НБУ | Знати. Розуміти

​​👨‍💻Запрошуємо на онлайн-воркшоп НБУ!Він відбудеться 4 грудня 2024 року. Тема: “Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: створюючи інтегровані рішення”.Щорічний науково-практичний захід НБУ проводиться з 2021 року та збирає представників центробанків, міжнародних фінансових організацій, академічної спільноти, державного та приватного секторів для обговорення практичних аспектів здійснення монетарної політики в країнах з ринками, що розвиваються.☝️Цього року учасники зосередяться на обговоренні досвіду та досліджень щодо використання міксу з інструментів ЦБ для досягнення макрофінансової стабільності. 💫 Ключові доповідачі воркшопу – Марчін Коласа та Єспер Лінде з МВФ.Захід відбуватиметься в онлайн-форматі, робоча мова – англійська.Подавайте свої дослідницькі та аналітичні роботи в межах теми семінару. Орієнтовний, але невичерпний, перелік тем:▪️комбінація активної процентної політики, валютних інтервенцій та контролю за рухом капіталу: аспекти ухвалення рішень та їх імплементації;▪️інтегрований підхід до проведення політики (Integrated Policy Framework);▪️заякорення очікувань vs гнучкість стратегії монетарної політики;▪️трансмісія монетарної політики та заходи з її посилення в країнах з ринками, що розвиваються, та вплив монетарної політики розвинених країн;▪️взаємодія фіскальної та монетарної політики: межі між конструктивною співпрацею і домінуванням; ▪️довіра до політики центрального банку: роль комунікацій.Роботи приймаємо до 8 листопада. ℹ️ Детальніше про воркшоп та умови участі – за посиланням.

🟢 Ментальна радянська спадщина, перманентна турбулентність в економіці та низька довіра до страховиків роками були на заваді розвитку культури добровільного страхування в Україні і загалом страхового ринку.Про це розповідає перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова в колонці для Економічної правди. Вона пояснює, як оновилися правила гри та як вони сприятимуть розвитку ринку. Коротко переповідаємо 👇☑️ Нові вимоги для страховиків стосуються: ▪️платоспроможності та достатності капіталу;▪️структури власності та ділової репутації;▪️звітності та розкриття інформації;▪️управління та внутрішнього контролю;▪️захисту прав споживачів.Крім того, з 2024 року запроваджено класи страхування, вимоги про розкриття інформації до укладення страхового договору й ризик-орієнтований нагляд.☝️Серед наступних кроків:▪️оновлення регуляцій відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, що діятиме з січня 2025 року;▪️оновлення вимог до платоспроможності й технічних резервів страховиків відповідно до Директиви ЄС Solvency IІ;▪️оновлення регулювання актуарної діяльності та ядерного страхування;▪️запровадження реєстрації страхових посередників відповідно до Директиви ЄС IDD.У віддаленій перспективі – розбудова системи гарантування виплат за договорами довгострокового страхування життя та передавання частини функцій соціального страхування комерційному страховому ринку.💬 “Страховий ринок має суттєвий потенціал для розвитку, і наші регуляції цьому сприятимуть, – підсумувала Катерина Рожкова. – Ми крок за кроком упевнено рухаємося до цивілізованого європейського страхового ринку. Посилення стійкості страховиків, упровадження найкращих практик та захист прав споживачів і надалі є в переліку наших пріоритетів”.📰 Читайте колонку повністю за посиланням.

