🔹У робочий час залучали підлеглих до будівництва приватних будинків. На Полтавщині обвинувачують трьох правоохоронців Прокурори Полтавської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника начальника та екскерівників управління і відділення одного з правоохоронних органів Полтавщини. За даними слідства, правоохоронці придбали у Полтаві дві земельні ділянки з недобудованими будинками. Вони планували облаштувати приватну територію з комфортом: ландшафтний дизайн, басейн тощо. Нерухомість оформили на родича та тещу одного зі своїх підлеглих, щоб приховати реальних власників. Для зменшення витрат обвинувачені відібрали трьох підлеглих із будівельними навичками, яких упродовж червня 2023-грудня 2024 років періодично залучали до підсобних та внутрішніх ремонтних робіт. Поки підлеглі працювали на будівництві, за місцем роботи, в правоохоронному органі їм нараховували і виплачували заробітну плату та грошове забезпечення. У такий спосіб державному бюджету було завдано майже 300 тис. грн збитків. Наразі правоохоронці переведені з Полтави до інших підрозділів. Дії колишнього заступника начальника правоохоронного органу кваліфіковано за ч. 4 ст. 191 КК України (розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану).Ексначальника управління – ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України (організація розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, організація внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей).Колишнього начальника відділення – за ч. 1 ст. 366 КК України (внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей). Досудове розслідування та оперативний супровід у кримінальному провадженні здійснювали слідчі ТУ ДБР у м. Полтаві.
‼️Поліція Полтавщини підозрює місцевого мешканця у незаконному збуті вогнепальної зброї, боєприпасів та психотропівℹ️Поліція обґрунтовано підозрює 38-річного мешканця Гребінки у незаконному збуті психотропних речовин, а також вогнепальної зброї та бойових припасів. Слідчі затримали фігуранта у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі він перебуває під вартою. Досудове розслідування триває.ℹ️Перша заступниця начальника Лубенського райвідділу поліції Лариса Гавриленко повідомила: «Незаконну діяльність 38-річного жителя Гребінки викрили оперативники Лубенського райвідділу поліції. Попередньо встановлено, що фігурант незаконно збував вогнепальну зброю та боєприпаси, а також психотропні речовини на території Гребінківської тергромади. Слідчі затримали чоловіка у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Нині йому повідомлено про підозру та судом обрано запобіжний захід - тримання під вартою». Слідчим підрозділом поліції під процесуальним керівництвом Лубенської окружної прокуратури розслідується кримінальне провадження за ознаками частини 1 статті 263 (Незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї й бойових припасів без передбаченого законом дозволу) та частинами 1 і 2 статті 307 (Незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно) Кримінального кодексу України. Чоловікові загрожує до десяти років позбавленням волі з конфіскацією майна.
Сумна і болюча звістка прийшла до нашої громади – загинув Захисник України, солдат, гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону СДОБНОВ Володимир Леонідович.Володимир Сдобнов народився 02 серпня 1973 року в с. Корніївка Гребінківського району Полтавської області. Після закінчення Гребінківської гімназії навчався у Гребінківському ДОСААФ на водія. З 1991 по 1993 роки служив у лавах Збройних Сил України. Працював на залізничних підприємствах. 02 липня 2024 року був призваний на військову службу по мобілізації. Тривалий час Володимира вважали безвісти зниклим. У ці дні родина жила між надією й тривогою, щодня чекаючи бодай якоїсь звістки, молячись і вірячи в диво. На жаль, отримана звістка підтвердила найстрашніше — 23 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області воїн загинув, віддавши життя за свободу й незалежність нашої держави.Він був гідним воїном, сміливим і вірним військовій присязі, справжнім захисником своєї землі. Ця втрата — невимовний біль для всієї громади. Ми втратили Захисника, сина своєї землі, людину честі, чия жертовність назавжди залишиться в нашій пам’яті.Висловлюємо щирі, глибокі співчуття рідним і близьким — мамі та братові загиблого. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови в глибокій скорботі разом із вами. Світла і вічна пам’ять Герою. Про дату, час та місце прощання з Героєм буде повідомлено додатково.
