Статистика telegram channel - @mov_tribunal

Увага‼️ Розіграш топових книг📚☝️А Ви знаєте, що є канал, де щотижня проходить розіграш топової літератури🔥 - Обов'язково підпишіться на канал - Ільченко I Власна справа,вигравайте книжки🎁 й насолоджуйтесь крутим контентом🤝Приз цього тижня🏆 - книга Клейтона Крістенсена та його співавторів «Парадокс процвітання» про те, як інновації💡, що створюють нові ринки, здатні будувати не лише компанії, а й цілі країни. Автори пояснюють📝, чому традиційні моделі розвитку часто не працюють, і доводять🤔: стале зростання виникає з підприємництва та внутрішніх ринкових змін, а не з зовнішньої допомоги.📌Умови конкурсу прості - бути підписаним на ⚡️канал Ільченко І Власна справа й натиснути кнопку під постом-розіграшем в рандомайзері ( 🔗посилання - ТУТ)А взагалі, 👨‍💼Антон - серійний підприємець, веде власний блог, багато розповідає про свій бізнес, ділиться думками, розбирає стартапи, розповідає про інвестиційні ідеї, технічні інновації, видатних українських підприємців й багато іншого💪З нас крута рекомендація, а з Вас лайк ❤️ - ми стараємось для Вас!

Ми отримали повідомлення від нашого підписника Омельченка Ігоря Олександровича (a.k.a. 010io). Повний текст — у першому коментарі. Пропоную до обговорення гіпотезу щодо лексичного гнізда Road/Raid/Read, яка виходить за межі стандартної індоєвропеїстики і зачіпає питання фоносемантики та ареальних контактів.Я не заперечую загальноприйняту етимологію (OED, Pokorny), де road виводиться від PIE *reidh-. Однак є підстави вважати, що семантичний обсяг цих лексем зазнав суттєвих змін під впливом зовнішніх факторів, особливо через арабську мову як лінгвістичного посередника між архаїчним семітським Заходом та індоєвропейським Сходом/Північчю.Пропоную розглянути три аргументи на користь цієї інтерференції:1. Фоносемантична універсалія та Арабська трансляціяЦе пояснює наявність типологічно схожих коренів. Роль арабської мови як посередника: Арабська виступила як "стандартизатор" та транслятор архаїчних семітських смислів.2. Семантична калька: Логістика як Імперський продуктІсторичне значення road (OE rād) — це лише процес ("riding"). Значення "шлях як інфраструктура" фіксується значно пізніше (кінець XVI ст.), що збігається з активізацією контактів з Османською імперією та арабською торгівлею через Крим.3. Контактна зона та арабська домінантаВраховуючи роль Хазарського каганату (VII–X ст.) як медіатора, арабська мова (мова міжнародної торгівлі та дипломатії) стала лінгвістичним хабом.Термін Raid (набіг) перегукується з тактикою степових набігів (Ghazw). Ми спостерігаємо конвергенцію: * Германська форма raid/rād. * Арабо-івритські військові концепти (хаотичний напад ʿirād, військовий похід ghazw, напрямок tarīq).Висновок:Пропоную розглядати тріаду Road/Raid/Read як приклад складної інтерференції:* Германська оболонка (PIE reidh-).* Семітський/Ностратичний базис.* Арабський посередник, який надав семантичну структуру "Волі" та "Інфраструктури".* Слов'янське "рейд" (імпортований модуль).За текст дякуємо Омельченко Ігорю Олександровичу a.k.a. 010ioЗапропонувати допис📩Мовний трибунал | Підписатись✅

Іспит здають чи складають🧐Якщо звернутися до словників, то іспит можна як скласти, так і здати: “Він пішов до другої кімнати, де молоді робітники, майбутні інженери, складали іспити з математики”.“Ще один капітаном на Дніпрі хоче плавати і з фізикою не розлучається — здавати у технікум водний надумав”. Проте “скласти” є нормативним варіантом, тоді як “здати” — розмовним. В інтернеті є багато статей від науковців та науковиць, які мають таку аргументацію: мовні норми змінюються, і якщо раніше вживали обидва варіанти, то нині “здати/здавати” у цьому значенні розглядають як форму, що закріпилася під впливом російської. Також зазначають, що за сучасними рекомендаціями “скласти” є доречнішим за “здати” (здають щось, наприклад, гроші в фонд школи тощо). Чи варто надавати перевагу “складати”, бо воно “відповідає нормам” — питання відкрите: норми змінюються, а словники залишаються перевіреним джерелом, яке фіксує обидва значення як можливі. Але в наукових текстах вживання “складати” є нормативним, тоді як “здавати” вважають стилістично небажаним.Запропонувати допис📩Мовний трибунал | Підписатись✅

СуржикСуржик — це елементи двох або кількох мов, об'єднаних штучно; нечиста мова.Вживання суржику — досі актуальна та суперечлива тема. Коли ми говоримо про офіційно-ділове мовлення, наукові роботи або публічні виступи, суржик тут недоречний, адже в нас є мовна культура, літературна мова — мова, яка репрезентує нас на міжнародній арені. Він є наслідком репресій з боку російської імперії та інших сусідніх держав (переважно росії). Це не про іншу мову, це про відповідь на тогочасні реалії. Чи варто повністю відмовитися від суржику? В ідеальному світі — так, його потрібно помічати й не допускати в офіційних сферах. Проте наскільки реально викорінити сотню років його існування на нашій території? Те, що існує так довго — це ще не норма? Тут мовознавці та мовознавиці мають різні думки: хтось хоче його абсолютно знищити, як штучне поєднання, а хтось вбачає в ньому природний розвиток мови та не розуміє, навіщо його забороняти.P.S. Всі ми трішки Андрій.Ілюстрації: інтернетЗапропонувати допис📩Мовний трибунал | Підписатись✅

