Джерело
Наші 1920-ті | «Залізна кров» Григорія КосяченкаГригорій Косяченко належав до київс...
2 230 Охват/переглядів
2025-10-18 18:35
Повідомлення №717
«Залізна кров» Григорія КосяченкаГригорій Косяченко належав до київського «Гарту», а потім вступив до ВУСППу (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників), щойно той організувався. Там негайно видали його збірку віршів. Так у Косяченка 1927 року вийшло одразу дві книжки: дебютна «Віхоли» у вид-ві «Маса» і «Залізна кров» у вид-ві ВУСПП.У поета вже було реноме, і то зовсім не пролетарське. Тож редакція додала в його збірку передмову, традиційно анонімну, у якій намагалася виправдати хиби поета, вчинені в попередньому, до-вусппівському житті.«Як поет Г. Косяченко досить швидко став відомий. Ця відомість одразу набрала гостро обопільного характеру. На творчість поета охоче відкликалася критика і, з одного боку, визнавала за Г. Косяченком безсумнівний талант, а з іншого й не менш одноголосно — засипала Косяченкове імя такими епітетами, як “занепадництво”, “зневіра” й т. ін. Тимчасом ідеологічні переконання Г. Косяченка дуже далекі від занепадницького тону, що іноді згори буває помітний в його творчості. Своєю новою збіркою автор її хоче довести, що його поетичну увагу скеровано не лише на негативні явища нашої сучасності, а й на позитивні, що його очі не закаламучені темними сторонами нашої дійсності.Що до форми своїх поезій Г. Косяченко надто часто нагадує Володимира Сосюру, нагадує здебільшого непогано, але в дальшому тов. Косяченкові треба уникати цього нагадування. Рівняючи до В. Сосюри, Г. Косяченко поет більш абстрактний, з більшим нахилом до символістичності. Його поезії завсіди підсумовують цілу низку поетичних спостережень, і які б не були сумні ті спостереження, перед поетом невідхильно ясніє перспектива майбутнього».Косяченко так і не виправдав сподівань, покладених на нього пролетарськими письменниками. Вів богемне життя, писав хороші вірші.Григорій Косяченко- - -Занімів мого голосу стогін.Там, над озером, клекіт гусей.Кинув вечір осінній під ногижмут дзвінких, як залізо, пісень.Із-за обрію місяць-лелекавирушаю в незміряну путь.День минув. Так спокійно і легкопідвелася натомлена грудь.Збірка «Залізна кров» (1927)Обкладинка Георгія Фішера.#наші20