БЕНКЕТ ПІД ЧАС ЖАЛОБИ: ПОКИ КИЇВ ДІСТАЄ ЗАГИБЛИХ З-ПІД ЗАВАЛІВ, ТОВ «ПЛИСКИ-АГРО» ГУЧНО СВЯТКУЄ ЮВІЛЕЙ У РЕСТОРАНІУчора я весь день, як і тисячі інших, не міг відірватися від новин. Година за годиною рятувальники діставали з-під завалів у Києві тіла. Тридцять загиблих. Тридцять життів, які обірвалися в один момент через російську ракету. Жахливі цифри, за якими стоять конкретні люди: чийсь батько, коханий чоловік, дитина. У соцмережах — чорні аватарки, суцільний біль, сльози та крик від безсилля. Країна буквально заціпеніла від горя.А сьогодні ввечері у стрічці новин з'являється відео, від якого стає моторошно. На екрані — ресторан «Могорич», гучна музика, сміх, брязкання келихів. Компанія «Плиски-Агро» з розмахом святкує своє 20-річчя. Столи ломляться від делікатесів, гості танцюють, обіймаються, радіють життю.Насправді цей бенкет відбувся раніше, але відеоролик із веселими танцями та тостами вирішили викласти в мережу саме зараз. Опублікувати яскравий звіт про сите й безтурботне життя в хвилини, коли вся країна рахує загиблих під уламками київських багатоповерхівок.І від цього стає ще огидніше. Одне діло — емоційна тупість під час самого застілля, і геть інше — свідоме рішення показати свої веселощі в момент загальнонаціональної трагедії. Це не просто невдалий таймінг. Це істинне обличчя керівництва компанії, їхнє справжнє, неприховане ставлення до всього, що зараз відбувається в країні. Повна відсутність такту, поваги та елементарної людської емпатії.Тут немає питання до того, чи має право бізнес працювати. Звісно, має. Економіка повинна жити, підприємства мають сіяти, збирати врожай і давати робочі місця. Але де та межа, яка відділяє нормальне життя від абсолютної байдужості? Невже так важко було відкласти публікацію розважального контенту, промовчати, проявити солідарність із тими, хто втратив усе?Десь у цей самий момент мати вмивається сльозами в порожній кімнаті, бо її дитини більше немає. А на сторінках агрофірми крутиться життєрадісне відео, де кричать «будьмо!» і піднімають черговий тост. Цей крок — демонстрація того, що чужа кров і чужі сльози багатьох взагалі не обходять, якщо вони не заважають власній рекламі чи піару.Ми часто говоримо про єдність, про те, що ми всі — один організм у цій війні. Але такі вчинки показують страшну правду: ми розколюємося, коли одна частина нашого суспільства вмирає від болю, а інша — абсолютно цинічно хвалиться своїми колишніми розвагами на тлі свіжих могил. Страшно не лише від ракет. Страшно від того, як легко деякі люди готові оголити свій цинізм заради красивої картинки в соцмережах.За дивним збігом обставин вчора у Борзнянському районному суді відбулось чергове судове засідання у справі про шахрайство де на лаві підсудних директор ТОВ «Плиски-Агро» Валентин Бідний.Світлини: Юлії Гашпаренко-Косташ