В зв'язку із відсутністю електропостачання по місту, роботу всіх об' єктів КП "Лубни-водоканал" призупинено. Наразі на генераторах працюють каналізаційні насосні станції КП "Лубни-водоканал" ( їх на балансі 12 шт в різних районах міста) та очисні споруди ( 2 шт) для термінової відкачки та очистки стічних вод.Водозабірні майданчики 1, 2, 3; Свердловини Автомаш та Терни; Підвищувальні насосні станції 1, 2 , 3, 4, 5 працюють згідно графіку подачі води до міської мережі:‼️ВЗМ № 1,2,3:Вечір: 18.00 - 22.00Ранок: 6.30 - 10.30‼️Автомаш: День: 17.00 - 22.00 Ніч : 24.00 - 12.00‼️Терни:Наповнення башти о 17-00 годині. Перед подачею води в місто генератори працюють для наповнення водопровідної мережі (близько 2-х годин) та для наповнення резервуарів чистої води на ВЗМ❗️У разі змін у графіку подачі води буде зроблено додаткове оголошення.❗️ В разі відновлення електропостачання, відразу ж буде відновлено роботу всіх об'єктів КП "Лубни-водоканал" (система наповнюється орієнтовно 2 години) і графік подачі води в місто на генераторах буде скасовано.❗️Також наголошуємо на тому, що всі об'єкти КП "Лубни-водоканал" забезпечені генераторами, але за технічними характеристиками вони не можуть працювати цілодобово, без відпочинку.
Голова Нацполіції Вигівський вперше прокоментував вбивство поліцейських на Черкащині: статус ветерана не є виправданнямГолова Національної поліції Іван Вигівський вперше прокоментував стрілянину в Черкаській області, внаслідок якої загинули четверо поліцейських. Про це він заявив в ексклюзивному коментарі Цензор.НЕТ.За його словами, слідчі та оперативники за силової підтримки бійців спецпідрозділу поліції прибули в село для обшуків в особи, яку підозрювали у скоєнні тяжкого злочину."На місці поліцейські повідомили йому щодо початку проведення слідчих дій. Поліцейські були готові до будь-якого розвитку подій. І в тому числі до вогневого контакту. Це були бійці спецпідрозділу, які мали бойовий досвід. З ним спілкувалися спокійно, з урахуванням його статусу ветерана війни. Втім він забарикадувався та не йшов на контакт. Тож поліцейські запросили до спілкування його побратимів. У цей час - і саме ці хвилини стали критично важливими – він непомітно покинув територію домоволодіння та влаштував засідку біля дороги у лісистій місцевості"
, - зазначив Вигівський.Побратими його не знайшли у будинку та виявили бажання, щоб понятими під час обшуку були представники громади, на пошук яких поїхали поліцейські офіцери громади.Саме вони стали першими жертвами підозрюваного, який розстріляв їх авто впритул - одного вбивши, а іншого поранивши."Після чого підійшов до пораненого впритул і хотів застрелити. Коли наш поліцейський зазначив, що він місцевий ПОГ (поліцейський офіцер громади), і підозрюваний його впізнав, нападник сказав йому "Ну добре, живи", і пішов у засідку"
, - продовжив голова Нацполіції.
ВТРАЧАЄМО... БОЛИТЬ... СУМУЄМО....Не люті морози сковують душі земляків. Біда, горе, сльози, смерть справжніх захисників України – ось що розриває свідомість і змушує кам’яніти наші серця.З 24 січня 2025 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання, внаслідок штурмових дій противника на Покровському напрямку Донецької області, наш земляк – стрілець-санітар механізованого батальйону, молодший сержант КОЧЕРГА ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ. На жаль, дива не сталося і в громаду надійшла звістка про те, що його визнано таким, що загинув мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність.Григорій Андрійович народився 3 травня 1984 року у селі Вищий Булатець. Закінчив Вищебулатецьку загальноосвітню школу. Здобув професію тракториста. Після строкової служби у лавах Збройних Сил України повернувся до рідного краю. Працював за фахом у СФГ «Добродій», а згодом у ЛК ЖЕУ.