НБУ | Знати. Розуміти

​​📆 Відкриваємо дати головних засідань та публікацій з монетарної політики на 2026 рік. ❓Де шукати? Сайт Національного банку ➡️ "Монетарна політика" ➡️ "Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики" (графік на 2026 рік розміщений під цьогорічним графіком). ℹ️ За прямим посиланням.❓Про які засідання та публікації йдеться? ▪️Засідання Правління НБУ з питань монетарної політики. На них ухвалюються рішення про розмір облікової ставки та інші параметри політики. На чотирьох із таких засідань затверджується ще й оновлений макропрогноз.▪️Засідання Комітету з монетарної політики, що відбуваються напередодні монетарних засідань Правління. Це дискусійний майданчик у НБУ для обміну інформацією та поглядами про монетарну політику. ▪️Пресбрифінги з питань монетарної політики, під час яких члени Правління НБУ розповідають про ухвалені рішення та відповідають на питання журналістів. ▪️Підсумки дискусії Комітету з монетарної політики, що містить аргументацію всіх учасників стосовно ухвалених рішень. ▪️Інфляційні звіти, що публікуються один раз на квартал та містять детальний опис як фактичної ситуації, так і оновлених прогнозів. 📌 А для тих, хто хоче знати більше, читайте розділ "Як ухвалюються рішення з монетарної політики?".

​​🇺🇦 Українська культура має глибоке коріння, вона виплекана багатьма поколіннями українців і сповнена любові до рідного краю та традицій.Ми пишаємося українською культурою й увічнюємо її в серії пам’ятних монет “Українська спадщина”.☝️Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету “Опішнянська кераміка”, присвячену традиційному гончарному мистецтву, що сформувалося в селищі Опішня на Полтавщині і бере свій початок ще з XVII століття.Опішнянська кераміка стала знаковим явищем національної культури – як у мистецькому, так і в етнографічному вимірах. У 2012 році вона була внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що засвідчує її значущість як складової культурної ідентичності.🟢 Про дизайн монети➡️ На аверсі монети в центрі зображено зооморфну скульптуру “Лев” авторства Василя Омеляненка, відомого українського гончара з Опішні (елемент оздоблення – кольоровий друк). Обабіч скульптури розміщено фрагменти характерного наліпного декору зооморфної скульптури. ➡️ На реверсі представлена стилізована композиція, сформована з елементів традиційного орнаментального декору опішнянських глиняних виробів, зокрема тарелей – справжніх перлин українського народного мистецтва, які ніби виходять за межі однієї з них. У верхній частині монети – напис ОПІШНЯНСЬКА КЕРАМІКА.Дизайн монети створила Аліса Іванова, скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Дем’яненко.Монета має номінал 5 гривень, виготовлена з нейзильберу.Тираж – до 75 000 штук (у сувенірному пакованні).🟢 Про продаж монетиЗ 06 серпня 2025 року пам’ятну монету “Опішнянська кераміка” можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.Реалізація цієї монети банками-дистриб’юторами (перелік яких зазначено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку) здійснюватиметься поступово, у міру її відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу можна дізнатися на їхніх офіційних сайтах.

​​✅ Набрав чинності новий закон про факторинг. Він розроблений Національним банком України із залученням експертизи міжнародних партнерів, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку, а також експертів, які брали участь у розробленні модельного закону UNIDROIT про факторинг. ☝️Реалізація положень нового закону дасть змогу врегулювати надання факторингових послуг відповідно до кращих міжнародних практик. Він зокрема передбачає:▪️чітке розмежування класичного факторингу та колекторської діяльності;▪️запровадження публічного електронного реєстру угод, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку;▪️чітке визначення прав та обов’язків сторін договору факторингу, предмета та змісту договору, пріоритету відступлення права вимоги тощо з метою посилення захисту прав сторін угоди тощо.Разом із оновленим законодавством про фінансові компанії новий закон про факторинг сприятиме розширенню доступу до фінансових ресурсів, передусім для малого та середнього бізнесу, та пожвавленню ринку торговельного факторингу в Україні. Факторинг в Україні розвивається попри тривалу війну. За підсумками І кварталу, серед послуг фінансових компаній зросли лише обсяги факторингу – на 9,6% до попереднього кварталу та на 29% в річному вимірі. Понад третину становили угоди з класичного факторингу – фінансування дебіторської заборгованості.⬆️ За нашими оцінками, простір для зростання в цьому сегменті великий: коефіцієнт проникнення факторингу в економіку в Україні становить менше 1% ВВП, у той час як в сусідніх країнах цей показник становить від 2,5% до 15% ВВП.

