У кулуарах IX Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі відбулося кілька цікавих інтерв’ю спікерів українським ЗМІ. Так, професор Каліфорнійського університету Берклі (США), радник Голови НБУ Юрій Городіченко посплікувався з виданням The Page. Наводимо ключові цитати.🟢 Про євроінтеграцію. 💬 Для України стратегічно важливим завданням є приєднання до ЄС. Тому що, якщо ми станемо частиною Євросоюзу, у нас будуть зовсім інші фінансові ресурси, торговельні потоки та фіскальні ресурси. Вступ до ЄС – це тривалий процес. Сподіваюся, що ми протягом наступних п'яти років його завершимо. Мені здається, що головне, чому Україна не стала членом ЄС раніше, було те, що нас вважали сферою впливу Росії. Зараз там добре розуміють, що Україна ментально вже в Європі. Це змінило сам фундаментальний підхід.🟢 Про взаємодію НБУ та уряду. 💬 Поради завжди можуть даватися, але це повинно залишатися на рівні порад. Тобто Національний банк не повинен говорити Міністерству фінансів, що їм робити з податками й так далі, а Мінфін не повинен говорити Національному банку, що робити в частині валютних або банківських регулювань, реалізації монетарної політики.🟢 Про вартість кредитів та незалежність НБУ. 💬 Я розумію, чому підприємства скаржаться на те, що процентні ставки дуже високі. Але у нас є фундаментальні причини, чому це відбувається. Тут можна повернутися до питання про незалежність НБУ – вона потрібна ще й для того, щоб у нього були інструменти для зниження рівня інфляції. Щоб приборкати інфляцію, потрібно приймати непопулярні рішення.📰 Повний текст інтерв’ю – за посиланням.#NBUNBPconference25
Банківська система й бізнес загалом остаточно призвичаїлися до війни, знайшли своє місце в новій реальності.📰 Андрій Пишний у колонці для видання "24 Канал" називає п’ять трендів зі Звіту про фінансову стабільність на підтвердження цієї думки. Коротко: 1️⃣ Загострюється конкуренція.Банки активніше змагаються за клієнтів, що стимулює зниження кредитних ставок, поліпшення сервісу та зростання кредитування. Приватні банки вже випереджають держбанки за темпами залучення вкладів.2️⃣ Фокус зміщується на обороноздатність та енергоефективність.Основними позичальниками банків залишаються агрокомпанії та підприємства торгівлі. Водночас банки вже активніше співпрацюють із клієнтами в менш закредитованих галузях: харчовій промисловості та машинобудуванні (включно з оборонними компаніями). За рік, із червня 2024 року, банки надали більше 18 млрд грн кредитів на розбудову генеруючих потужностей на понад 700 МВт. Із кінця 2024 року в межах програми фінансування проєктів ОБК підписані договори на суму близько 1 млрд грн. З’явилися консорціумні кредити. 3️⃣ Відновлюється попит. Споживчий попит залишається рушієм зростання економіки. Хоча реальні доходи домогосподарств сповільнюються, попит залишається високим, підтримуючи, зі свого боку, попит на банківські продукти. Кредитний портфель стабільно зростає: річні темпи приросту чистого гривневого портфеля кредитів населенню стабілізувалися на рівні 34% рік до року, підприємствам – зросли до 29%.4️⃣ Стандарти банків виважені.Якість кредитного портфеля банків висока – це підтверджує перший етап щорічної оцінки стійкості. Частка NPL бізнесу скоротилася до 37% у квітні, або до 20% без урахування старих безнадійних боргів державних банків. Незміною залишається якість роздрібного портфеля, попри його швидке зростання. Боргове навантаження бізнесу залишається помірним, а домогосподарств – низьким. 5️⃣ Потенціал банківської системи високий. Капітал банків дає змогу суттєво нарощувати кредитування. Відновлення регуляторних вимог сприяє подальшому зміцненню потенціалу системи. Триває гармонізація з нормами ЄС. Залишається кілька кроків, після яких можна звернутися до Єврокомісії для отримання офіційної оцінки статусу еквівалентності. Це сприятиме розширенню лімітів кредитування в нашій країні європейськими банками.➡️ Детальніше про кожен тренд – за посиланням.
