Нещодавно широко відомі у вузьких кругах Spiritus Systems випустили сумнівне відео, яке навіть у їхніх коментаторів викликало питання. Тема відео - порівняння різних типів прицілів. Спікери SS більшу частину відео обсмоктують LPVO (загонніки) вихваляючи їхні якості, при цьому скептично, навіть зневажливо, відносяться до призматичних прицілів (а саме Trijicon ACOG) та механічних прицільних пристроїв. Одразу видно, що хлопці варяться у своїй тємі, і не аналізують досвід актуальних конфліктів.Досвід повномасштабної війни показав, що такі якості прицілу як ударостійкість та витривалість є вкрай важливими. У мене особисто багато товаришів ламали оптику в умовах інтенсивної роботи, більшою мірою від ударів об поверхні, але також і від осколків. У таких умовах - наявність резервних механічних прицільних це вимога, а не старомодна заморочка, як бачать в Spiritus. Другий тип прицілів за невбиваємістю це саме призматичні приціли, серед яких у ACOG-а статус легенди. Маючи надзвичайно міцний корпус, неубиваєму конструкцію, простоту експлуатації, незалежність від батарейок, ACOG це приціл для серйозної бійки. LPVO, в свою чергу, може бути привабливішим у ціні, до тих пір, доки він десь не вдариться, і вам не доведеться купувати новий. Він також краще для роботи на середніх та дальніх дистанціях. Загалом, як на мене, загоннік це інструмент для спеціалістів, які знають що їм треба, для спеціальних задач (таких спеціалістів і задач в позиційній війні дууже мало) та для тактікульщиків-спортсменів. Для більшості ж піхотинців і спец.піхотинців кращого поєднання ніж ACOG+механіка не придумаєш. Так як ціна ACOG-а для більшості не підйомна, то хороший голограф/коліматор з магніфером, також є правильним рішенням.