З війною буває як? Мрієш про неї все життя, пишеш про неї грубі книги, врешті - особисто розпалюєш. І от коли ти вже креслиш широкими мазками нові кордони імперії, коли у думках підписуєш вирок мільйонам, а десятки мільйонів відправляєш у концтабори, коли у солодкому збудженні кричиш «да, смєрть!» – саме тоді неочікувано виявляєш, що омріяна війна прийшла чомусь особисто до тебе і відібрала найдорожче. Війна вона така, «да, смерть!» прийшла, як і замовляли. Ця історія міфологічна у своїй промовистості.

Звичайно, ні СБУ, ні ГУР, ні ССО до цього епізоду не мають стосунку. Як воєнна ціль дугін нікчемний. Ризикувати конспіративною мережею, щоб усунути його було би просто непрофесійно.
Найпростіше, і відповідно найвірогідніше - замах на дугіна є виявом внутрішніх процесів в рф. Це може бути епізодом тривалого протистояння між структурами фсб, гру і міноборони як за ресурси і впливи, так і за те, хто кого призначить винним за провальну війну. Або ж це може бути стартом масштабної кампанії з ще більшого закручування гайок та масового терору проти опозиції. І дугін тут ідеально пасує на сакральну жертву. Чому ? Бо має з одного боку репутацію мислителя, а з іншого – саме його кремлівським не шкода. У євразійській політичній традиції «мислителі» для влади це найостанніші зі прислуги, безвідповідальні базіки, не придатні ні до чого, крім складно плести язиками. Ціна таким базікам п’ятачок за пучок, «толку нікакова», качок-охоронець з ринку і то цінніший. В євразійській традиції, ядром якої є насильство, причому насильство у прямому фізіологічному сенсі, беззахисний вузькоплечий «вумник» типу дугіна - завжди перший кандидат на роль жертви.
Коротше, колеги з умовного гру хотіли підірвати безтолкового папашу, та за руль сіла доча. Вона звичайно і близько не сягала хтонічних глибин мислі, і до зразкової десятиліттями плеканої ненависті батька їй було далеко. Але ця симпатична, цікава молодичка з іжорською курносістю, мордвинським розрізом очей та доброю французькою непогано справлялась з трансляцією батькових тез у доступній зумерам формі.
Висновок: рф-мислителям варто бути акуратним у своїх бажаннях. Філософ, не жартуй з Абсолютом, бо жарт у відповідь тобі не сподобається. Кривлявся до безодні? От безодня й підморгнула. І ще – рашці кінець. Неодмінно. Вони зжеруть і спалять одне одного.