Джерело
Мати внутрішніх драконів | Текст про прийняття своїх сильних сторінЯкщо ви раптом не знали, я вар...
1 020 Охват/переглядів
2026-08-30 16:41
Повідомлення №393
Текст про прийняття своїх сильних сторін
Якщо ви раптом не знали, я варю легендарну абсолютно гречку.
Ну, мої домашні так твердять. (я не знаю, чому)
Років із 7 тому, в часи ковіду, були ми з малою в Єгипті. Олінклюзів, всі діла, мала харчувалась виключно нутеллою, намазаною товстим шаром на шо там іще підсунули.
І от їсть вона цю нутеллу, а я дивлюсь на неї в замилуванні (не думать про здорове харчування, не зараз, ти все одно не владна віднять у неї цей глюкозний кошмар). І тут мала каже:
- Мама, це так смачно! Майже, як твоя гречка!
Я і повірила, ну а шо мені було робить!
Пройшло 7 років, Мішель виросла в буйну доволі підлітку (7 пірсінгів, 3 татухи, волосся було уже ВСІХ кольорів, а крутить самокрутки я навчила її сама, бо це краще за ті дудки, які вони щас поголовно смалять).
І от готую я сніданок і в ретельно прорахований момент питаю:
- Міша, гречку будеш? (батьки підлітків поймуть, які малі шанси на успіх бувають в ці моменти)
А вона мені і каже:
- Мама, я твою гречку готова їсти завжди!
О боги бульдака і мівіни! О всесильні творці префронтальної кори і музи критичного мислення! Я вірю, я повірила! (ну бо а що мені робити).
А третє свідчення було вчора.
Хорватія, стоянка кемперів. (Господь послав мені мої 6 днів моря, я вдячна). Чоловік молотить гречку ложкою зі сковорідки. Він литовець, комплімент з приводу їжі від нього можна отримать тільки якщо я перевершила якусь прадавню литовську версію Джеймі Олівера (про яку нічого не знаю).
І от він каже:
- Так смачно! Я ніде такої смачної гречки не їв, навіть в армії!
Ну що вам сказати.
Я вірю, я повірила. (а що мені робить?)
Є люди, які досягли в світі вершин, винайшли ліки від важких хвороб, поставили рекорди.
А я - варю смачну гречку з підручних матеріалів, в польових умовах.
Важливо знати свої таланти і приймати їх - я так вважаю. Навіть якщо хтось - вміє крутіше.
Якщо ви раптом не знали, я варю легендарну абсолютно гречку.
Ну, мої домашні так твердять. (я не знаю, чому)
Років із 7 тому, в часи ковіду, були ми з малою в Єгипті. Олінклюзів, всі діла, мала харчувалась виключно нутеллою, намазаною товстим шаром на шо там іще підсунули.
І от їсть вона цю нутеллу, а я дивлюсь на неї в замилуванні (не думать про здорове харчування, не зараз, ти все одно не владна віднять у неї цей глюкозний кошмар). І тут мала каже:
- Мама, це так смачно! Майже, як твоя гречка!
Я і повірила, ну а шо мені було робить!
Пройшло 7 років, Мішель виросла в буйну доволі підлітку (7 пірсінгів, 3 татухи, волосся було уже ВСІХ кольорів, а крутить самокрутки я навчила її сама, бо це краще за ті дудки, які вони щас поголовно смалять).
І от готую я сніданок і в ретельно прорахований момент питаю:
- Міша, гречку будеш? (батьки підлітків поймуть, які малі шанси на успіх бувають в ці моменти)
А вона мені і каже:
- Мама, я твою гречку готова їсти завжди!
О боги бульдака і мівіни! О всесильні творці префронтальної кори і музи критичного мислення! Я вірю, я повірила! (ну бо а що мені робити).
А третє свідчення було вчора.
Хорватія, стоянка кемперів. (Господь послав мені мої 6 днів моря, я вдячна). Чоловік молотить гречку ложкою зі сковорідки. Він литовець, комплімент з приводу їжі від нього можна отримать тільки якщо я перевершила якусь прадавню литовську версію Джеймі Олівера (про яку нічого не знаю).
І от він каже:
- Так смачно! Я ніде такої смачної гречки не їв, навіть в армії!
Ну що вам сказати.
Я вірю, я повірила. (а що мені робить?)
Є люди, які досягли в світі вершин, винайшли ліки від важких хвороб, поставили рекорди.
А я - варю смачну гречку з підручних матеріалів, в польових умовах.
Важливо знати свої таланти і приймати їх - я так вважаю. Навіть якщо хтось - вміє крутіше.