Мк. 2:1-12¹ Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі.² Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово.³ І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо.⁴ І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.⁵ Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої.⁶ Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх:⁷ чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?⁸ Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?⁹ Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?¹⁰ Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому:¹¹ тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого.¹² Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили.