Під час останньої сесії з однією моєю клієнткою, яка буквально поховала себе під нестерпним для неї тягарем нав’язаних їй мисленнєвих конструкцій і всіляких попередніх діагнозів, мені захотілося спитати:«А що, як з вами усе гаразд?»І знаєте що? Я спитала. У кожного з нас є своя, хай іноді й не зовсім усвідомлена, філософія. Свої напрацьовані цінності й уявлення. Свій спосіб пізнання себе в собі й у цьому світі. Тому казати, що якийсь метод роботи з духом (душею, психікою) — більш правильний, успішний, швидкий, щадний, конструктивний (підставте своє) — в корені хибна практика. Це збиває з пантелику людей, які кидаються між психологами, коучами, шаманами, кармологами, духовними провідниками — і не можуть отямитися від нової інформації, що сиплеться на них, мов шалена манна з інстаграмно-тіктокових небес. А ці нескінченні розмови про «пропрацьованість» — це взагалі якийсь бич часу.

Мід, Мюррей, Роджерс, Олпорт, Вінікот, МакАдам, Боулбі писали геніальні речі про те, що кожна особистість — це безкінечний гнучкий процес у просторово-часовому континуумі.

Ми ж не роботи, щоб нас налаштували раз і назавжди, запрограмували на щастя й позбавили небажаних тригерів.Ми — людина.

І гнучкість нашого колективного розуму підтверджується самим фактом безперервного пошуку, що триває з того моменту, як хтось найперший зрозумів, що вказівний і великий пальці нам дані не лише для того, щоб чесати голову чи роздирати сире м’ясо. Подумайте тільки, яке колосальне розмаїття філософських ідей виробило людство з часу, як навчилося говорити. Немає зараз такої книги, яка могла б вмістити їх усі — і при цьому поміститись у багажнику вашого авто. При цьому кожна нова ідея намагалась спростувати, доповнити, розвинути або вбити попередню. От так тяжко нам дається усвідомлення багацькості особистостей у нашому соціально-зарегульованому світі. А психологія виросла саме з філософії — можна сказати, визріла й розквітла.І неможливо почути та віддзеркалити душу іншого без філософування в процесі взаємодії, без розмов про душевні хвилювання на мета-рівні. Бо лише тоді, коли ми разом забрідаємо в глибини людського «Я», нам відкривається та сама, єдина на той момент дієва для конкретної людини філософія її життя. І знову ж — лише на даний момент!Бо ми змінюємось щодня, хочемо ми цього чи ні.

І в наших силах та можливостях (я справді в це вірю) — не йти сліпо за авторитетами, а досліджувати свою власну філософію. Спостерігати за собою. Аналізувати. Допускати. Експериментувати.І приймати, що нам зовсім не обов’язково відповідати НЕ своїм стандартам.