​​🔍 НБУ продовжує аналізувати компанії, діяльність яких має ознаки надання фінансових послуг та вимагає ліцензування. ☝️Наразі досліджуємо інформацію, отриману у зверненнях споживачів, від учасників ринку та зібрану під час наглядових дій, щодо шести компаній та сервісів. ℹ️ Споживачі можуть дізнатися про учасників ринку, які надають послуги без ліцензії на окремій сторінці сайту НБУ.📢 Національний банк попереджає громадян бути надзвичайно обережними під час взаємодії з різними онлайн-платформами та сервісами, особливо тими, що працюють з віртуальними активами. ➡️ Перед підписанням будь-якого договору про надання фінансової послуги або послуги, подібної на фінансову, обов’язково перевіряйте на офіційному сайті НБУ, чи включена така установа до реєстрів НБУ. Якщо установа, яка надає фінансові послуги або послуги, що мають ознаки фінансових, не включена до реєстрів та не авторизована належним чином Національним банком, на неї не поширюються повноваження НБУ щодо захисту прав споживачів фінансових послуг. 📍 Детальніше про те, які компанії вивчає НБУ.

​​Національний банк розглядає можливість поступового вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок.❓Чому це потрібно?Наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет:▪️1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок;▪️4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.Тож, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.❓Коли НБУ планує розпочати вилучення монет? Поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Проте ці розмінні монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).❓Як надалі відбуватиметься готівкові розрахунки?Банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.⚠️ Важливо! Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься!🗣️ Наразі НБУ розпочав громадське обговорення цієї ініціативи.📌 Усі деталі – за посиланням.

​​📊 Ключові показники оновленого макропрогнозу НБУ, які Правління НБУ брало до уваги під час ухвалення рішення щодо збереження облікової ставки, – 15,5%. 🟢 Інфляція пройшла пік і помітно знизиться до кінця цього року.Динаміка інфляції найближчими місяцями значно залежатиме від фактичного впливу погодних умов на пропозицію продовольства. За попередніми оцінками НБУ, у липні загальна інфляція може дещо зрости. У наступні ж місяці очікується вихід інфляції на траєкторію стійкого сповільнення. Важливою передумовою для цього є збереження облікової ставки на рівні 15,5%.За прогнозом НБУ, у 2025 році інфляція знизиться до 9,7%, у 2026 році – до 6,6%, а у 2027 році – до цілі НБУ 5%. 🟢 Відновлення економіки триватиме, але обмежуватиметься наслідками війни та негативним впливом погодних умов і кліматичних змін на врожаї.За прогнозом НБУ, реальний ВВП у 2025 році зросте на 2,1%. Надалі темпи відновлення економіки залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. Водночас у разі швидкої нормалізації економічних умов темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.🟢 Достатня зовнішня фінансова допомога буде важливим чинником збереження макрофінансової стабільності за різних сценаріїв.У 2025 році очікується надходження приблизно 54 млрд дол. США зовнішньої фінансової допомоги (із них 24 млрд дол. США вже отримано). Обсяги фінансування в наступні роки можуть варіюватися залежно від потреб України в підтриманні обороноздатності та відбудові.До базового сценарію прогнозу закладається отримання 35 млрд дол. США міжнародної допомоги у 2026 році та 30 млрд дол. США у 2027 році. Третина цих коштів вже анонсована партнерами, щодо решти – перемовини тривають. 🟢 Основними ризиками макропрогнозу є перебіг повномасштабної війни та недостатність міжнародного фінансування.📍 Деталі – в релізі.

​​📊 Традиційно провели щоквартальне опитування про банківське кредитування.Наводимо дані за підсумком II кварталу 2025 року.⬇️⬇️⬇️📈 Попит на кредити бізнесу підвищився, зокрема на довгострокові позики та кредити великим підприємствам – вперше з початку повномасштабного вторгнення. Очікується подальше зростання попиту на всі види кредитів бізнесу.Попит населення зріс як на іпотеку, так і на споживчі позики, і банки очікують продовження цього тренду. Більшість банків оцінила боргове навантаження бізнесу як середнє.🟢 Вперше з ІІІ кварталу 2024 року банки пом’якшили кредитні стандарти для бізнесу, передусім з огляду на підвищення конкуренції. Також продовжували пом’якшувати кредитні стандарти для населення: за споживчими кредитами визначним фактором стала конкуренція між банками та з боку небанківських фінустанов, а для іпотеки – ліпші перспективи ринку нерухомості. Надалі банки продовжуватимуть пом’якшення кредитних стандартів для бізнесу та населення.☑️ Рівень схвалення заявок дещо збільшився як для бізнесу, так і для домогосподарств. Банки послабили вимоги до застави за іпотекою і водночас збільшили розміри споживчих кредитів.Помітно зріс кредитний ризик та дещо - операційний, натомість вперше за два роки банки не зафіксували посилення валютного ризику. 📌 Детальніше – за посиланням.

