📰 Незвичне інтерв’ю, радше розмова, двох очільників Національного банку України – Андрія Пишного та третього Президента України Віктора Ющенка, який обіймав посаду Голови НБУ з 1993 року до грудня 1999 року. 👉 Вони обговорили значення грошової реформи у становленні незалежності країни, сутність власної грошової одиниці, її важливу роль у ідентичності країни та порівняли функціональність центробанку на початку історії новітньої України та зараз. Андрій Пишний наголосив, що українська розмінна монета — шаг має стати складовою національної валюти України. 💬 "Немає суверенної нації, яка б користувалася чужими грошима, а ми дотепер маємо в своєму монетарному суверенітеті оцю згадку про давню московську монету — копійку, яка має асоціюватися у нас з російським вершником з "коп'єм", оцю частинку московської окупації", – підкреслює Андрій Пишний. На думку Віктора Ющенка, ініціатива НБУ замінити назву розмінної монети з "копійка" на "шаг" – це фантастична ідея фіналізувати грошову реформу в такому вигляді, як вона замислювалася в 1990-х роках". 💬 "Але тоді не вистачало політичного волі, – говорить Віктор Ющенко. – Тоді в парламенті, який обирався при Совєтській Україні, звісно, теми гімну, гербу, гривні, прапору дуже болюче сприймалася. А коли ми тоді дійшли до розмінної монети, в парламенті говорили: а давайте не будемо голову морочити, є копійка, люди ж звикли. Гроші — це атрибут національної політики. Ми говоримо про атрибутику нації. Тут половинчастого рішення не може бути. Але тоді воно виглядало дуже важким, розумієте, і воно було відкинуте". 🟢 Які ще аргументи наводили співрозмовники та якою була відповідь на питання про можливий колапс державних фінансів росії, читайте у інтерв’ю.
Банки до 2025 року забезпечать доступність щонайменше 50% підрозділів для людей з інвалідністю. Національний банк України впровадив відповідні зобов’язання для банківського сектору. ➡️ Фізична доступність відділень забезпечуватиметься з урахуванням державних стандартів з питань інклюзивності будівель і споруд, інформаційна доступність – шляхом розміщення інформації на вебсайтах, у мобільному застосунку в формі, що дає змогу людям з різними функціональними порушеннями вільно та самостійно ознайомитися з умовами надання фінансових послуг чи користування наявними платіжними пристроями.☝️Зазначені зміни до Положення про ліцензування банків – черговий крок у напрямі забезпечення безбар’єрності фінансового сектору. Це одне з пріоритетних завдань Стратегії розвитку фінансового сектору України та Стратегії Національного банку України, оновлених через виклики, спричинені повномасштабним вторгненням, та узгоджених з Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, що реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.ℹ️ Детальніше.
🏦 Банківська система України після переходу на нову структуру капіталу продовжує зберігати практично двократний запас капіталу всіх рівнів, у цілому отримані показники капіталу банків відповідають тестовим розрахункам Національного банку. ✅ Так, за даними звітності про виконання банками нормативів на 1 вересня:▪️усереднений норматив достатності регулятивного капіталу банків становить 16,2% за допустимого рівня з урахуванням перехідних норм не менше 8,5%;▪️середні нормативи достатності капіталу першого рівня та основного капіталу першого рівня – 15,7% за нормативного рівня не менше 7,5% та 5,625% відповідно.Загалом усі банки виконують мінімальні вимоги достатності основного капіталу 1-го рівня, капіталу 1-го рівня та регулятивного капіталу. Водночас унесення змін до структури капіталу разом із наданим банкам перехідним періодом суттєво підвищили здатність банків надалі нарощувати кредитування.☝️Нагадаємо, з 5 серпня 2024 року введено в дію оновлені вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими банки перейшли на трирівневу структуру капіталу та нові нормативи його достатності. ➡️ Детальніше – за посиланням.
