Джерело
Мати внутрішніх драконів | Цей текст для тих, у кого зараз щось не виходить.І не виходить вже яки...
472 Охват/переглядів
2026-10-20 08:29
Повідомлення №412
Цей текст для тих, у кого зараз щось не виходить.
І не виходить вже якийсь час.
Можливо, так довго, що ви вже намагаєтесь доїсти себе чайною ложечкою за оте "не виходить".
Люди, це тимчасово.
Я вам клянуся.
Воно:
- або вийде трошки пізніше, бо ви знайдете спосіб, яким це зробити
- або складуться нарешті сприятливі обставини (або їх складете)
- або наберетеся достатньо сил на те важливе
- або переглянете ціль і уточните її так, щоб було суголосніше
- або здобудете щось, що допоможе. Чи навичку, чи інформацію, чи допомогу
Воно ж не виходить не тому, що "вам не дано" чи в світі того не існує, чи у вас "вінець безробіття" і "прокляття невдахи" - не існує таких речей в світі.
Просто ми хочем великі штуки швидко. Дивимся на інших, бачимо неповну картинку і вимагаємо і від себе такого.
А воно повільно буває.
Іноді так повільно, що бракує терпіння, бракує всього, стільки напруги, що хочеться хоч кудись її скинуть, хоч на себе, хоч на світ!
Тримайтесь, люди, яким зараз важко.
Це не назавжди, чесне слово.
Давайте продовжувати просто потрошку повзти туди, куди ми визначили собі, ок? Маленькими кроками, підтримуючи себе, зупиняючись, дихаючи в перервах.
Потрошку доповзем до місця, яке буде хорошим. А якщо це не була ціль наша, так тут в поміч вислів кемперистів: "куди приїхали, туди і збиралися".
І не виходить вже якийсь час.
Можливо, так довго, що ви вже намагаєтесь доїсти себе чайною ложечкою за оте "не виходить".
Люди, це тимчасово.
Я вам клянуся.
Воно:
- або вийде трошки пізніше, бо ви знайдете спосіб, яким це зробити
- або складуться нарешті сприятливі обставини (або їх складете)
- або наберетеся достатньо сил на те важливе
- або переглянете ціль і уточните її так, щоб було суголосніше
- або здобудете щось, що допоможе. Чи навичку, чи інформацію, чи допомогу
Воно ж не виходить не тому, що "вам не дано" чи в світі того не існує, чи у вас "вінець безробіття" і "прокляття невдахи" - не існує таких речей в світі.
Просто ми хочем великі штуки швидко. Дивимся на інших, бачимо неповну картинку і вимагаємо і від себе такого.
А воно повільно буває.
Іноді так повільно, що бракує терпіння, бракує всього, стільки напруги, що хочеться хоч кудись її скинуть, хоч на себе, хоч на світ!
Тримайтесь, люди, яким зараз важко.
Це не назавжди, чесне слово.
Давайте продовжувати просто потрошку повзти туди, куди ми визначили собі, ок? Маленькими кроками, підтримуючи себе, зупиняючись, дихаючи в перервах.
Потрошку доповзем до місця, яке буде хорошим. А якщо це не була ціль наша, так тут в поміч вислів кемперистів: "куди приїхали, туди і збиралися".