Старша економістка Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Бондаренко під час #NBUNBPconference25 презентувала важливе дослідження. 🌾 Фокус – на динаміці світових цін на зернові. ❓Чим особливе дослідженняЕкспертка використала удосконалену структурну модель часткової рівноваги, яка дає змогу оцінювати тренди цін на зернові – тобто середньострокові цінові орієнтири, що відображають фундаментальні зміни в попиті та пропозиції.Це важливо з кількох причин:▪ ціни на продовольство істотно впливають на інфляцію, особливо в країнах, де продукти харчування займають значну частку споживчого кошика (наприклад, в Україні – до 40%);▪ для низки країн, ринки яких розвиваються, зокрема і України, доходи від сировинного експорту важливі для підтримання зовнішньоторговельного балансу і стійкості валютного ринку;▪ класичні методи, наприклад, на основі ф'ючерсів чи економетричні моделі не дають точного уявлення про середньо- і довгострокові коливання цін.Для центробанків і урядів така модель – це проста, однак ефективна альтернатива складним агросекторним симуляторам.Вона дає змогу краще враховувати тренди глобальних цін у прогнозах, зокрема щодо інфляції, та готувати сценарії включно з кліматичними ризиками.❓Які висновки дослідженняІсторично періоди швидшого зростання тренду пропозиції, ніж попиту, сприяли зниженню тренду цін і навпаки.Із 2015 року умови на ринку зернових ставали дедалі жорсткіші через переважання попиту. Як наслідок, структурні зміни у виробництві великих експортерів (як-от України під час війни) суттєво та водночас непропорційно впливали на глобальні тренди цін.І хоча в довгостроковій перспективі очікується помірне зниження трендів реальних цін на зернові, безперебійна участь України у глобальній торгівлі зерном залишається важливою. Зокрема, якби морський коридор з України не працював, тренди цін могли підвищитися на понад 10%, водночас у поточних умовах вони зросли на 2–5%. ➡️ Читайте дослідження.
Тематичний напрям нумізматичної серії “Збройні Сили України”, що вшановує українську зброю та її творців, поповнився сьогодні новою пам’ятною монетою – «Українська бавовна. САУ “Богдана”».☝️Вона присвячена самохідній артилерійській установці (САУ) “Богдана”, що наразі є одним з ключових елементів артилерійського потенціалу Збройних Сил України.Ця 155-мм гаубиця на колісному шасі стала першою українською САУ, розробленою відповідно до стандартів НАТО. Бойове хрещення вона пройшла у 2022 році в битві за острів Зміїний, продемонструвавши ефективну вогневу підтримку українських військових.❓Як виглядає пам’ятна монета?На її аверсі зображено абрис острова Зміїний, який було успішно звільнено за вогневої підтримки самохідної артилерійської установки “Богдана”. Поблизу острова – стилізовані змії, які залишають територію, як символ відступу ворога.На реверсі – САУ “Богдана” у момент бойового розгортання на степовому ландшафті. На тлі монети – силует портрета Богдана Хмельницького, що символізує незламний дух українського воїнства та історичну вісь, яка об’єднує минуле і сьогодення в боротьбі за незалежність.Дизайн монети створили художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.Номінал монети – 5 гривень, тираж – до 75 000 штук (у сувенірному пакованні).❓Як її можна придбати?З 24 червня пам’ятну монету «Українська бавовна. САУ “Богдана”» можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.Реалізація цієї монети банками-дистриб’юторами (перелік яких зазначено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку) здійснюватиметься поступово, у міру її відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу можна дізнатися на їхніх офіційних сайтах.
