Дивлячись на останні події, важко позбутися думки, що ми живемо всередині сюжету сатиричного кіберпанк-трилера: високоточні дрони нищать дата-центри цифрової імперії, інтернет-користувачі по всьому світу раптом прозрівають, зрозумівши, наскільки гучним був голос ботоферм, і як виглядає реальна суспільна думка, коли він стулився.
А в цей час світові лідери-лиходії ділять барелі на закритих переговорах і намагаються змусити Україну до "енергетичного перемир'я", яке по факту зводиться до заборони бомбити нпз в росії.

Можливо, хтось із нас напише на цю тему шикарний сценарій антиутопії. А ми сьогодні розглянемо "Нафту" (There Will Be Blood, 2007) Пола Томаса Андерсона.

Каліфорнія, початок XX століття. Безжальний нафтовик Деніел Плейнв’ю будує сировинну імперію, викуповуючи землі за безцінь і маніпулюючи місцевими жителями. Проте його жадібність, боротьба з фальшивим проповідником Ілаєм та прагнення до тотального контролю поступово руйнують усе людське всередині нього, перетворюючи його життя на самотню параною