точить свої ножі, точить ножі
438
22-12-05 03:24
​​​​​------- платіжки і експедиція -------
Передивлятись фото з останньої експедиції до твого серця
у вологих туманах, лишайниках і камінні
Дуже хочеться загубитись у Горганах назавжди. Але на це
ніколи не вистачає мені терпіння
Засинаю ось так, міцно, тільки після побачення із горами
і
слизькими підошвами кедів по шпалам і креозоту
біжу із книжками Воннегута під пахвами
Не вистачає повітря для крику "Чекай"
твій потяг зникає за поворотом
Сон заклинює різко наче
це Морфей відрубив вай фай
за несплату абонентського внеску і ремонту кабеля
В телефоні їх служби підтримки
то сичать то фальшиво співають
Отже, доведеться знову запивати дедлайни парою таблів
Отже, знову тягти вміст нутрощів крізь темряву і мертву мобільну мережу
Отже, відмічати у календарі дні
до яких готова доживати
Отже, брати руками чужі почуття і потім ставити на місце обережно
Отже, просто ще раз дотягнути до весни. А там в Карпати.
Забудеться сотня нових снів про твій потяг, про ЦАХАЛ і про Зону
Від них вчасно відімкнуть живлення люди у сірих комбінезонах
Я домовлюсь зі своєю їдкою злістю і своїм всюдисущим страхом
зітру печаль, зам'ючу липку тривожність і заігнорю перманентний ахуй
Тоді гортатиму спогади альбомами,
не чекаючи на трігер - ніж у спину
Психіаторка буде мене хвалити і зменшить дозування вполовину
Закрию борг за сонопостачання, нарешті здам ті креслення начальнику
І вийду з рюкзаком на одиночне полювання
за вологим туманом, камінням і лишайниками
фото @shuum3e
434
22-12-03 04:14
Хто здогадався - той молодець.
Можете перевіритись.
Мені дозволили викласти фото) з дотриманням анонімності.
І все ще сподіваюсь колись намалювати арт по ньому до вірша
9
22-12-02 23:58

--- привид / 161---
Привид тебе минулого, хлопчик скінгед,
блукає провулками Аварійного селища.
І я гублюсь навмання у спробі з ним познайомитись.
Випадково ледь не зіб'ю його, припаркую велосипед
Хлопче, ти цілий? Будеш курити?
Бери дві, у мене ціла пачка іще.
І, може, невміло зав'язана бесіда перейде в неспішну прогулянку кудись.
Він розкаже про акції на підтримку політичних в'язнів.
І про вуличні бійки. Я мовчатиму,
хоча знаю кінцівки усіх історій.
Обговоримо Ремарка і "Дев'ять принців Амбера" Желязни.
Домовимось на тренування з бойових у Феофанії, біля обсерваторії.
Вдивлятимусь у знайомі блакитні очі, але без звичного теплого вогника впізнавання.
Вони ще не бачили ні зорі Чорнобиля,
ні ворожі танки що повзуть з посадки на завдання.
Я так хочу знати назви всіх станцій через які ти їхав сюди;
вдихаючи холод з кватирки і видихаючи в тамбурі, заповненому димом.
Що збираю всі твої старі фото, розшукую виживших членів твоєї профспілки і знайомлюсь із твоїм привидом.
Він щезає так само раптово, як і виник на розі бульвару.
Тепер довго не з'явиться, хоча я щодня звертаю в ці старі цегляні квартали.
Видивляюсь знайомий бомбер кольоровий і побувавші в лютих бійках мартена.
Розрізняю його таємні знаки - короткий напис, чорний маркер, сіра стіна.
Він приходить тоді, коли з вулиць затягує особливий котячий туман.
Зі сподіванням на гіпотетичну зустріч, беру цигарки, хлоргексидин, бинт
- прикладати до його ран.
Промивати його подряпини, запивати холодне повітря джином.
Фотографувати на плівку колію
і старий вагон що нудьгує без пасажирів.
Бинтую руки поверх партаків обережно, сподіваючись забрати весь його біль.
Від усіх невиліковних образ які уже стались. І від майбутніх власних вчинків і слів.
Але прочитане раз не стерти з пам'яті.
Краще спалити усі чесні вибачення і чернетки з планами помсти.
Тепер бувай, друже скінгеде з потойбічного 2017-го.
Бувай, побачимося в день нашого знайомства.
фото яке сюди пасувало б, поставити не можу. хто здогадався що за фото - ставте .
можливо, колись намалюю арт по мотивам фото і тоді принесу сюди.

