Повідомлення telegram каналу - @ngo_uncg

​​Теракт на Каховській ГЕС став причиною небачених раніше втрат живих організмів в зоні затоплення і у морській акваторії. Ці трагедії відбулись під час сезону розмноження, тож загинули покоління тварин. Але території, де було Каховське водосховище, сезон розмноження дозволив не стати пустелею, навіть навпаки – майже дивовижним чином перетворитись на молодий ліс.
Відновлення природного лісу на місці водосховища стало точкою відліку в екологічній історії України. Дерева, що стрімко вкривають територію у 2000 кв.км претендують стати найбільшим європейським проектом відновлення природи. І, зважаючи на катастрофічні наслідки російської агресії для довкілля, цей молодий ліс вже став найбільшим лісом на півдні України. Успіхи дикої природи у відновленні цього лісу в 18 разів перевищують досягнення всіх лісгоспів Степової зони України щодо створення нових лісів.
Багато хто казав: «Каховка перетвориться на пустелю». Утім, вона перетворилась на величезний заболочений ліс. У перші дні після теракту було зрозуміло, що специфічні умови долини річки придатні для відновлення тут місцевих екосистем. Тож проростання місцевих видів дерев було очікуване.
 
Коли росіяни зруйнували дамбу Каховської ГЕС, тривав період, під час якого вода мала б відходити після великого водопілля. У цей час тополі й верби почали розсівати своє насіння, наповнюючи повітря пухом. І вперше за 70 років насінинам знайшлось де прорости. На території колишнього водосховища відновлюється саме ліс, а не луки, які тут переважали на момент затоплення у 1950-х. До речі, у минулому ця територія мала назву «Великий Луг», що означало «ліс, що періодично зволожується завдяки розливам річки».
 
«Великий Луг» у фольклорі фігурує як середовище, що оточувало Запорізьку Січ. Чималі площі становили плавні в нижній частині майбутнього водосховища. На решті територій переважали ліси – від заболочених вільшняків і верболозів і до старих дібров на островах, які не затоплювались навіть під час найбільших повеней. Під час радянського періоду Великий Луг використовували колгоспи, так господарська роль цієї території остаточно була змінена з місця лісозаготівлі і полювання на місце випасу та сінокосіння. Площа лісів значно скоротилась.
Зараз ця екосистема, схожа на природний стан долини Дніпра, є найбільш кліматично стійким лісом в Україні. Ліси тут не горять, не бояться посух, швидко ростуть, накопичують у стовбурах тополь і верб велику кількість вуглецю. Будь-які міжнародні й національні цілі України з протидії змінам клімату неможливо втілити більш ефективно, ніж це відбувається зараз на території Великого Лугу. Без сумніву, Великий Луг зараз є кліматичним проектом №1 у Європі.
 
Мінімум 80 000 га колишнього водосховища заростає молодим лісом. Ми підрахували, що на 1 кв.м молодого лісу на дні водосховища зростає до 60 молодих дерев. Для простоти візьмемо 50 дерев на метр, тобто 500 000 на гектарі. На всій площі, що вже заросла лісом ─ 40 мільярдів молодих верб або тополь. Якщо решта площі колишнього водосховища, крім озер, русла Дніпра і сильно заболочених ділянок, теж заросте деревами, їхня кількість наблизиться до 80 мільярдів.
У такій кількості молоді дерева не зможуть існувати довго: слабші поступатимуться сильнішим. Якщо припустити, що залишитись мають дерева на відстані 2 м одне від одного, то виживе одне дерево з 200, які проросли. Якщо кожне 200-те дерево на дні водосховища виживе, це означатиме, що молодий Великий Луг складатиметься з 400 мільйонів дерев!
У 2021 році в степових регіонах лісівники висадили 21,3 млн. дерев. Більшість з них уже знищені війною або просто всохли через негоду. Відродження ж Великого Лугу у 18 разів перевищує річний показник лісівників у висадці дерев у всій Степовій зоні! І в це досягнення не вкладено жодної копійки бюджетних коштів. Залишається назвати речі своїми іменами, тобто на рівні держави визнати Великий Луг лісом.