🕊️ «Він залишився в Ірпені під час окупації та допомагав ховати загиблих»

Андрій Трохименко народився 28 грудня 1982 року в Михайлівці-Рубежівці. У підлітковому віці разом із родиною переїхав до Ірпеня. Тут навчався у школі №17, нині — ліцеї «Мрія», а згодом закінчив Бородянське СПТУ №26 за спеціальністю «кухар».

Після строкової служби Андрій потрапив до Головного управління морської розвідки, де служив за спеціальністю водія. Повернувшись до цивільного життя, працював монтажником систем у ТОВ «Поліпромсинтез», деякий час — кухарем, а згодом зайнявся ландшафтним дизайном. Разом із партнерами створив власну компанію.

Андрій жив із Наталею, разом вони виховували доньку Ганну. Під час повномасштабного вторгнення він залишився в Ірпені та допомагав із похованням загиблих мешканців.

У серпні 2023 року Андрія мобілізували до війська. Після навчання він отримав спеціальність старшого гранатометника. Через два місяці опинився на першій лінії оборони та три місяці провів на «нулі» під Мар’янкою.

Після цього Андрій мав виїхати з фронту на перепочинок, однак перебування військових на лінії вогню продовжили ще на три місяці.

14 лютого 2024 року Андрій разом із побратимами прибув на опорний пункт під час зміни позицій. Ворожий мінометний обстріл накрив цей пункт. Внаслідок численних уламкових поранень тулуба та голови Андрій загинув.

21 лютого 2024 року його поховали на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені.

Андрія Трохименка посмертно нагородили орденом «За мужність». Його ім’я також викарбуване на Алеї пам’яті захисників України в Києві.

У нього залишилися мати, донька, брат і дві сестри.

Повну біографію читайте ТУТ.

🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Андрія Трохименка. Вічна пам’ять Герою!

Джерело: ITV

Facebook | Instagram