💫 Чудова новина для молоді! Оголошуємо про старт традиційного студентського чемпіонату «Монетарна політика: виклик НБУ університетам» (NBU University Challenge 2024)! Долучайтеся!❓Що таке #NBUUniversityChallenge? Це змагання між командами з різних університетів України, яке НБУ проводить з 2019 року. Головне завдання для команд: обґрунтовано відповісти на запитання: "Якими мають бути рішення Правління НБУ щодо процентних ставок, офіційного курсу та валютних обмежень?".☝️Беручи участь у змаганні, студенти зможуть поглибити важливі для професійного розвитку навички: ▪️сучасного макроекономічного аналізу; ▪️економіко-математичного моделювання;▪️командної роботи й публічних виступів. Також це унікальна можливість зазирнути за лаштунки роботи Національного банку та поспілкуватися з практиками.❓Хто може взяти участь?Команди будь-якого закладу вищої освіти нашої країни. Команда має складатися з трьох-п'яти студентів, які навчаються на одному факультеті. Роботу команди координує один викладач-консультант. Учасниками чемпіонату не можуть бути чинні стажисти або працівники НБУ. ❓Що отримають переможці?Фіналісти чемпіонату отримають дипломи та запрошення на стажування до Національного банку України. Команда-переможець також здобуде Кубок Голови НБУ та інші цінні призи.❓Як зареєструватися для участі?Для початку необхідно лише заповнити форму. ⏰ Реєстрація відкрита до 25 вересня (включно). Із детальною інформацією про умови участі та основні етапи чемпіонату можна ознайомитися за посиланням. Чекаємо вас на #NBUUniversityChallenge2024
Завдяки давній та самобутній історії гривня справедливо обрана національною валютою незалежної України. Однак до сьогодні у грошовому ряді гривні залишається елемент, який міцно пов’язує нас із росією. 👉 Це суто російська назва розмінної монети "копійка". Національний банк разом із науковцями детально дослідив історію грошового обігу України. Висновок – історично обґрунтованою назвою української монети має стати "шаг". Про намір відновити історичну справедливість та відродити монету шаг було оголошено 2 вересня в День гривні. Новина викликала жваве публічне обговорення 💬 "Я навіть радий, що ми не залишили байдужими українців, а дискусія, яку ці кілька місяців ми вели переважно в середовищі науковому, вийшла в середовище громадськості, за двері наукових установ та музеїв. Тепер маємо шанс розвити про цю нову дискусію на тему дерусифікації у сфері грошового обігу, яка до цього не мала належної уваги і є частиною великих змін, які проходить і країна, і суспільство, позбуваючись впливу росії", – підкреслив у своїй колонці, присвяченій першим відгукам щодо шагів, Голова НБУ Андрій Пишний. У ній він відповів на кілька типових тез, які звучали в обговоренні найчастіше.Яке значення для дерусифікації країни має зміна назви українських монет та чому це рішення вже на часі, – читайте в колонці Голови НБУ. ➡️ Для тих, хто цікавиться вартістю цієї ініціативи теж є чітка відповідь: "Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування шагів не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ. Нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. І це також дасть змогу уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення шагів на їх заміну".
Бізнес у серпні продовжив пом’якшувати оцінки результатів своєї діяльності. ☝️Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця. 📈 У серпні 2024 року ІОДА становив 48,4 порівняно з 44,4 в липні.✅️ Позитивний вплив на очікування бізнесу в усіх секторах мали, зокрема: поступова адаптація до постійних відключень електроенергії та налагодження альтернативних джерел живлення, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг, сталий внутрішній попит та достатня пропозиція товарів, стабільна робота морського коридору.🟢 Як змінилися секторальні індекси? 🏗 Підприємства будівництва надали позитивні оцінки своїх економічних результатів. Секторальний індекс у серпні становив 50,7 порівняно з 49,6 у липні. Будівельники очікували на подальше збільшення обсягів будівництва. 🏪 Підприємства торгівлі суттєво поліпшили очікування: секторальний індекс у серпні становив 50,4 (у липні – 44,7). Торговельні компанії спрогнозували збільшення товарообігу та обсягу закупівлі товарів для продажу.🏭 Підприємства промисловості пом’якшили стримані очікування щодо результатів своєїдіяльності: секторальний індекс у серпні становив 48,6 (у липні – 45,8). На відміну від двох попередніх місяців респонденти очікували на збільшення обсягів виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію. ➡️ Найстриманіші оцінки надали підприємства сфери послуг: секторальний індекс становив 46,5 у серпні (в липні – 42,5). Респонденти поліпшили оцінки щодо обсягу вже наданих послуг, послуг під час виконання та нових замовлень на послуги.На тлі високих очікувань щодо темпів зростання закупівельних цін підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, спрогнозували помірніше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги. Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Лише керівники будівельних підприємств очікували на збільшення чисельності працівників. ℹ️ Детальніше про результати – за посиланням.
#НБУ_медіачек❗️У медіа та в телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, які зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках.❌️ Національний банк наголошує, що таке твердження не відповідає дійсності!1️⃣ Законодавство з питань фінансового моніторингу не передбачає застосування банками будь-яких фінансових покарань до порушників правил фінансового моніторингу та стягнення за це "штрафу". Тобто банки не мають права застосовувати до громадян штрафні санкції через порушення у сфері фінансового моніторингу. 2️⃣ Водночас Закон про фінансовий моніторинг передбачає обов’язок та право банку розірвати ділові стосунки з клієнтом та припинити його обслуговування, в тому числі закрити рахунок клієнта, у визначених законодавством випадках.3️⃣ У цьому разі банк повертає кошти клієнту готівкою чи шляхом перерахування на інший рахунок за вказаними реквізитами. Механізм повернення коштів банком передбачений у пункті 6 додатка 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (зі змінами). Банк може брати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції. 4️⃣ Національний банк України зі свого боку також не застосовує жодних штрафних санкцій до громадян за порушення. Всі заходи впливу регулятора, зокрема і в сфері фінансового моніторингу, стосуються виключно фінансових установ.🟢 Просимо з обережністю ставитися до непідтвердженої інформації та перевіряти її на офіційних джерелах.
