Відлетів у вирій, мужній і відважний…Ще мріяв, ще жив, ще сміявся…Обіймів і слів ми вже не дочекаємось…Та пам’ять про нього живе в серці навіки.😢 Сьогодні минають другі роковини з дня загибелі нашого Захисника — Коцька Юрія Васильовича, солдата, який віддав життя за Україну, за її свободу та майбутнє.💔 Юрій був доброю, щирою та світлою людиною. Турботливий син для своїх батьків, надійний друг, відповідальний і працьовитий чоловік — таким його пам’ятають усі, хто знав особисто. У його серці було багато тепла, у словах — щирість, у вчинках — гідність. Він умів підтримати, допомогти, підставити плече у складну хвилину.🪖 Захищаючи Україну на Донеччині, Юрій мужньо стояв на передовій разом із побратимами. 27 лютого 2024 року в населеному пункті Іванівське на Бахмутському напрямку внаслідок ворожого авіаудару його життя обірвалося…💔 Біль утрати не минає з часом. Він лише стає тихішим, але глибшим. У серцях рідних і близьких назавжди залишиться порожнеча, яку не заповнити нічим. Разом із болем — безмежна вдячність за його мужність і жертовність.🙏 Схилімо сьогодні голови у хвилині мовчання. Згадаймо Юрія у щирій молитві та подякуймо за його відвагу, силу духу й любов до Батьківщини.🕯️ Світла пам’ять. Низький уклін і вічна слава Герою.💔 Назавжди 34…#НадвірнянськаТГ #Зіновій_Андрійович #Вічна_памʼять