Публікуємо цікаві тези із заключного слова заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука на #NBUNBPconference25.📌Інтеграція сьогодні є не просто бажаною, а необхідною.Йдеться про підходи, погляди, досвід, безсумнівно, регіональну інтеграцію… і культурну. "Під час конференції ми згадували французьких філософів, які закладали інтелектуальні основи об’єднаної Європи, а також українську поезію, яка глибоко резонує з нашим сьогоденням. Це теж форма інтеграції – на рівні ідентичностей, смислів і духу", – сказав Сергій Ніколайчук. 📌Євроінтеграція України та зміцнення стійкості самого ЄС – два тісно взаємопов'язані напрями.На конференції говорили про партнерство між Україною та ЄС не лише в економічній та політичній площинах, а і в сфері оборони. Президентка ЄЦБ Крістін Лагард та Голова НБУ Андрій Пишний слушно наголосили: "Україна – це не жертва і не лише отримувач допомоги, а майбутній драйвер регіональної інтеграції та європейської стійкості". 📌Для отримання вигод від євроінтеграції країнам потрібні постійні структурні реформи, зважене макроекономічне управління та широка громадська підтримка. Центробанки є незалежними від урядів у межах закону, але не від громадян, яким вони служать, наголосив Голова Банку Англії Ендрю Бейлі. Ці слова добре перегукуються зі словами Крістін Лагард про те, що "центробанкіри мають виглядати у вікно".📌Україна очікує чесності в питанні євроінтеграції. Рівень еквівалентності банківського регулювання України зі стандартами ЄС вже перевищує 75%, а переговорні позиції України щодо кластерів 1, 2 і 6 затверджені."І важко не погодитися з віцепрем’єркою України Ольгою Стефанішиною: якщо Україна виконує всі технічні умови швидко та якісно, то відкриття переговорних кластерів – це лише технічне рішення, а їхнє невідкриття – політичне. І ми очікуємо політичної чесності в цьому процесі", – сказав Ніколайчук. 📌Маємо залишатися реалістами: вступ до ЄС – це складний процес. Як слушно зазначив голова Банку Литви Гедимінас Шимкус: "Інтеграція – це подорож, а не пункт призначення". Цю тезу доповнив голова Польської комісії з фінансового нагляду Яцек Ястшембський, – це шлях, на якому країна рухається вузьким коридором, залишаючись вірною принципам сильної держави та активного громадянського суспільства.Читайте промову повністю.
❓Чи стане втрата для долара виграшем для євро?Роздумами на цю тему поділився Кеннет Рогофф, професор Гарвардського університету, ключовий спікер IX Щорічної дослідницької конференції.За його словами, лідируюча роль долара у світовій економіці донедавна ні в кого не викликала сумнівів. Але наразі ця роль вже не така й певна, постає запитання: «Як зміниться ринкова частка долара в наступні роки та чи зросте частка євро?»💬 «Я не стверджую, що долар зникне. Скоріше, ми рухаємося до триполярної системи, можливо, з четвертим елементом у вигляді криптовалют або тіньової економіки. Долар залишиться головним, але його вплив поступово зменшується», – сказав пан Рогофф.Він зазначив, що це створює переваги для євро. Для того, щоб ними скористатися, важливо:▪️по-перше, союз ринків капіталу. «Якщо ви хочете мати дійсно інтегрований ринок облігацій, корисним було б, наприклад, мати спільний закон щодо банкрутства», – сказав він;▪️по-друге, збільшення ліквідності ринку ЄС. Нині є обмеження, адже немає єдиної фіскальної політики;▪️третє – спроможність забезпечити безпеку. Чим сильнішою в плані оборони буде Європа, тим більшим буде позитивний вплив для євро.Водночас пан Рогофф зауважив, що від наявності резервної валюти є як переваги, так і недоліки.Серед переваг – потужніший вплив санкцій та дешевше залучення капіталу (нижчі відсоткові ставки за державним боргом).Серед «недоліків» – витрати на утримання «військової сили, яка дає змогу залишатися в ролі глобального центру сили».💬 «У США військову міць прямо пов’язують із економічними вигодами. У політичних дебатах сенатори та конгресмени відкрито говорять: сильна армія дорівнює довірі інвесторів, а, відповідно, нижчій вартості боргу», – розповів пан Рогофф.🎧 Переслухати промову ключового спікера можна за посиланнями:➡️ UA: https://youtube.com/live/xHB-fnE4E50?feature=share;➡️ EN: https://youtube.com/live/ZfEh_Qkct6g?feature=share.Більше цитат спікерів конференції – у нашому профілі Х.
