НБУ | Знати. Розуміти

​​🏘️ Іпотека в лютомуБанки України в лютому видали 701 іпотечний кредит на загальну суму 1,4 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування. Коротко про результати опитування⬇️⬇️⬇️▪️ 386 кредитів на суму 767 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 152 кредити на 280 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;▪️ 315 кредитів на суму 628 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,25% річних на первинному ринку та 9,46% на вторинному ринку;▪️ якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%. ✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано:▪️у Київській області (225 договорів на загальну суму 473 млн грн, або 34% від загального обсягу);▪️у місті Києві (145 договорів на 319 млн грн); ▪️у Львівській області (46 договорів на 95 млн грн); ▪️у Волинській області (36 договорів на 59 млн грн);▪️у Вінницькій області (29 договорів на 54 млн грн). Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 16 банків.  ☝️Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​#ГолосНБУ💡 Більшість обговорень експертів Національного банку цього тижня були присвячені міжнародній співпраці та забезпеченню стабільної й ритмічної фінансової підтримки України. А також говорили про вплив війни на Близькому Сході на українську економіку та кроки НБУ для його мінімізації, забезпечення цінової стабільності та проєктне фінансування банків.Про все як завжди – у дайджесті.👇👇👇Цього тижня делегація Національного банку на чолі з його Головою Андрієм Пишним перебуває у Вашингтоні, де проходять Весняні збори МВФ та Групи Світового банку.☝️Головні теми обговорень – співпраця з МВФ, ризики для макрофінансової стабільності та економічного зростання, перспективи зовнішнього фінансування, макроекономічний прогноз, стійкість фінансового сектору, розвиток ринків капіталу.Дізнавайтеся детальніше про всі зустрічі та обговорення у:▪️ перший день;▪️ другий день; ▪️ третій день.🚩 Напередодні відрядження до Вашингтона Андрій Пишний записав відеозвернення до учасників Forbes Banker, яка відбулася цього тижня. У ньому він розповів про план “Бˮ України в разі зволікання з наданням міжнародної допомоги, а також про стан банківської системи та кредитування.🚩 Про те, чому важливо забезпечити цінову стабільність навіть в умовах війни, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у другій частині інтерв'ю інформагентству «Інтерфакс-Україна».🚩 Про те, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні та що робитиме НБУ, щоб мінімізувати негативний вплив, Володимир Лепушинський розповів під час дискусії Центру економічної стратегії.🚩 Про розвиток проєктного фінансування в банках розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час семінару Національної асоціації банків України.

​​❓Як банки оцінюють фондування за підсумком I кварталу 2026 року?Наводимо результати опитування.⬇️⬇️⬇️🟢 Обсяг фондуванняЗа оцінками банків, обсяг коштів корпорацій зменшився, як і рік тому в цей період, натомість обсяг коштів домогосподарств дещо збільшився.Надалі банки очікують збільшення обсягу зобов’язань у цілому, зокрема залучень з боку населення та бізнесу, а також обсягу оптового фондування.Банки очікують залучити оптове фондування, зокрема планують отримати оптові депозити впродовж року. Йдеться про фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій.🟢 Вартість коштівСередня вартість фондування зросла, передусім коштів населення, натомість вартість коштів бізнесу дещо знизилася, а ціна оптового фондування не змінилася.Надалі банки очікують підвищення вартості запозичень у цілому за рахунок ставок як за депозитами бізнесу, так і населення. Водночас ціна оптових коштів не зміниться.🟢 Строковість та капіталПротягом року строковість фондування зростала і банки очікують на продовження цієї тенденції.Загальний обсяг капіталу банків за останній рік зріс. Водночас уперше з кінця 2024 року вони зафіксували зменшення вартості капіталу за останні 12 місяців і очікують на подальше зниження.📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓Скільки випадків шахрайства з платіжними картками відбулося минулого року та яка сума збитків?Проаналізували дані за 2025 рік і маємо такі підсумки.⬇️⬇️⬇️Торік кількість незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток, за якими були понесені збитки, зменшилася. ▪️Цей показник порівняно з 2024 роком знизився на 13,3 тис. операцій (або на 5%) – до 256 тис. операцій.▪️На один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських операцій, що на 14% менше порівняно з попереднім роком.▪️Сума збитків від шахрайства збільшилася майже на чверть (на 24%) – до загальної суми 1,4 млрд грн. Це пов’язано зі зростанням середньої суми однієї незаконної операції на 30% порівняно з 2024 роком (із 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025 році).▪️Водночас у 2025 році відносний рівень збитків від шахрайства з використанням платіжних карток до загальної суми видаткових операцій становив 198 грн збитків на один мільйон видаткових операцій, що на 14% більше ніж у 2024 році. Зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток свідчить про те, що надавачі платіжних послуг вживають належних заходів протидії таким випадкам (зокрема, впровадження посиленої автентифікації), та про дотримання все більшою частиною клієнтів правил безпечного використання платіжних карток. ☝️Водночас зростання середньої суми однієї незаконної операції демонструє, що клієнти, які стають жертвами зловмисників, через необачність зазнають більших фінансових втрат. 📌 Детальніше про те, які сценарії використовують шахраї та як захистити від них свої платіжні картки дізнавайтеся за посиланням.

