Якщо ми все одно сьогодні вже не працюємо, давайте ще обговоримо таку важливу тему. Маю ось такий відгук від авторки книжки "Мертва жива вода" Світлани Кострикіної. Вона пише про свою реакцію на мої пости про її книжку, і там страшний результат, зокрема, депресивний епізод та неможливість нормально функціонувати. Цей відгук я писала ще у 2024 році, але тему підіймаю тільки зараз, бо це вперше, коли Світлана про це написала (або я не бачила). По-перше, окреслю, що звісно, я не мала на меті викликати у будь-кого депресивний розлад або псувати комусь життя. Це точно не було моєю метою. Якщо так сталося - щиро прошу вибачення. Це жахливий наслідок. По-друге, я знайшла і прочитала цей свій відгук (ось він), а в ньому по пунктах розписані усі нелогічності книжки, докладно, з поясненням, що не так, і чому мені не зайшло. Це дуже довгий відгук, заснований на нашому обговоренні в клубі.Таких відгуків на Гудрідс - море. Різниця тільки в тому, що я написала його на каналі з великою кількістю підписників. І от тепер питання. Я би щиро не хотіла, щоб українські автори були змушені пити антидепресанти після моїх постів. Я сама зараз на антидепресантах і розумію, що це таке. З іншого боку, я не зможу писати ще більш зважені відгуки, обходячи недоліки, не вказуючи на проблеми і нелогічності книжки. Це буду не я. Мені важливо писати те, що думаю, бо в цьому був сенс створення каналу. Я така людина. Що пропонуєте робити в такій ситуації, щоб мінімізувати шкоду? Бо я бачу лише один варіант: припинити читати українські книжки. Що робити з моїм сенсівським клубом, на який ми вже два роки беремо тільки українські книжки - не знаю. Хіба що брати лише класику, або новітню класику типу Забужко і Жадана. Підкажіть правильний вихід з цієї ситуації, будь ласка.