Ребекка Кван вирішила не зникати довго з книжкового інфопростору, тому дропнула новину щодо нової скляної книги про горе, втрату, мовний бар’єр, родинні зв’язки та відчуття віддаленості від власного коріння (як я зрозумів) — «Taipei Story»! ➡️ Переклад допису (автом.): Я почала писати Taipei Story кілька років тому — після того, як помер мій дідусь. Його смерть особливо сильно мене вразила, тому що в той час я навчалася на програмі китайської мови. Я почала вивчати китайську в коледжі, бо хотіла налагодити зв’язок зі своєю великою родиною — сидіти поруч із ними й слухати їхні історії. Я так довго відкладала ці розмови, бо соромилася того, як звучала китайською: запиналася, звучала по-дитячому, незріло. Я чекала того дня, коли говоритиму ідеально вільно — дня, який ніколи б не настав. Тепер його вже немає, і я можу ставити свої запитання лише порожньому повітрю.Тож я написала книгу, яка заперечує діаспорну фантазію про вільне володіння мовою, повернення додому та відновлення зв’язку. Натомість я зосередилася на всьому безладному — на кумедності неправильних перекладів, на приниженні, коли все робиш не так. Іноді все, що ми можемо, — це продиратися крізь туман мови, щоб сказати нашим близьким, що ми їх любимо, що ми слухаємо і що нам не байдуже. І цього має бути достатньо. Був час, коли горе майже зробило мене кататонічною, і досі здається нереальним, що ми вже по цей бік — із цією книжкою, яка допомагає пам’ятати його.Книга вийде у вересні, і всі посилання на передзамовлення я залишила в біо ❤️ Сподіваюся, ця книжка стане важливою для вас, якщо ви когось втратили, якщо вас із родиною розділяють океани, якщо ви відчуваєте, що недостатні. Схоже, у 2026 році ми багато плачемо… але, сподіваюся, й сміємося крізь сльози. 📅 Вихід книги у світ запланований на вересень цього року! Я куплю все від цієї геніальної авторки (досі не можу собі пробачити, що не передзамовив Катабазис, і досі не можу собі його придбати 😭). А ви що думаєте стосовно цієї книжечки? #світова_полиця