Хороший спеціаліст, працелюбний, щирий, веселий і доброзичливий, готовий завжди прийти на допомогу всім, хто того потребує. Таким залишився Григорій у пам’яті земляків. Він любив землю і працю на ній. Дбав про своє господарство, захоплювався роботою з металом (навчився і любив зварювальні роботи). Був закоханий у власний сад і щиро любив свою родину.Та, коли Батьківщина позвала на захист, не роздумуючи став до лав Збройних Сил України і з честю пройшов свій шлях воїна.Наші щирі співчуття родині, що втратила свою найближчу людину – дружині, дітям, брату, всім рідним і близьким. Поділяємо ваше горе, схиляємо голови у скорботі.Вічна слава Воїну-Захиснику! Світла пам’ять і Царство Небесне!Прощання з КОЧЕРГОЮ Григорієм Андрійовичем відбудеться 18 січня о 12 годині у селі Вищий Булатець, на майданчику біля будинку культури.Панахида за загиблим цього ж дня об 11 годині за адресою с.Вищий Булатець, вул. Шкільна, 14
На щиті: у четвер Оржиця попрощається зі своєю вірною донькою Русаковою Вітою Біль, який неможливо виміряти. Втрата, яку неможливо осягнути. До селища Оржиці на місце свого останнього спочинку повертається полегла Захисниця України Русакова Віта Миколаївна. У четвер, 15 січня, ми схилимо голови у глибокій скорботі, зустрічаючи нашу Героїню.Віта народилася 6 липня 1998 року в селі Чайківщина. Після закінчення місцевої школи, продовжила навчання у Староіржавецькій школі, де отримала повну загальну середню освіту. У 2016 році, закінчивши Хорольський міжрегіональний центр професійної підготовки, здобула омріяний фах майстра ресторанного обслуговування. Дівчина працювала у закладах харчування Оржиці та області, згодом працівницею з благоустрою у КП «Оржиця-комунсервіс» та техпрацівницею в Оржицькому опорному закладі. З початком повномасштабного вторгнення її сильний характер та незламні переконання, наполегливість і рішучість у прийнятті рішень, не дозволили залишатися осторонь. 9 серпня 2023 року Віта добровільно стала до лав Збройних Сил України. Пройшовши підготовку за спеціальністю санітар-стрілець, Віта самовіддано виконувала надскладні завдання: вона не лише рятувала побратимів, витягуючи їх з-під обстрілів на полі бою, а й дбала про них як старший кухар стрілецького батальйону, готуючи їжу та забезпечуючи побут. Її бойовий шлях — це шлях справжньої самопожертви. Служила чесно, самовіддано, з глибокою вірою в нашу Перемогу. За свою сміливість та відданість старший солдат Русакова Віта була удостоєна трьох бойових відзнак – медалей «Сильному духом» (19.07.2024), «Незламному Захиснику України» (06.12.2024), «За честь і славу» (06.05.2025). Ці медалі назавжди залишаться у мами як реліквії пам’яті про відважну доньку.25 серпня 2025 року на Куп’янському напрямку життя Віти обірвалося. Вона загинула під час виконання бойового завдання з доставки їжі та спорядження побратимам на передову. Вона виконала свою місію до останнього подиху... Їй назавжди залишиться 27.Від імені всієї Оржицької громади висловлюємо найщиріші співчуття мамі Оксані Миколаївні, брату Володимиру, усім рідним, друзям та побратимам. Ми розділяємо цей невимовний біль. Красивою, доброю і порядною — такою Віта залишиться у нашій пам’яті назавжди.Зустріньмо Героїню гідно – живим коридором пам’яті і поваги 15 січня близько 10.00 за маршрутом слідування траурного кортежу: с.Райозеро – с. Онішки – селище Оржиця. Чин відспівування проведуть у Свято-Преображенському храмі селища Оржиця по прибуттю. Траурна процесія прослідує до будинку Віти по вул. Молодіжна, 1, опісля відбудеться поховання на кладовищі селища Оржиця. Слідкуйте за повідомленнями про точніший час.
