Прифронтові громади — не периферія, не «сіра зона», а безпековий пояс України і всієї Європи, — Олексій КулебаКоли мене питають, навіщо відновлювати школи, лікарні і житло поруч з фронтом, я пропоную поставити це питання не мені. Запитайте це в мешканців Ізюма, Чернігова чи Херсона. Прифронтові території часто уявляють як суцільні руїни. Віцепрем’єр-міністр з відновлення говорить: це не так, бо йдеться про дуже різні громади — від невеликих сіл до обласних центрів, де живуть мільйони людей, працюють підприємства, навчаються діти [наприклад Запоріжжя, Харків, Суми, Конотоп].Побудувати підземну школу чи лікарню — означає дати батькам можливість працювати, а дітям — звично навчатися. Відновити міст — означає забезпечити логістику військових, гуманітарних та економічно важливих вантажів… Критична інфраструктура отримує децентралізоване, альтернативне живлення: генератори, сонячні панелі, котли на альтернативному паливі… Держава зобов'язана забезпечити базові умови та якість інфраструктури на всій території — від фронту до тилу. Ми не можемо просто «вимкнути» частину країни. Проте відбудова сьогодні не стосується територій, де ведуться бойові дії. Там пріоритет один: захист та збереження життя.