💬 "Банківська система в гарній формі. НБУ провів оцінку стійкості і наразі бачимо, що всі банки перебувають у нормативній сітці. Ми пройшли, як-то кажуть, на м’яких лапах відповідальний етап переходу до нової структури капіталу. Банківська система операційно-прибуткова, нарощує апетит до кредитування. В структурі доходів банків питома вага доходів від кредитування зростає". 📰 У другій частині інтерв’ю інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детальніше розповідає про ситуацію у банківському секторі, оздоровлення небанківського фінансового ринку, розвиток ринку капіталів, перспективи держрегулювання операцій з віртуальними активами та можливості НБУ протидіяти незаконним схемам, у яких використовується платіжна інфраструктура. 👉 Читайте та дізнавайтеся відповіді на такі запитання: ▪️Що визначає сьогодні інтерес інвесторів до банківської системи України, крім безпекових ризиків? ▪️Якою є роль невеликих банків у банківському секторі? ▪️Які плани НБУ щодо розвитку інфраструктури ринку капіталів? ▪️Що робить НБУ для оздоровлення ринку небанківських послуг? ▪️Чому важливо законодавчо урегулювати ринок віртуальних активів? ▪️Як впровадження тимчасового ліміту на P2P-перекази позначилося на безготівкових розрахунках?

💬 “З початку 2023 року НБУ поступово, крок за кроком створює передумови, щоб відновлювати ринкову нормальність. Нам вдалося перейти до гнучкості курсу, хоча поки що керованої, а також упровадити гнучке таргетування інфляції. Завдяки цьому пом’якшуються обмеження та знижується облікова ставка. Водночас, якщо порівняти умови на початку повномасштабного вторгнення і зараз, то, попри продовження активної війни в нас вже є макрофінансова стабільність. Стійкість валютного ринку забезпечується, інфляція у 2023 році знизилася з 27% до 5%. В окремі місяці 2024 року вона була навіть нижче цілі. Все це важливо для більшої впевненості в майбутньому”, — зазначає в інтерв’ю інформаційному агентству "Інтерфакс - Україна" Голова НБУ Андрій Пишний.📰 Сьогодні опублікована перша частина великої розмови про результати роботи НБУ впродовж останніх двох років та подальші плани регулятора. Голова НБУ наголошує, що війна навчила бути готовим до будь-якого розвитку подій. Водночас НБУ вже має унікальний досвід навіть в умовах невизначеності здійснювати перехід до поступового відновлення ринкових елементів – повернення до нормальності. 🔥 Читайте в інтерв’ю: ▪️Якою є ситуація на валютному ринку в умовах режиму керованої гнучкості курсу? І як на нього впливають ракетні атаки та ситуація на фронті? ▪️Як вдається зберігати повну функціональність національної валюти в умовах війни? ▪️Як позначиться на банківському секторі повторне підвищення податку на прибутки? ▪️Як НБУ переосмислює свій мандат під час повномасштабної війни? ▪️Як незалежність центробанку впливає на його ефективність?

​​🌐 НБУ вітає завершення перегляду політики додаткових стягнень Радою виконавчих директорів МВФ.➡️ Затверджені заходи дадуть змогу зменшити вартість запозичень, що МВФ надає державам-членам, у середньому на 36%. Водночас для України вартість запозичень зменшиться суттєвіше – на близько 38-39%, адже Україна є одним із найбільших позичальників МВФ. 💬 "Українська влада, зокрема представники НБУ, неодноразово порушували питання необхідності перегляду додаткових стягнень за кредити МВФ під час зустрічей з керівництвом Фонду. Ми вдячні МВФ за ухвалене рішення, а також за стійку та беззаперечну підтримку – фінансову, політичну та експертну. Зміна політики щодо додаткових стягнень дасть змогу знизити процентні платежі України Фонду приблизно на 130 млн дол. США у 2025 році, а загалом впродовж наступних п'яти років – зекономити близько 650-700 млн дол. США", – прокоментував рішення МВФ Голова Національного банку України Андрій Пишний. Рішення МВФ набирає чинності з 1 листопада 2024 року та діятиме упродовж наступних п’яти років.ℹ️ Детальніше.

