коли береш книгу на відпочинок біля моря😅мені залишилось 100 сторінок і я далі маю протилежні враження мені цікаво і нудно одночасно сподіваюсь хтось зробить по ній клуб і я зможу доєднатись)) а поки тримайте цитату, яка мені дуже естетична «У цей момент їй дозволено заплющити очі, а він досягає тієї межі, коли він із нею, але водночас і не з нею. Безперечно, він тут. І все ж він десь в іншому місці. Його обличчя стає невпізнанним у ті моменти, коли Лукреція втрачає пильність і розплющує очі — тоді вона бачить над собою гротескну маску люті, рішучості, непохитної потреби. Вона гадає, що в такі моменти він забуває про неї. Усе, що їй залишається, — чекати, відраховувати хвилини. Річковий бог виконує свій нічний ритуал, спраглий віднайти таємниче і необхідне полегшення, задовольняючи свою нагальну потребу в єднанні з людиною, штовхаючись і штовхаючись, ніби прагнучи залишити у ній свій відбиток. На його шкірі проступають краплі річкової води, стікають на ней, ніби всередині нього вирують замулені підводні течії, ніби все, чого він хоче, — це вихлюпнути їх у Лукрецію, щоб і вона стала примарою з води, дівчиною- русалкою.»