​​І в «Березолі» грала Чистякова(Пропущені ювілеї квітня)18 квітня виповнилося 125 років з дня народження видатної драматичної актриси Валентини Чистякової (1900–1984).У першому числі журналу «Нова генерація» за 1928 рік було опубліковано вірш «Пісня про двох братів» закоханого в акторку Леоніда Чернова (Малошийченка) з присвятою Валентині Чистяковій.Через майже півстоліття вірш акторці присвятив Ігор Муратов.Ігор МуратовАКТРИСАВалентині Чистяковій«Після жнив восени, восени,По морозцю молодомуПриїздили до матері два сини, два сини,Із го- ро- да до- до- му...»Це — Леонід Чернов. Чи збереглиЦі вірші Ви? Чи, може, і забули,Що вам вони присвячені були?...Свистять, мов батогами балагули,Над Тев’євою донькою літа,Приречені на жертву, й облітаЛюбов, що підкорилася прокльону,Як помста з «Яблуневого полону».Вершини. Прірви. Самозабуття.Овації. І квіти. І присвяти.Ішли на сцену, як ідуть на свято,На світлу і прекрасну самострату.Ішли зі сцени — як ідуть з життя.Що Вам лишилось? Вирізки з рецензій?Знебарвлених пелюсток пил? А чимВіддячив час? Наївністю претензійДо нас, недовговічних глядачів?До давньої критичної голоблі?До ювілейних паточних промов?Стривайте, ні: не взято щось на облік,Не славу — однолюбную любовЖивого самовідданого серця,Що б’ється не для мемуарних версій,Не задля нагород і закордонних візДля сонячних зіниць і незабутніх слізТих юнаків, що на гальорці мліли.Вони варили сталь, і танки в бій водили,І каторжні тортури відбули,І спогади синам у спадок віддали.А буде ще й з онуками розмова...Покинем світ. Але серця своїПерекуємо на щасну підкову....О, не мовчіть, жорстокі солов’ї,Про час, коли так мріяли гаїІ в «Березолі» грала Чистякова.#наші20