​​НЕВПИННО 17 травня 1908 року народився Леонід Первомайський. Так що ж я спинився ? Невже я не маючого вам сказати ? Крізь бурю шляхів,де орди погонь пилюгу піднімають,крізь морок образ і поразок без краю— на лихо одвертий, одверто лихий —проносив її і доніс, щоб згубитиі змовкнути, ставши, і бачити знов,як падає пісня і горло пробитеїї залила заборонена кров?! Але ми одверті, і ця заборонастав осторонь, щоб зійти нанівець,а пісня, що крови краплину схоронить,приплине до теплого берега серць. Я маю сказати. Слова не спиниш. Тупими ударами помст і вендет,то з тилу заходить і — постріли в спину,то з флангів атаку на мене веде. Не пісня, а помста. Не рима — блукання. Не слово — гонитва в сонячний став. Ти зловиш його і ведеш на арканікрізь безліч ворожих воріт і застав. Трощи йому ноги, щоб знов не блукало,в залізо закутий приборканий звір,щоб кидалась пісня оскалом шакалана горло захряслих у зраді зневір. Я не зупиняюся. Пісню не спиниш. В слові не згасиш тремтіння погонь. Це ворог заходив атакою в спинуі я повернув, щоб відбити його. Памір—Харків. 1932Збірка «Пролог до гори» (Харків: ЛіМ, 1933).#наші20#Первомайський