❓Як центробанку працювати в екстремальних умовах? Тема спеціального звернення Голови Банку Англії Ендрю Бейлі на #NBUNBPconference25.Він зазначив, що зараз більшість центробанків зосереджені на підготовці до роботи в умовах шоків, але вони навіть близько не такі, з чим щодня доводиться мати справу НБУ.💬 "Ми багато навчилися на прикладі того, що робить Україна, коли йдеться про серйозні перебої в роботі платіжних систем і повсякденному банківському бізнесі", – сказав пан Бейлі. За його словами, щоб успішно протистояти шокам, центробанки повинні мати стійку незалежність та гнучку монетарну політику.Завдання центробанку полягає як у реагуванні на сам шок, так і на його наслідки, які можуть бути дуже різними. Саме тут критично важливими є гнучкість, незалежність і висока прозорість. Адже результат дій і якість їх комутації визначатиме цінову і фінансову стабільність. ☝️Як зазначив пан Бейлі, у контексті фінансової стійкості важливо якісно оцінювати ризики небанківського фінансового сектору, адже він має значний вплив і на банки.Ще одна важлива теза від Голови Банку Англії: "Немає ієрархії між досягненням монетарної та фінансової стабільності. Не можна досягти однієї без іншої".👤 Також під час конференції з відеозверненням виступила єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Вона відзначила заходи НБУ для підтримки стійкості фінансового сектору з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну, а також підкреслила, що Єврокомісія цінує співпрацю з НБУ й надалі розраховує на тісну взаємодію в реформуванні сектору. Пані Кос запевнила, що ЄС буде з Україною як зараз, так і під час повоєнного відновлення.📹 Слухати виступи Ендрю Бейлі та Марти Кос: ▪️UA: https://youtube.com/live/xHB-fnE4E50?feature=share▪️EN: https://youtube.com/live/ZfEh_Qkct6g?feature=shareА ми продовжуємо нашу конференцію. Попереду дослідницькі сесії, панельні дискусії та виступ професора Гарвардського університету Кеннета Рогоффа. Нагадуємо, що ключові цитати з конференції ми публікуємо у профілі в Х.
Розповідаємо про другу панельну дискусію на нашій Щорічній дослідницькій конференції центробанків України та Польщі.✅ Тема: "Баланс між принципами єдиного ринку, промисловою політикою та системою економічної безпеки".🗣 Спікери: Ольга Стефанішина (Уряд України), Катаріна Матернова (Представництво ЄС в Україні), Єрун Клік (МВФ), Крістіна Мікулова (ЄІБ) та Наталія Шаповал (KSE).Модераторка – Олена Білан (Dragon Capital).➡️ Розвиток промислової політикиІндустріальна політика України має сприяти інтеграції у виробничі ланцюги ЄС та водночас стимулювати вихід за межі простого експорту сировини. Це порада для України від Крістіни Мікулової, заснована на її досвіді роботи зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією та Хорватією. Також потрібні прозорі межі для державної допомоги.Єрун Клік поділився баченням МВФ стосовно промислової політики. По-перше, вона має чітко спрямовуватися на "зелену" інфраструктуру, передові інновації та технології, що забезпечують стратегічну незалежність. По-друге – бути доступною для всіх компаній. По-третє – вписуватися в межі сталого бюджету.➡️ Зміни на шляху до ЄС"У часи великої війни Україна зробила виняткові речі в питанні реформ. Але війна триває надто довго, і підтримувати динаміку реформ надзвичайно складно. Водночас це необхідно, адже саме завдяки демократичному курсу Україна отримує підтримку міжнародної спільноти", – сказала пані Матернова.Ольга Стефанішина також звернула увагу на те, що важливо подолати "ментальні" бар’єри: "Наприклад, ми з одного боку вважаємо, що вступ України до ЄС – це дуже важливе геополітичне рішення, яке зробить сильнішим ЄС,а з іншого – боїмося цього з тактичної точки зору, адже 500 мільйонів європейців отримають однакові права з українцями всередині України".➡️ Важливість інтеграції України для ЄС"Десятиліттями ЄС жив під безпековим дахом США, але не мав достатньої безпеки. Ми знаємо про проблеми. І, можливо, їх розв’язання разом з Україною було б значно легшим, ніж без неї", – зазначила Катаріна Матернова.Вона також нагадала про природні та енергетичні ресурси, які має Україна, стійкість населення та сільськогосподарські землі, а також інноваційний потенціал країни, зокрема, прикладом стала "Дія".📺 Трансляція конференції. #NBUNBPconference25
