Мф. 18:23-35

²³ Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;
²⁴ коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів;
²⁵ а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати.
²⁶ Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам.
²⁷ Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому.
²⁸ Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.
²⁹ Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі.
³⁰ Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу.
³¹ Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.
³² Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.
³³ Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?
³⁴ І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
³⁵ Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його.

НТП