67
22-11-26 08:59
----- кишеньковий -----
Можу попросити дещо у тебе?
Якщо буде, звичайно, не складно зробити
Загорни мене в клаптик паперу
І поклади у передню кишеню кітеля
Між цигарками, листівкою і шнурком юсб - тайп сі
Крізь вокзали, шпиталі і провінційні таксі
Хочу чути все що ти чув і за тебе все пам'ятати
Нічого, якщо забудеш витягти мене перед тим як поставити прати
Я вмію затримати дихання перед тим, як пірнати
Лишати на березі наче одяг
постійний сором і все так і не завершене
І якщо прилетить уламок ВОГа чи граната
Траекторія знищення перетне мене першою
Аби жодної секунди не існувати
в просторі, де тебе вже немає
В тимчасовій однушці між вицвілим пікселем і тобою
Ворожа лінія оборони рветься по краю
Я знаю
ти ніколи б не повернувся туди спиною
35
22-11-12 16:46
​105/106
Побачимось, обов'язково
У місті любовних трикутників і найсмачнішого фалафелю
Іноді все цілком, цілком
Іноді з воєм сповзаю по кафелю
Київ сліпне по черзі, мерзне і вже не здригається від тривог
Іноді так люблю ці провулки заводи
Іноді так злюсь від судових рішень про забудови
Що усе, що я можу - вночі зібрати рюкзак і в дорогу
До моря. До катакомб.
До будинку першого кохання мого першого кохання
Туди колись вперше автостопом
А котра з наступних буде остання?
Де завжди здаєшся трохи чужим зі своєю українською і блідими руками
Де як мінімум двоє прекрасних поеток і один чудовий поет
Ітс окей, не страшно - плакати над чиїмись рядками
Не страшніше ніж якщо на площі біля Привозу чужі люди оголосять суверенітет
З останнього побачення я пропустила кілька років
А зараз боюсь залишати свій Київ
Наче він розсипеться за спиною, щойно зроблю кілька кроків
Наче підірвуть дамбу, наче розійдуться ріки
Наче темна вода зірве всі мости, всі лінії електропередач
І все що я зможу тоді - завмерти, зам'ютивши програвач
І дивитись безсило
в екран
_Пробач
Подивитись (чомусь?) на годинник
Витріщатись у вікно потяга, який вже ніколи не прибуде на кінцеву станцію
Бачити як у місто моє приходить море
Як риби пливуть крізь вікна та вентиляцію
Море, до якого ми стільки разів намагались втекти
Тепер самостійно прийшло під наше парадне
Відміни всі купе і плацкарти, здавай квитки
Що б не падало з неба, я зустріну його у себе
На Святошині, Подолі, Троєщині чи Відрадному
фото моє, 2018
38
22-10-29 00:59

Хочу хороший абстрактний хіп-хоп українською мовою

34
22-10-15 19:31
—— Позакордонний ——
Коли одного разу входиш в зону
виходиш з нею не тим, ким був до цього
Річка Стікс може назватись багатьма іменами
Ділити натовп на правих і лівих, наче Дніпро
Чи як Полтва, аполітично лягти під подошвами
Ми, роздягнуті, входимо в темні води Ужа
Уважно слухаючи кожен шорох і звук
На протилежному боці закону, на зворотній сторінці історії
Аби не спалитися, мовчки, даєш мені руку
Квартири у Прип‘яті заповнені білим пилом
Він сипеться в мої сни протягом наступного року
Залізнична вода, що ми її пили,
залишається здійсненим вибором шляху назад
Як у битому склі наші кроки
Я довго і мовчки дивлюсь у недопиту склянку
Відчуваючи неминучість слів і того, що буде за ними
Межа пролягає кордоном останнього ранку
———
Але і після нього ніхто не забороняє помирати поруч з коханими, разом ставши старими
Фото @shuum3e
306
21-12-27 22:57