⚔️«Я зустрів повномасштабне вторгнення у своєму ліжку, у Львові. Але вже тоді було відчуття — це не просто «заворушення». Це повномасштабна біда», — так починає свою розповідь майор Тарас Стецюк, військовослужбовець бригади «Буревій». Його історія є прикладом побратимства, самовідданості та військового професіоналізму. З літа 2024 року Тарас — у складі 3-го артилерійського дивізіону бригади.Один із перших бойових виїздів назавжди закарбувався в його пам’яті: тільки-но заїхали на позицію, як росіяни почали масований обстріл.💬 «Все, що мав в арсеналі противник, він все по нас запускав, цей досвід надовго запам'ятається, але дякую мамам, що вродили косоруких ворогів, а всі ми залишились живі і здорові».Його підрозділ виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту — від Борової до Лиманського напрямку, зокрема в Серебрянському лісництві. 💬 «Це так званий «ліс чудес», всі казали, що це страшне місце, але ми намагалися робити все, що від нас залежало, щоб це страшне місце було саме для ворога, а не для наших військовослужбовців», — пригадує Тарас.На запитання, що тримає його на службі — Тарас відповідає без роздумів, що це впевненість в тих людях, які поруч з ним, які виконують завдання на вогневих позиціях.💬 «Коли є моменти не найкращі, не найсолодші, ви можете бути впевнені, що поруч завжди у нас є плече друга, який підтримає, який при потребі дасть правильну пораду, при потребі дасть правильного «ляща», але ми продовжимо в повному складі виконувати свої завдання».🎹 Відео на YouTube🫡 Повну історію читай на сайтіСайт • Telegram-бот • Instagram • Facebook • Tik-Tok • YouTube