Нещодавно пані Nathalie поставила у чаті запитання: “В той же день” чи “того ж дня”? Спробуємо розібратися, який варіант кращий.Онлайн-сервіс onlinecorrector радить замінити конструкцію “в той же день” на “того ж дня”, вважаючи другий варіант стилістично кращим. Подібної позиції дотримується й ресурс Горох, хоча конкретних правил вони не наводять.Отже, це не є граматичною помилкою, адже в українській мові немає чітких норм, які б регулювали вибір між цими двома варіантами. Існує думка, що “в той же день” може бути калькою з російської, але наскільки доречне таке порівняння — питання відкрите.У словниках можна знайти вживання обох варіантів:“У той [же] день (вечір і т. ін.)” — означає, що дія відбувається в ту саму ніч, день чи вечір, одночасно або після події, про яку вже йшлося.“Того [ж, ж таки, самого, таки] дня (вечора і т. ін.)” — також вказує на той самий час.Наприклад: “Якось-то вирвалась Олеся, пішла до тітки одвідати стару в недузі; а того дня був у селі ярмарок” або “Того ж дня Яшко пізно повертав додому”.Отже, вибір між “в той же день” та “того ж дня” — це, скоріше, стилістичне питання, а не граматична помилка. Запропонувати допис📩 Мовний трибунал | Підписатись✅

Хто крайній? Чи, може, останній? Слово "крайній" стало набагато поширенішим в українській мові, замінюючи слово "останній", хоча історично воно має інше значення. Вперше така заміна була зафіксована серед людей, чия діяльність пов’язана з ризиком для життя, таких як військові, рятувальники тощо. Вони використовували "крайній" замість "останній", щоб не накликати нещастя. З часом цей термін вийшов за межі професійних жаргонів і став популярним у масовій культурі. Водночас мовознавці та мовознавиці наголошують на правильності використання слова "останній" у контекстах, коли мова йде про завершальний етап чогось. Термін "крайній" своєю чергою має значення "той, що знаходиться на краю".Отже, у черзі треба питати "Хто останній?", а не "Хто крайній?". Адже ми говоримо про того, хто “завершує (закінчує) чергу”, а не того, хто “стоїть з краю” (хоча й тут можна знайти лазівку). Важливо пам'ятати про правильне використання термінів у відповідних ситуаціях, аби уникати непорозумінь у мові.Запропонувати допис📩Мовний трибунал | Підписатись✅

Об’ява або оголошення: що вибрати?Бачимо, вам дуже сподобалось питання про "об’яву/оголошення", тож розберімося, яке з цих слів краще використовувати.Словники подають ці терміни синонімічними, але сучасні мовознавчі ресурси рекомендують уникати вживання слова "об’ява". Пропонується використовувати "оголошення", оскільки воно має ширше застосування та вважається більш нейтральним.Ці два терміни зафіксовані в словниках і використовуються як у літературі, так і в усному мовленні та на письмі. Однак у контексті офіційних повідомлень, документів, а також дій найкраще вживати саме "оголошення". Наприклад, "оголошення конкурсу". "Об’ява" здебільшого позначає матеріальний предмет, наприклад, плакат чи листок із певним повідомленням, а не на дію оголошення.Якщо йдеться про офіційне повідомлення, документи тощо, варто обрати “оголошення” — воно є більш нейтральним та повним. Однак у розмовному вжитку немає нічого поганого у використанні “об’яви”. Це слово, ймовірно, є запозиченням (jawić się, jа́вити, jeviti), і не обов'язково з російської; зустрічається в словниках та повсякденному мовленні.Запропонувати допис📩 Мовний трибунал | Підписатись✅

Отримали від читачки прохання висвітлити такі прекрасні конструкції як “як умога”, “підти” та “велике дякую”. 📝Пограємо з планувальником ключових слів і гугл трендами та отримаємо, що все-таки “якомога” домінує, але підступне “якумога” не відстає. Щодо як умога — тут зрозуміла “логіка”: не будемо ж ми сполучник “як” разом писати🤷‍♂️? А от “якумога” та “якомога” є фонетично схожими, де "о” звучить дуже подібно до “у”. В гру вступає сприйняття на слух. 📝Слово “підти” увійшло в мовлення деяких людей або через діалектичні особливості, або це пов’язано з помилкою (мовленнєвою звичкою). До речі, slovnyk подає це слово як однину наказового способу від “підрости”👀 Також ми перевірили, чи в Вікіпедії відображається це слово. 📝Щодо останнього, то подякувати можна “щиро” та “дуже”, а от “велике дякую” звучить неправильно. Авраменко це пояснює так: прикметники, такі як "велике", узгоджуються з іменниками, а не з дієсловами. Тому вислів "велике дякую" суперечить правилам узгодження частин мови в стандартній граматиці. Варіант, який тут може бути доречним: дуже вдячна, велика вдячність; дуже/щиро/красно/ґречно дякую. За ідею дякуємо @Svitlana_psyЗапропонувати допис📩 Мовний трибунал | Підписатись✅