Молитва, названа у Василівці «лемківський Отченаш»Записано від Емілії Дичко, народженої 1942 року у Висовій, Горлицького повіту, яка проживає у Василівці, Березанського району, Миколаївської області, куди була переселена в рамках депортації лемків радянською владою в 1952р. (до того вони вже були переселені на Тернопільщину з Лемківщини в 1940-х роках). Запис здійснено після недільної літургії в місцевій церкві.Молитву записав на початку 2000-х Мирослав Пецух — польський етнолог, автор праці «Tożsamość kulturowa Łemków w zachodniej Polsce i na Ukrainie».„Odkal soneczko schodyttam Panienka Marija po świti chodyt.Jak-że ona ne ma po świti chodyty,jednoho synoczka mała i toho jij wziały,na horu poweły, twerdo powiazały,ostrymy nożamy serce probywały,dla was krowcia tekła prominiamy,a za koho, za wszytkych hrisznych christyjaniw.Pozlituwly sia z neba anheły,światu krowciu pozberały,popid nebesa z niom litały,wszytky duszeczky sia tiszyły,ne wszytky sia tiszyłykotoryji witcia i matir ne szanujut.W nedilu raneńko zadzwonyły try dzwony,do neba sia dwery otworyły.A kto totu mołytońku hwaryt i hwaryty bude,o nim nygda Hospod Boh ne zabude,szto najlipsze i najpotribnijsze mu dast,a po smerti wizme do neba.Wo imia Otcia i Syna i Świataho Ducha Amin”На фото церква св. Миколая у Бодруджалі 1658 року (Словаччина) — прототип храмів лемківського типу. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 2008 р.НТП