​​🏦 Опитали банки про те, що відбувалося з кредитуванням у I кварталі цього року.Наводимо ключові дані.⬇️⬇️⬇️🟢 Попит на кредитиПопит бізнесу та населення на кредити збільшився і продовжить таку тенденцію надалі.Зокрема, зріс попит з боку великих підприємств, на гривневі та довгострокові позики передусім через потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі.За споживчими позиками цей тренд триває з ІІ кварталу 2023 року, за іпотечними – з початку 2025 року. І банки очікують на його продовження.Боргове навантаження підприємств залишилося середнім, домогосподарств – низьким.🟢 Кредитні стандартиДля підприємств кредитні стандарти загалом майже не змінилися, і надалі банки не планують їх змінювати. А для споживчих позик – пом’якшилися, однак не змінилися для іпотеки. Надалі банки очікують пом’якшення стандартів і для іпотеки, і для споживчих позик.Рівень схвалення заявок на кредити для населення та бізнесу (крім валютних) й надалі збільшувався.Помітно зросли всі види ризиків, крім процентного. Банки очікують посилення валютного, кредитного та операційного ризиків.📌 Детальніше – за посиланням.

​​🛡️Вчора в Україні був День працівника оборонно-промислового комплексу – професійне свято українських виробників зброї.За час повномасштабної війни професія зброяра стала однією з ключових, адже інженери, проєктувальники, конструктори щодня працюють над тим, щоб посилювати воєнну міць та обороноздатність нашої держави.✨ Тому саме українським зброярам ми присвятили нову пам’ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!».Під час урочистих заходів її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.💬 «Сьогодні значна частина озброєння, що використовується на фронті, – українського виробництва. І цей показник невпинно зростає. Попри надзвичайно складні умови, адже наша зброя створюється у бойових умовах, під час ракетних, дронових та артилерійських обстрілів, оборонно-промисловий комплекс продемонстрував здатність швидко адаптуватися до викликів і впроваджувати інновації, які безпосередньо впливають на хід бойових дій.Українські підприємства забезпечують сили безпеки й оборони широким спектром сучасних засобів – від безпілотників і наземних роботизованих комплексів до артилерійських боєприпасів, бронетехніки, високоточного ракетного озброєння, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і розвідки (РЕР). Вони фактично стали драйвером економіки. Успішний досвід українських зброярів уважно вивчають за кордоном, адже наші розробки уже довели свою ефективність.Наша нова монета – це присвята кожному зброяру України, усім, хто щоденно та невтомно працює, щоб знаходити рішення, від яких залежать життя захисників та цивільних», – сказав Олексій Шабан.🟢 Про нову монетуНомінал пам’ятної монети «Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!» 5 гривень, вона виготовлена з нейзильберу.➡️ На аверсі монети зображено традиційний орнамент української вишивки, що переходить у “піксельˮ, що відображає еволюцію української сили – від спадщини минулого до інновацій сьогодення. Внизу напис: «Дякуємо зброярам!».➡️ На реверсі – постать українського зброяра, зосередженого на створенні одного з найефективніших на сьогодні видів озброєння – БпЛА. Він символізує збірний образ українських інженерів, конструкторів та інших технічних спеціалістів, чиї знання, ідеї та інновації перетворюються на інструменти захисту держави.Тираж – до 75 000 штук.Придбати монети можна буде в травні в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.

