🇰🇷🇷🇺 Південна Корея стала одним із головних джерел імпортного пального для Росії на тлі ударів України по російських НПЗ

Понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, було доставлено з південнокорейських портів на російський Далекий Схід лише протягом липня та серпня. Про це йдеться у розслідуванні The Guardian, яке ґрунтується на портових документах та даних відстеження суден.

За два місяці сім танкерів здійснили 14 рейсів. Щонайменше три судна перебували під санкціями Великої Британії та ЄС.

Причому частину маршрутів намагалися приховати.

Підсанкційний танкер Layla двічі ходив з південнокорейського Ульсана до Владивостока та перевіз загалом близько 57 тисяч тонн дизеля. Під час другого рейсу судно заявило корейській владі, що прямує до японської Ніїґати, однак фактично вирушило до Росії.

Російський танкер Astoria завантажив в Ульсані майже 11 тисяч тонн пального. Формально пунктом призначення також була заявлена Японія, але судно попрямувало до Владивостока.

Ще один підсанкційний танкер, Chongchon, навіть не заходив до порту. Близько 26 тисяч тонн пального йому передали з іншого судна безпосередньо в морі поблизу порту Йосу. Після цього танкер, який декларував Сінгапур як пункт призначення, вирушив до Владивостока.

Поставки різко зросли саме тоді, коли удари українських дронів почали серйозно впливати на російську нафтопереробку.

За даними, наведеними The Guardian, у червні обсяги переробки нафти на російських НПЗ опустилися до найнижчого рівня більш ніж за 20 років, а виробництво дизеля скоротилося майже на 30% у річному вимірі.

У результаті країна, яка сама традиційно була одним із найбільших експортерів дизеля, почала різко нарощувати його імпорт.

У серпні Росія ввезла морем близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж у липні, та найбільший місячний обсяг від початку повномасштабної війни.

На Південну Корею припало 112 тисяч тонн, або 31% усього російського морського імпорту нафтопродуктів. За цим показником вона поступилася лише Індії.

Серед покупців пального аналітична компанія Kpler ідентифікувала, зокрема, «Роснефть», яка перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Австралії, а також російську групу ННК. Її власник Едуард Худайнатов та «ННК-Ойл» перебувають під британськими санкціями.

При цьому виникає показова санкційна прогалина. Попри використання суден із санкційних списків західних держав, самі поставки, за оцінкою The Guardian, не виглядають порушенням законодавства Південної Кореї. Корейські обмеження щодо Росії передусім охоплюють стратегічні та потенційно придатні для військового використання товари.

У МЗС Південної Кореї заявили, що країна підтримує міжнародні зусилля для завершення війни та суворо контролює виконання власних експортних обмежень. Безпосередньо поставки пального та заходи підсанкційних танкерів у корейські порти відомство не прокоментувало.

Таким чином, українські удари по російській нафтопереробці мають ще один помітний наслідок: Москва, яка донедавна сама постачала величезні обсяги дизеля на світовий ринок, дедалі більше змушена шукати пальне за кордоном. А одним із каналів таких поставок несподівано стала Південна Корея — держава, яка публічно підтримує Україну.