​​💡На 01 липня 2025 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 859,9 млрд гривень.📈 Це на 37,5 млрд грн або на 4,6% більше, ніж станом на 01 січня 2025 року (822,4 млрд гривень).Отже, якщо I квартал року характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився. Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю. Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 липня 2025 року.⬇️⬇️⬇️✅ У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 851,2 млрд гривень, а також 15 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 8,5 млрд гривень.На одного жителя України станом на 01 липня 2025 року припадало 63 банкноти і 189 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).Серед банкнот найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (27,3% та 4,4% від загальної кількості в обігу відповідно).☝️Стосовно монет нагадаємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів – 1, 2, 5 та 10 гривень. З них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,4% та 2% від загальної кількості в обігу відповідно).Розмінних монет маємо два номінали – це монети 10 та 50 копійок (27,5% та 9,1% від загальної кількості в обігу відповідно). Якщо роль монет номіналом 10 копійок у готівкових розрахунках за товари та послуги поступово зменшується, то на монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі. Це зі свого боку впливає на обсяги підкріплення банків розмінними монетами. Адже завданням Національного банку є забезпечення зручності готівкових розрахунків громадян та бізнесу. 📊 Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети номіналом 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 2,2% та 0,2% відповідно порівняно з початком цього року.ℹ️ Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.

​​🇺🇦🇪🇺 Національний банк планує протягом року наблизитися до початку офіційної оцінки еквівалентності регулювання банків в Україні нормам ЄС. ➡️ Про це йдеться в Звіті про фінансову стабільність. Оцінка еквівалентності здійснюється Європейським органом із банківського нагляду (EBA) та затверджується Єврокомісією. Понад 20 країн вже отримали підтвердження еквівалентності. ✅️ Поточна самооцінка еквівалентності регулювання банків в Україні нормам ЄС із залученням експертів ЄБРР та PWC – 77%. Перші кроки у впровадженні стандартів ЄС були здійснені в Україні під час банківської реформи із 2015 року.Складний період пандемії та виклики повномасштабної війни дещо стримували цей процес, однак досягнуто значного прогресу. Зокрема, відповідно до європейських підходів встановлено вимоги до структури регулятивного капіталу банків та ризиків, які він покриває, а також нормативів ліквідності та левериджу, стандартів корпоративного управління та управління ризиками.Остаточний план дій буде затверджено за результатами переговорів про вступ до ЄС за відповідними розділами з Єврокомісією, і повна гармонізація може тривати навіть після вступу.🎯 Проміжна мета – забезпечити еквівалентність регуляторних норм та наглядової практики правилам ЄС, аби усунути бар’єри для роботи на локальному ринку європейських банків. Прогалини, що залишаються, стосуються вимог: ▪️законодавства про сек’юритизацію; ▪️капітальних інструментів для врегулювання;▪️до глобальних системно важливих банків; ▪️формування буферів капіталу; ▪️розкриття інформації про ризики відповідно до Pillar III. З огляду на заплановані строки розроблення необхідних змін до банківського регулювання та законодавства України є шанс усунути зазначені прогалини вже наступного року.☝️Один із важливих очікуваних результатів офіційного визнання еквівалентності – можливість для банків ЄС ураховувати інвестиції своїх дочірніх компаній у цінні папери України з нульовим ризиком. Це розширить кредитний потенціал цих банків.📍 Детальніше – у Звіті за посиланням.

​​🟢 Про зміни на ринку фінансових послуг у червні.Протягом минулого місяця кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася до 812 (з 820). Кількість банків залишилася незмінною – 60. ☑️ Станом на 01 липня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:432 фінансові компанії (було 438);52 страховики non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;105 ломбардів (було 106);93 кредитні спілки (було 96);один лізингодавець (без змін); 44 страхових брокери (було 43);74 колекторські компанії (було 73).Кількість банківських груп (15) на ринку не змінилася, як і кількість небанківських фінансових груп (40). На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 12 міжнародних (було 14).☝️Водночас ринок надавачів фінансових платіжних послуг не змінився. Там працюють:▪️18 платіжних установ;▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (було 50) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін). ➡️ Детальніше за посиланням.