Сумна звістка зібрала жителів села Бариш — односельчани, рідні, друзі та побратими провели в останню путь воїна-захисника Степана Печінку. Герой народився, зростав і навчався у Бариші. Саме тут він зробив свої перші кроки, тут пізнав перші радощі життя, і сюди повернувся востаннє — на щиті.На кордоні села зустріли Героя з квітами в руках. Далі численні мешканці села пішою ходою провели Степана до його рідної домівки. Там, у скорботі та молитві, відбулася панахида. Зі Степаном попрощалися рідні, близькі та односельчани — кожен зі сльозами на очах, з болем у серці та з вдячністю за його жертовність.Після прощання кортеж вирушив до міста Підгайці, де захисник України знайде свій вічний спочинок.Степан Печінка був призваний на військову службу за мобілізацією 1 березня 2022 року. З перших днів повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну на найскладніших ділянках фронту. Під час служби отримав шість бойових поранень унаслідок обстрілів в районах населених пунктів Білогорівка та Берестове. Але щоразу повертався до строю — до своїх побратимів і до боротьби.За проявлену мужність і героїзм воїн був нагороджений: орденом «За мужність» І ступеня; відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»; нагрудним знаком командира батальйону; та іншими відзнаками Міністерства оборони України.14 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання, Степан Печінка загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області. Ворожий FPV-дрон «Камікадзе» влучив у автомобіль гірсько-штурмової роти під час логістичної операції. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Степану було 43 роки. Він служив водієм гірсько-штурмової роти.Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і побратимам загиблого Героя.Світла пам’ять і вічна слава мужньому воїну, який віддав життя за свободу, незалежність і майбутнє України.Герої не вмирають.