Олександр Сирський заявив, що був здивований дізнатись, що має конфлікт із Федоровим. Далі пряма мова із колонки Головнокомандувача ЗСУ на Мілітарному: Скажу чесно: мені нецікава медійна робота. Я не будую імідж і не маю політичних амбіцій. Я займаюся війною. 24/7. Саме тому я рідко даю інтерв’ю і майже ніколи не пишу колонок.Але останніми днями моє мовчання почали трактувати як згоду. Навколо армії і Генерального штабу виросла ціла міфологія про конфлікти й саботаж. Тому один раз я скажу все сам.Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни.Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі.Бо є думка, важливіша за будь-які прізвища: Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу. Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу.І це стосується не лише нас із паном Федоровим. Я бачу, як люди діляться на «табір Федорова» і «табір Сирського». Щойно питання, пов’язане з війною чи військом, політизується, воно спрощується до гасла. А кожне з питань, про які зараз сперечаються в мережі, — контракти, закупівлі, мобілізація — набагато складніше за будь-який пост про нього. Гаслами не ухвалюються рішення, від яких залежать життя людей.