«The Ister» (2004) — документальний фільм режисерів Девіда Барісона і Деніела Росса, який є одним із найнезвичайніших філософських кінодосліджень початку 2000-х.Фільм натхненний лекційним курсом Гайдеґера 1942 року про вірш Гельдерліна «Der Ister» — давня назва Дунаю. Структурно фільм побудований як подорож: він рухається концептуально і буквально проти течії Дунаю — від дельти біля Чорного моря в Румунії до витоку річки в Шварцвальді в Німеччині. Більша частина фільму — це тривалі інтелектуальні інтерв'ю. Головними серед них є бесіди з французькими філософами Бернаром Стіґлером, Жан-Люком Нансі та Філіппом Лаку-Лабартом, а також з німецьким кінорежисером Гансом-Юрґеном Сіберберґом. Цікаво, що поруч із ними в фільмі інтерв'ю дають також інженер мостів, аматор-ботанік і румунський археолог. Шкода, що не вказали дотичність України до культурного вектору Дунаю 🙁Фільм охоплює дуже широке поле: час, поезію, технологію, поняття дому, війну, політику, міф, націонал-соціалізм, Голокост, давньогрецький поліс, «Антіґону» Софокла, а також битву під Вуковаром 1991 року і бомбардування Югославії НАТО 1999 року. Серед ключових місць — концтабір Маутгаузен в Австрії, храм Вальгалла поблизу Реґенсбурґа, замок у Зіґмарінґені, куди втік маршал Петен у 1945 році, а також місця, пов'язані особисто з Гайдеґером: його мала батьківщина в Мессіршу, хижа у Тодтнауберзі й аудиторія у Фрайбурзькому університеті, де він виголосив свою сумнозвісну ректорську промову.