🕯Прилуцька громада провела в останню путь свого земляка – старшого сержанта Збройних Сил України МОЙСЕЄНКА Андрія Вадимовича.18 червня на площі біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці відбувся траурний мітинг-прощання із захисником України. Прилучани схилили голови в скорботі та вдячності перед воїном, який чесно виконав свій військовий і громадянський обов’язок, віддавши здоров’я та сили служінню Батьківщині.Народився Андрій Мойсеєнко 8 грудня 1980 року в Прилуках. Коли хлопчику виповнилося чотири роки, родина переїхала до Києва, де минули його дитинство та юність. Навчався в столичній школі №221, після закінчення дев’яти класів вступив до будівельного коледжу, де здобув спеціальність кранівника.Строкову військову службу проходив у Чернігові, в полку зв’язку. Саме там загартувалися його відповідальність, дисциплінованість і почуття обов’язку. Після служби працював у будівельній галузі в Києві, будував плани на майбутнє, жив звичайним мирним життям.Та війна змінила долі мільйонів українців.Із перших днів повномасштабного вторгнення Андрій не залишився осторонь. Разом із друзями та однодумцями він долучився до організації пункту спротиву в Києві, ставши на захист рідного міста. За свою уважність і пильність отримав позивний «Пограничник» – побратими жартували, що він завжди першим помічав небезпеку, уважно вдивляючись у горизонт крізь бінокль.Наприкінці 2023 року Андрій разом із товаришем вступив до лав полку «Азов». Виконував бойові завдання в найгарячіших точках фронту, зокрема, на Краматорському та Слов’янському напрямках. Його поважали за мужність, надійність і готовність підтримати побратимів у найскладніші моменти.Навіть серед суворих фронтових буднів Андрій не втрачав людяності. Поруч із ним постійно була кішка, яка стала для воїна вірним другом і своєрідним оберегом. Ця маленька жива істота дарувала тепло й нагадувала про мирне життя, за яке він боровся.Війна залишає свої сліди не лише на землі, а й у людських долях. Важка служба, постійне напруження та пережите на фронті серйозно підірвали здоров’я військовослужбовця.13 червня 2026 року старший сержант Андрій Вадимович Мойсеєнко відійшов у вічність.Сьогодні громада прощається з воїном, але не прощається з пам’яттю про нього. Добрі справи, щирість, людяність, мужність і відданість Україні назавжди залишаться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав Андрія.У глибокій скорботі залишилися мама Наталія Григорівна, сестра Любов, брат Олександр, тітка Людмила Григорівна, рідні та близькі.Світла пам’ять про Андрія Мойсеєнка житиме в серцях вдячних земляків. Його життєвий шлях став прикладом мужності, відповідальності та безмежної любові до України.Вічна пам’ять Захиснику України!Вічна слава Герою! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦Джерело: Град Прилуки