Ви хочете щоб вас чули, з вами спілкувалися, і в жодному разі, не перебивали, доки ви не образитеся зі словами - «ну чого ти мовчиш?», або "ти мене не розумієш!", вас повинні підтримувати і вірити в вас, вас повинні обіймати, але в той же час давати простір для вдиху, щоб він/вона були не такими як усі, але обов'язково з вашими улюбленими рисами характеру, і щоб одягалися за вашими рекомендаціями та читали книги, які ви так давно прочитали.Притягуються протилежності, і доповнюють один одного, вчать і покращують, але як сильно люди прагнуть знайти свою споріднену душу, щоб сидіти з нею як навпроти дзеркала і мовчати.Ви любите, щоб вас цілували, гладили плечі і розчісували волосся, ви все це любите, але коли отримуєте все сповна, то швидко втомлюєтеся, і мрієте змінити ідеальний теплий клімат на якісь снігові пейзажі.І саме в такий момент люди розуміють, що не відчувають нічого, крім вигаданого почуття страху, натягнутої невпевненості, і висмоктаних із пальця співчуття та жалю. Не таку реакцію чекає наше серце на оголене кохання.Що за кохання, яке припустилося цієї помилки? І що за життя, яке доводиться проживати за щасливими правилами, які диктують нам найнещасніші люди.