Жінки часто бояться свого віку.Наче кожен рік — це щось, що забирає…А у мене — навпаки.Я ніколи не боялася свого віку.Бо з роками я не втрачала — я знаходила.Себе.Свої сенси.Свою свободу.І є ще одна важлива річ, яку я зрозуміла.Те, що ми старіємо —це не привід боятися.Це аргумент жити.Жити тут і зараз.Не відкладати на потім те, що важливо сьогодні.Говорити те, що хочеться сказати.Обирати те, що відгукується саме тобі.Носити той одяг, у якому ти — це ти.Купувати ті прикраси, які радують тебе, а не “підходять під щось”.Їхати в ті подорожі, які хочеться прожити, а не “колись потім”.Будувати життя так, щоб тобі в ньому було добре.Це також про сміливість іти від не своїх людей.Без драм. Без почуття провини.Бо з віком дуже чітко стає зрозуміло:не потрібно 100 контактів.Потрібно кілька.Але своїх.Зрілих.Цілісних.Тих, поруч з якими немає напруги “я повинна”.Де є простір бути.І можливість бути разом не “бо так треба”,а тому що хочеться.І це приймається.Мої 51 для мене— це не цифра.Це рівень глибини, до якого я дійшла.І чесно?Мені тут подобається 💛А як у вас із цим —ви ще відкладаєте життя “на потім”чи вже почали жити зараз?#особисте