Су-35 намагаються перезапустити: РФ одночасно міняє тактику його застосування і шукає нові «очі» для дальнього боюРосія у березні підсвітила одразу два напрямки розвитку Су-35. ➡️Перший — нова бойова конфігурація, де винищувач одночасно несе Р-37М великої дальності, Х-31ПМ для роботи по РЛС, а також Р-77-1 і Р-73/74 під ближній та середній повітряний бій. ➡️Другий — заяви про нову РЛС з АФАР, яка має замінити «Ірбіс-Е». Якщо перше вже виглядає як адаптація під реальну війну, то друге поки більше схоже на заявку на модернізацію, ніж на вже доведений стройовий стандарт. 🛑Нова підвіска показує головне: Су-35 дедалі частіше розглядають не просто як «мисливця» за літаками, а як універсальний фронтовий інструмент. Р-37М дає далеке стримування, Х-31ПМ — тиск на українські радари і ППО, Р-73/74 — дешевший захист від ближчих цілей, включно з дронами, а Р-77-1 лишається страховкою під класичний повітряний бій. Тобто росіяни намагаються зібрати в одному вильоті прикриття, відлякування і локальне придушення ППО. 🛑Але тут є стара проблема, яку сама поява нової підвіски не вирішує. Су-35 має «довгу руку» у вигляді Р-37М, але не має настільки ж переконливого власного контуру виявлення для реалізації цієї ракети на повній дальності. У поданому матеріалі прямо вказано, що для максимально далекого пуску йому потрібна зовнішня підтримка — від МіГ-31, наземних РЛС або А-50У. ❗️РФ зараз не створює «новий» Су-35, а вичавлює максимум із наявного борта. Тактично літак уже підлаштовують під фронт як багатофункціональну платформу прикриття і тиску. Технологічно ж росіяни намагаються закрити його головну слабкість — відставання по сенсорах. Якщо нова РЛС залишиться лише красивою заявою, Су-35 і далі буде небезпечним, але залежним від зовнішнього контуру. Якщо ж АФАР справді доведуть до строю, тоді ми побачимо спробу перевести цей винищувач із просто сильного 4++ покоління у значно більш самостійний інструмент дальнього повітряного бою.