​​#ГолосНБУ💡 Експерти Національного банку протягом тижня обговорювали питання функціонування економіки в умовах глобальних шоків та невизначеності, передбачення цих шоків та підготовку до них, а також інші теми, зокрема щодо іпотечного кредитування, регулювання сфери страхування тощо.Про всі теми – у дайджесті.👇👇👇🚩 Про те, як країнам та економікам функціонувати у світі, який виявився менш стійким, ніж здавалося, коли не діють правила, які напрацьовувалися десятиліттями, говорив Голова НБУ Андрій Пишний під час лекцій для студентів на запрошення Гарвардського університету в межах свого відрядження до США.🚩 Про розвиток іпотечного кредитування розповіли перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час Першого форуму доступної іпотеки 2026.🚩 Про вплив штучного інтелекту на економічні процеси вже зараз та бачення майбутнього в цій сфері розповів Сергій Ніколайчук під час Forbes AI DAY.🚩 Про те, чи можна передбачити геополітичні шоки з аптечною точністю та скільки має бути запасних планів, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у першій частині інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна».🚩 Про те, як угоди M&A та новий капітал змінюють банківський сектор України, розповіла в колонці для Forbes Ukraine директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна.🚩 Про регуляторні плани НБУ у сфері страхування розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук.

​​📊 Про зміни, які відбулися на фінансовому ринку в березні Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на дві установи – до 759. Кількість банків, що мають ліцензію, залишилася без змін – 60.✅ Станом на 01 квітня на ринку небанківських фінансових послуг працювало:399 фінансових компаній (було 403),47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;100 ломбардів (без змін);81 кредитна спілка (без змін);один лізингодавець (без змін);47 страхових брокерів (було 45);73 колекторські компанії (без змін). Кількість банківських груп (15) не змінилася, кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (39). ☝️ На платіжному ринку діє 13 платіжних систем (було 14), створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 10 міжнародних (без змін). Водночас кількість надавачів фінансових платіжних послуг не змінилася. Там працюють:▪️16 платіжних установ;▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку. До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг. 📌 Детальніше – за посиланням.

📊 Читайте про економічні результати лютого-березня у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.✅️ Ключове: ▪️Через війну на Близькому Сході економічна активність у країнах – основних торговельних партнерах України сповільнилася, а інфляційний тиск посилився. Центральні банки переважно не змінювали ключові ставки через високу невизначеність. ▪️В Україні через складну ситуацію в енергетиці та на ринку пального інфляція також пришвидшилася (до 7,6% у лютому) після тривалого періоду зниження. За оцінками НБУ, у березні вона ще дещо зросла. ▪️Ділові очікування підприємств та низка індикаторів економічної активності в березні поліпшилися завдяки певній стабілізації ситуації в енергосекторі.▪️Кількість шукачів роботи зростала, однак бізнес і надалі відчував брак кадрів, особливо кваліфікованих. Це разом із підвищенням виплат у держсекторі зумовлювало високі темпи зростання зарплат у річному вимірі. ▪️У лютому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво розширився. Причина – зростання імпорту товарів та скорочення грантових надходжень. Це призвело до зниження міжнародних резервів, які, однак, залишалися на високому рівні. ▪️Дефіцит державного бюджету (без грантів) у березні скоротився порівняно з лютим передусім завдяки збільшенню власних доходів. ▪️У березні долар зміцнився щодо більшості валют, зокрема гривні, на тлі світової турбулентності. Водночас гривня дещо зміцнилася щодо євро. Для підтримання стійкості валютного ринку, контрольованості інфляційних процесів та очікувань НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15% у березні.🟢 Деталі: https://bank.gov.ua/ua/news/all/makroekonomichniy-ta-monetarniy-oglyad-kviten-2026-roku

​​#ГолосНБУ💡 Цього тижня теми обговорень експертів НБУ були присвячені питанням монетарної політики та валютної лібералізації, приєднанню України до зони SEPA, роботи страхового ринку, розвитку кредитування, переваги та ризиків розвитку ШІ для економіки.Про ці та інші теми – у дайджесті.👇👇👇🚩 Про співпрацю з міжнародними партнерами та подальшу євроінтеграцію, посилення ролі банків у підтримці економіки країни та що може завадити цьому процесу, а також вплив війни на Близькому Сході на Україну обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про те, що таке SEPA і чому приєднання до Єдиної зони платежів у євро фінансово вигідно для України, що має зробити Україна для приєднання до SEPA, чому цей процес викликає багато дискусій та чи вплине на гарантування банківської таємниці розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для видання “Мінфінˮ.🚩 Розвиток ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки? Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський відповів на це питання під час конференції Extra Consulting "Можливості та ризики штучного інтелекту в банках AI|Risk|2026".🚩 Про тренди кредитування та зміну ролі державних програм розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в інтерв’ю виданню “The Pageˮ.🚩 Про упровадження ESG-принципів у регулювання фінансового сектору  розповіли представники НБУ під час зустрічі з банками та Національною асоціацією банків України.🚩 Про виклики і драйвери страхового ринку, його адаптацію до ринку ЄС, а також про те, на яких напрямах фокусуватиметься НБУ в межах оновлених наглядових процедур розповіли представники НБУ під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.