​​Юрій Кривдін без БажанаНа жаль, нічого нового про Юрія Кривдіна не напишу. А старе, як ми колись з’ясували в його альбомі в групі «Шрифтові знадібки», зокрема й мої знахідки, зібрано в статті Андрія Будника (лінк є в альбомі). Написано її головно на матеріалі журналу «Кіно» плюс дві книжкові обкладинки.Будник нарікає, що я згадую Кривдіна лише у зв’язку з Бажаном. Це логічно, бо вони однокласники, ще з Умані, потім разом у Києві, а потім після війни — Бажан є, а Кривдіна немає. Є лише малопомітний слід, який нам поки що не вдалося докрутити. І ні, с/с «Правдін», про якого я думала, що це Кривдін (ну, каламбур такий сексотський), не він (а Олександр Перегуда, для кого Кривдін теж обкладинку намалював).Тепер же на Читомо в рамках проєкту «До друку!» опубліковано статтю про видавництво «Маса». Попри назву, одне дуже елітне київське видавництво письменників — це важливо. Ясно, що всі обкладинки традиційно в статтю не помістилися, але найбільше шкода з них обкладинку роботи Юрія Кривдіна до збірки оповідань Володимира Ярошенка «Кримінальна хроніка» (1929). Вона найоригінальніша в «Масі», тому що єдина не мальована, а виконана в техніці фотомонтажу.Отакий Кривдін без Бажана. Статтю «“Маса”: видавництво для письменників» читайте тут.#наші20