Повідомлення telegram каналу - @mykola_kuleba

Коли я почув цю історію від наших волонтерів, навіть у мене навернулися сльози на очі.У 76-річної пані Раїси з Харкова війна забрала єдиного сина Дмитра. Сусіди знайшли тіло чоловіка біля ліжка матері в їхній квартирі, яку обстріляли росіяни. Пані Раїса згадує як 24 лютого прокинулася від потужних вибухів. Незадовго до війни жінка перенесла інсульт, тож її син Дмитро постійно був поруч, допомагав й доглядав за мамою. Він відвів жінку у підвал, де вони провели п’ять днів. А коли наважилися піднятися в квартиру — побачили, що всі вікна були вибиті силою ударної хвилі.Обстріли посилювалися й Дмитро вирішив знайти нову схованку для себе й матері — одна зі станцій метро. Сім’я не встигла взяти ніяких теплих речей, тож від сирості й холоду пані Раїса захворіла на бронхіт.Дмитро вирішив повернутися в квартиру, щоб привезти деякі речі… це був останній раз, коли пані Раїса бачила свого єдиного сина.Жінка довгий час не могла вийти на зв’язок з Дмитром, але чекала його й сподівалася на краще. Волонтери декілька разів пропонували Раїсі евакуюватися, але вона навідріз відмовлялася їхати без сина.Коли бомбардування міста не вщухали, бабуся все ж погодилася виїхати. Волонтери нашого партнерського хабу «Спасемо Україну» в Харкові евакуювали пані Раїсу в безпечне місто. Але матір не покидали думки про сина.Вона вислала ключі від квартири знайомим, аби ті перевірили її домівку... Там, у зруйнованій квартирі, біля ліжка матері сидів її мертвий син. Дмитро до останнього піклувався про свою матір і кулі не лякали його, коли йшлося про її життя. Ця втрата стала невимовною трагедією для жінки.Мої співчуття пані Раїсі. Немає таких слів на світі, аби виразити біль від втрати своєї дитини.Прошу Вас, не зволікайте з евакуацією. Наша команда готова допомогти Вам та Вашій сім’ї. Телефонуйте на нашу гарячу лінію за підтримки USAID Україна: 0 800 333 129