​​❓️Як багато ви знаєте про історію українських грошей? 🎧 Цей ефір Радіо KYIV FM за участю доктора історичних наук Андрія Бойко-Гагаріна, старшого зберігача фондів Музею грошей НБУ, точно відкриє вам багато цікавенних фактів про гроші давньої та сучасної України, про технології виробництва монет та перші монетні двори Києва, Львова, Криму тощо. 💫 А головне – про неймовірний шлях, який крізь століття проходять грошові одиниці та їхні назви, перш ніж віднайти своє місце в сучасності. Андрій наводить як приклад українську назву монетно-лічильного найменування для дрібної монети “шаг”. У побуті українців вона з’явилася у ХVI-ХVII ст. – тоді так називали певну суму дрібних монет, що “ходили” в обігу. Тобто "шаг" народився як монетно-лічильне найменування. Пізніше згадки про шаг потрапляють до офіційних документів – торгових договорів, судових актів, економічних записів монастирів, купчих грамот на купівлю майна та землі тощо. За часів Української Народної Республіки з ініціативи Михайла Грушевського назва “шаг” набуває окремого самостійного матеріального втілення. Проголошена незалежна УНР в 1918 році друкує для себе перші дрібні грошові знаки – розмінні марки-шаги. А от у формі звичних для нас металевих монет шаги карбуються вперше у 1992 році. Їх готували для грошової реформи незалежної сучасної України. Це були перші експериментальні зразки монет номіналом 1 шаг та 50 шагів. Гривня й шаг з'явилися б разом ще в 90-ті роки, якби не маніпуляції російських лобістів, які все-таки добилися впровадження копійки. 💬 "Назва “шаг” була звичним словом для українців і в ХVII столітті, і в часи Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького та багатьох інших письменників, які згадують шаг у своїх творах, і на початку XX століття в часи Української революції", – наголошує Андрій Бойко-Гагарін.І сьогодні Національний банк прагне відродити цю назву, замінивши нею радянську та російську “копійку”. Так ми не просто відновимо історичну справедливість, а завершимо дерусифікацію грошового обігу України. 🎙Більше про історію та сенси національної валюти слухайте в ефірі Радіо KYIV FM.

​​#ГолосНБУВ ефірі – традиційний дайджест найважливіших обговорень тижня від наших експертів.Отже, читайте:🚩 Про те, чому монетарна політика завжди має бути насторожі (на прикладі України), в колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського для видання “NV Бізнес”. 🚩 Про прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, ризики повторного запровадження підвищеного податку на прибуток банків, фінансування банками потреб країни, зокрема проєктів з відновлення енергетики, та філософію фінансової інклюзії. Саме такі теми обговорили представники НБУ з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про важливість системного діалогу з бізнесом, поступ у пом’якшенні валютних обмежень та річні підсумки дії режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Такі питання керівники НБУ обговорили з представниками бізнес-асоціацій. 🚩 Про досвід реалізації проєктів з підвищення фінансової грамотності громадян з іноземними колегами розповіли фахівці НБУ під час щорічних зборів країн-учасниць Проєкту технічної допомоги з розвитку фінансової освіти.