Відбулася презентація Звіту про фінансову стабільність. Перший заступник Голови Катерина Рожкова та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час пресбрифінгу розповіли про ключові тенденції фінансового сектору, стан та перспективи банківської системи. Серед важливі висновків Звіту. 1️⃣ Банки дедалі швидше нарощують кредитування бізнесу та населення. У квітні річні темпи приросту чистого гривневого портфеля кредитів домогосподарствам та підприємствам сягнули 34% та 29% відповідно, тож зростає проникнення кредитів відносно ВВП.2️⃣ Частка субсидійованих кредитів у наданих гривневих позиках бізнесу вже становить менше третини, натомість в іпотечному сегменті кредити з державною підтримкою перевищують 95%. Подальше звуження фокусу державної підтримки кредитування підвищить її ефективність. Для розвитку іпотеки також необхідна низка інфраструктурних змін, що будуть відображені в Стратегії з розвитку іпотеки. 3️⃣ Ринкові ставки за коштами бізнесу та населення зросли. Це стало відповіддю на цикл підвищення облікової ставки наприкінці минулого року та коригування операційного дизайну монетарної політики.4️⃣ Рівень втрат банків від операційного ризику надалі залишається високим. Однак ці збитки скоротилися порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення, тож НБУ може відкоригувати розрахунок потреби в капіталі на покриття операційного ризику відповідно до підходу ЄС. 5️⃣ Триває щорічна оцінка стійкості та гармонізація з нормами ЄС. Перший етап оцінки стійкості, аналіз якості активів підтвердив у цілому належну оцінку банками кредитних ризиків. Триває стрес-тестування для оцінки стійкості банків до гіпотетичних зовнішніх шоків. Наступні кроки в межах процесу гармонізації регулювання банків та небанківських фінустанов із нормами ЄС, що триває, ‒ впровадження коефіцієнта левериджу, нових вимог до покриття кредитних ризиків, складових ризику розрахунку, коригування кредитної оцінки. Заплановане отримання від Єврокомісії статусу еквівалентності регуляцій сприятиме активнішому кредитуванню українськими дочірніми установами європейських банків. НБУ планує наблизитися до початку формального процесу оцінки еквівалентності протягом року.➡️ Детальніше.
Чому незалежність НБУ є основою макрофінансової стійкості та як вона впливає на шлях України до членства в Європейському Союзі? 📰 Відповіді на ці запитання – у колонці заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для видання "Економічна правда". Переповідаємо ключові тези.➡️ Незалежність центробанку – не лише визначальний елемент його мандата, а й необхідна умова для ефективної протидії шокам, збереження цінової стабільності та забезпечення довіри до національної валюти. В умовах війни та економічної турбулентності питання незалежності центробанку набуває політичної та стратегічної значущості.➡️ Макроекономічна стабільність ґрунтується на передбачуваній та послідовній монетарній політиці. Відповідні повноваження має інституція, яка є захищеною від політичного впливу та спроможною приймати непопулярні, але необхідні рішення. Саме тому незалежність центробанку є визнаним міжнародним стандартом.➡️ Довіра населення до центробанку прямо корелює з його незалежністю: чим вищий рівень незалежності – то нижчі інфляційні очікування, стабільніша економіка та менша волатильність інфляції.➡️ У червні 2025 року, під час офіційного скринінгу за розділом 17 "Економічна та монетарна політика", українська делегація презентувала Європейській комісії стан незалежності НБУ. Цей діалог є важливим етапом у формалізації оцінки відповідності інституційної архітектури НБУ стандартам ЄС. Він засвідчив, що НБУ демонструє високий рівень інституційної, функціональної, персональної та фінансової незалежності. Водночас ще є окремі аспекти, що потребують доопрацювання.➡️ Високий рівень незалежності Національного банку – результат глибоких трансформацій, які тривають уже понад десять років. Це не разове досягнення, а постійна робота. Вона вимагає якісного закону, постійного удосконалення практик управління, комунікацій, прозорості та відповідальності. Зміцнення незалежності НБУ – це стратегічний вибір України як держави з майбутнім у ЄС.
TGLIST.COM.UA