✅️ З 1 жовтня 2024 року Національний банк тимчасово, на пів року, встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб "з картки на картку" (також відомі як P2P, C2С). ВАЖЛИВО: ▪️Ліміт діє лише на суму вихідних переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.▪️Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритих в одному банку, та до переказів юридичних осіб. ▪️Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.❗️За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність. Якою є головна мета нововведення?Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки. Аналіз НБУ свідчить, що через картки «дропів» (людей, які віддають у користування третім особам свої рахунки) може проходити близько 200 млрд грн на рік. Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове антикризове рішення.Водночас проблема є не лише нагальною, але й комплексною і потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень. Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Це надалі дасть змогу Національному банку України за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів. Національний банк уже підготував перелік рішень, які планує реалізувати для боротьби з використанням ринку платіжних послуг у протиправних цілях. ℹ️ Детально про них – за посиланням.
👏 Вшановуємо творчий геній Івана Марчука! Вчора напередодні Дня Незалежності України в Музеї історії міста Києва відбулася презентація нових пам’ятних монет “Пльонтанізм”, присвячених унікальній техніці живопису Івана Степановича.Маестро особисто зміг відвідати захід, який відбувся в межах його персональної виставки “Іван Марчук. Космічна містерія життя”.Презентував нові монети Голова Національного банку Андрій Пишний. 💬 “Кожен свідомий українець розуміє, чому особливо зараз, під час повномасштабної війни, важливо оберігати мистецтво та культурну спадщину України. Творчість Івана Марчука, без сумніву, яскравий художній феномен, що здобув міжнародне визнання. Монети, присвячені його візіонерській творчості, – знак нашої вдячності та глибокої пошани до маестро і ще одна можливість зберегти творчий доробок сучасного українського митця на площині українських грошей, щоб ним могли насолодитися майбутні покоління України та світу”, – наголосив Голова Національного банку. Участь у презентації також взяли генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Марчук та його донька – народна артистка України Богдана Півненко. 🟢 Для дизайну пам’ятних монет, які виконані в сріблі та нейзильбері, використано фрагмент картини “Пробудження”, створеної українським митцем у 1992 році.На реверсі обох монет зображено образ дівчини з блакитно-жовтою стрічкою на голові. Вона стоїть на тлі квітучого безмежжя рідних просторів, символізуючи пробудження України. Мотивом дизайну аверсу монет стало коло, що асоціативно нагадує сонце як символ джерела життя, енергії та розвитку. ➡️ Детальніше про дизайн монети та умови реалізації.
❓️Які результати продемонстрував банківський сектор у ІІ кварталі 2024 року? Ділимося найважливішими висновками свіжого квартального Огляду від НБУ. 🟢 Кредитування Період позначився подальшим зростанням обсягів чистих гривневих корпоративних та роздрібних кредитів, яке триває вже понад рік. Так, чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 20,5% у річному вимірі, найсуттєвіше зростали обсяги кредитів МСП. Цьому сприяли поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок. Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,2% річних або до рівня наприкінці 2019 року.Темпи зростання чистих роздрібних гривневих кредитів у II кварталі – 40,1% у річному вимірі. Якість кредитного портфеля упродовж II кварталу надалі поліпшувалася. 🟢 Фондування Протягом ІІ кварталу тривав приплив гривневих коштів від населення та бізнесу до банків. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб за квартал зросли на 19,3% у річному вимірі, продовжуючи тренд останніх років. Темпи зростання обсягу гривневих коштів бізнесу на рівні 28,6% в річному вимірі вищі, ніж за коштами населення. Частка фондування від клієнтів у зобов’язаннях банків зросла до 92,4%. 🟢 Активи Обсяг чистих активів платоспроможних банків упродовж II кварталу зріс на 4,7%. Зокрема, обсяги чистих кредитів клієнтам за ІІ квартал зросли на 6,8%, натомість обсяги вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ скорочувалися другий квартал поспіль. Прибуток банків сприяв збільшенню регулятивного капіталу, який за квартал зріс на 10,6%. Фінустанови забезпечили гармонійний перехід до нової структури капіталу та підвищили свою спроможність нарощувати кредитування. ☝️Фокуси уваги Національного банку на найближчу перспективу:▪️підтримання стійкості банківського сектору, зокрема відновлення регулярного стрес-тестування за несприятливим сценарієм із 2025 року; ▪️подальше впровадження Стратегії з розвитку кредитування. 📍 Більше деталей:📑 у пресрелізі;📊 в Огляді банківського сектору.
TGLIST.COM.UA