​​З неймовірною вдячністю військовим! Сьогодні у День фахівців логістичного забезпечення ЗСУ, Національний банк ввів у обіг нову обігову пам’ятну монету “Сили логістики Збройних Сил України” номіналом 10 гривень. Її презентували заступник Голови НБУ Олексій Шабан та заступник командувача Сил логістики ЗСУ полковник Сергій Артамощенко. Також у презентації взяли участь військовослужбовці Сил логістики ЗСУ, зокрема командир виїзного ремонтного підрозділу під назвою “Скажені хамвісти” майор Ігор Сімутін. 💬 “Важливість логістики для військової справи складно переоцінити, адже без неї не злетить жоден літак, не рушать танки, і головне – не можливі ні оборона, ні наступ. Не дарма військову логістику називають практичним мистецтвом планувати та управляти переміщенням і постачанням військ. Сили логістики Збройних Сил України забезпечують українських військових усім необхідним для повноцінного опору агресору та нашої майбутньої Перемоги”, – зазначив Олексій Шабан. Національний банк України відкарбує 10 000 000 таких монет, щоб якомога більше українців у повсякденному житті під час готівкових розрахунків, могли згадати та вшанувати наших воїнів. 🟢 Про дизайн монети▪️Аверс нової монети – ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. ▪️На реверсі монети по колу розміщено написи: “СТАЛЕВА МІЦЬ, НЕПОХИТНА ВОЛЯ!” і “СИЛИ ЛОГІСТИКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”. Головним елементом композиції є зображення беретного знака Сил логістики ЗСУ, в його основі – стилізований контур фортеці з чотирма бастіонами, на який накладено схрещені мечі руків’ями донизу з лезами, що переходять у пшеничні колоси, та жезл Меркурія, розташований вертикально. На задньому тлі монети схематично зображені топографічні карти.🎨 Дизайн реверсу монети створили Тетяна Балута та Володимир Дем’яненко.Монета є обов’язковою до приймання для всіх видів готівкових платежів та зарахування на рахунки. ☝️Частина тиражу обігової пам’ятної монети “Сили логістики Збройних Сил України” (500 тис. шт.) буде сформована в спеціально оформлені ролики по 25 монет. ℹ️ Детальніше про їх реалізацію – за посиланням.

​​📊 Міжнародні резерви станом на 1 жовтня 2024 року за попередніми даними становили 38,9 млрд дол. США.У вересні вони знизилися на 8,1%. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті. ☝️Ці операції частково були компенсовані надходженнями від валютних ОВДП та одним із найменших з початку року обсягів міжнародної допомоги, що надійшли у вересні після значних обсягів у серпні. Це вкотре продемонструвало притаманну для цього року неритмічність надходження допомоги від міжнародних партнерів.☑️ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 674,7 млн дол. США. З цієї суми:▪️603,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;▪️60,0 млн дол. США – від Світового банку;▪️11,1 млн дол. США – від Банку розвитку Ради Європи. Водночас за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 552,4 млн дол. США, з яких:▪️456,3 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;▪️52,1 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;▪️44,0 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,8 млн дол. США.Чистий продаж валюти НБУ у вересні становив 3 213,2 млн дол. США.ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ💡Цього тижня виступи експертів Національного банку були присвячені темі річниці керованої гнучкості курсу, а також питанням експорту, реагування центробанку на сучасні виклики, монетарній політиці та іншим.Детальніше – в дайджесті 👇🚩 Колонка Голови НБУ Андрія Пишного для видання "Економічна правда" присвячена першій річниці запровадження режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Він підбиває підсумки року для валютного ринку та окреслює перспективи валютно-курсової політики НБУ.🚩 Про перспективи вітчизняного експорту, наявні проблеми експортерів та прогрес у їх вирішенні говорив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час участі в дискусії «Український експорт: вікно відкривається?», організованої виданням Економічна правда.🚩 Як центробанкам реагувати на сучасні виклики та яким має бути погляд на майбутнє? Про це Сергій Ніколайчук розповів під час свого виступу на конференції Національного банку Польщі «100 років центральному банку Польщі – історія успіху».🚩 Чому б НБУ не перестати платити кошти банкам за вилучення їхньої ліквідності на депозитні сертифікати? Який зв'язок між обліковою ставкою, валютним ринком та інфляцією? Чи є витрати на обслуговування державного боргу марним витрачанням коштів? Чи не підважує НБУ фінансування бюджету та відновлення економіки «в гонці» за макрофінансовою стабільністю? Відповіді на ці питання – в колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського для РБК-Україна.🚩 Перспективи прибутковості та капіталу банківського сектору, результати аналізу впровадження банками процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу ICAAP, значення ІСААР для банків і регулятора – теми виступів представників Національного банку на XXI Щорічній Конференції Profit|Risk|2024, організованій Extra Consulting.