Дніпропетровщина вже є стрес-тестом для всієї країни. Як в економіці так і у війні. Якщо промисловість вистоїть тут, Україна збереже свій економічний каркас і шанс на розвиток після війни.До 2014 року в Україні працювали 12 великих металургійних комбінатів потужністю близько 42 мільйонів тонн сталі. Це топ-7 світу і близько 4% світового ринку.У 2026 році залишилося п’ять працюючих підприємств із потужністю близько 8 мільйонів тонн. Це 0,4% світового ринку. Левова частка Дніпрлпетровщина. Та Запоріжжя. Це і є деіндустріалізація. І саме так економіка втрачає гроші.Сьогодні взяв участь у презентації дослідження Українського інституту майбутнього «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035 року». Автори порахували: якщо залишити все як є, до 2035 року Україна може втратити ще $260–300 мільярдів.Це не втрати від російських ракет. Це те, що ми можемо втратити через дорогу електроенергію, залізничні тарифи, кадровий дефіцит і CBAM.Переговорна позиція України з ЄС щодо спеціального режиму CBAM, так званого вуглецевого податку, була повністю провалена. Заводи працюють під ракетами, але не отримали ані винятку, ані перехідного періоду. До собівартості кожної тонни українського металу додалося від €60 до €90.Результат уже є. «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про закриття блюмінгу, ливарно-механічного заводу та двох прокатних станів. Під скорочення потрапили до 3 400 працівників.За кожним стоїть родина.Завтра Верховна Рада розглядатиме кадрові рішення щодо прем’єра та уряду. Персоналії не коментую. Але перед новим Кабміном на мою особисту думку стоятимуть три ключових завдання: війна, проходження зими та економіка. І в економічному блоці потрібна чітка промислова політика, якої країні сьогодні бракує.Ці $260–300 мільярдів ще не втрачені. Але часу для рішень стає все менше.