🖤🕯️ ЗВІСТКА, ЯКА РІЖЕ ПО ЖИВОМУ Й КРАЄ СЕРЦЯ: ЧЕРЕЗ РІК ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА РІДНУ ХОРОЛЬЩИНУ ГЕРОЙ ВАЛЕНТИН КЕРНИЦЬКИЙ Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одне таке сповіщення про смерть прийшло до Хорольської громади. Ми з болем у серці повідомляємо про загибель нашого земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича (02.02.1977 р.н.).Валентин був призваний на військову службу за загальною мобілізацією 7 жовтня 2024 року першим відділом Лубенського РТЦК та СП. Склавши військову присягу на вірність українському народові, він мужньо виконав свій обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність. 29 листопада 2024 року з Валентином сталася непоправна трагедія під час захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії армії рф. Солдат, стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 1-ої окремої важкої механізованої Сіверської бригади ЗСУ в складі Оперативного командування «Північ», загинув поблизу села Єлизаветівка Покровського району Донецької області.Довгі місяці рідні жили надією, молилися й вірили в краще. Сестра Любов Холод, племінниця Анна Довга з донечкою Маргаритою чекали Валентина живим, адже він перебував у статусі безвісти зниклого. Вони брали активну участь у мирних акціях на підтримку пошуку безвісти зниклих і полонених, сподіваючись на диво. Та, на жаль, дива не сталося: результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше…Через рік після загибелі Герой Валентин Вікторович нарешті повертається на рідну Хорольщину, щоб знайти вічний спочинок на землі, яку любив і за яку віддав життя. Його шлях – це шлях звитяги, честі, мужності й самопожертви справжнього Воїна. Його ім’я – навічно у строю Нескорених Героїв визвольної війни. Його подвиг – назавжди у пам’яті громади та всієї України, за які він віддав найдорожче.Закликаємо жителів Хорольської громади віддати шану Герою, гідно провести Валентина Керницького в останню земну дорогу – зі всіма військовими почестями та за православними традиціями. Схиляємо голови у скорботі, єднаючись у молитві за упокій душі Захисника і за силу для його рідних. Щирі співчуття: сестрам – Холод Любові Вікторівні, Денисенко Олені Григорівні, Петленко Наталії Василівні, Вовк Тетяні Вікторівні, дядьку – Рябому Миколі Івановичу, племінникам: Керницькому Ростиславу Вячеславовичу (захищає Україну понад 3 роки), Петленку Дмитру Володимировичу (захищає Україну майже 4 роки), Довгій Анні Віталіївні, Батюк Тетяні Олексіївні, Гук Альоні Сергіївні, Холод Мар’яні Володимирівні, Петленко Олесі Володимирівні, Денисенку Артему Володимировичу, Денисенку Кирилу Володимировичу, невісткам, зятям, внукам, кумам, друзям, колегам, однокласникам та бойовим побратимам.День поховання Героя Керницького Валентина Вікторовича, 15 січня 2026 року, оголошується днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови. На знак скорботи за загиблим Захисником прохання приспустити Державний Прапор України на адміністративних будівлях, підприємствах та організаціях громади. У цей день забороняється проведення розважальних заходів, а також звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.Увага! Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм Керницьким Валентином Вікторовичем відбудеться у четвер, 15 січня 2026 року об 11-00 год. на площі біля пам’ятника Т.Г.Шевченку., а поховання – на цвинтарі в с.Вишняки.Вічна пам’ять і вічна слава Герою Валентину Вікторовичу Керницькому.Герої не вмирають! Навіки в строю! Честь!🇺🇦
Чергова трагічна звістка про загибель земляка знову надійшла до Пирятинської громади – 4 січня в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області, внаслідок обстрілу ствольною артилерією, загинув Аркадій Запара.Народився 28 травня 1997 року в селі Калинів Міст. Навчався у Калиновомостівській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів. Після закінчення школи Аркадій Запара продовжив навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка. У 2017 році був призваний до лав Національної гвардії України, свідомо обравши шлях служіння Батьківщині. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, у березні 2022 року, без вагань став на захист незалежності та територіальної цілісності України. 5 травня 2024 року отримав поранення. Після лікування та реабілітації повернувся до свого підрозділу Національної гвардії України, залишаючись вірним військовій присязі та побратимам.У загиблого Захисника залишилися мати, вітчим та дядько.Прощання із військовослужбовцем відбудеться у вівторок, 13 січня: о 10:00 - траурний мітинг на площі перед адмінбудівлею міської ради; об 11:00 прощання пройде у селі Калинів Міст, біля будинку загиблого.Шановні жителі громади, просимо долучитися до церемонії прощання із Захисником, який своє молоде життя віддав, боронячи рідну землю!
🕯️ 🖤 НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ЗАХИСНИК ІЗ ХОРОЛУ – ЙОМУ НАЗАВЖДИ 34І знову Хорольська громада в смутку та скорботі… Серце крається від отриманої тяжкої звістки... У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, героїчно загинув наш земляк із міста Хорол – Іван Григорович Радько (10.08.1990 р.н.).Життя солдата, стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (Шквал) військової частини А7400 обірвалося 24 серпня 2024 року у стрілецькому бою, від отриманих поранень, несумісних з життям. Смерть Героя пов’язана з виконанням обов’язків військової служби по захисту Батьківщини під час стримування та відсічі збройної агресії російської федерації проти України на Сумському напрямку в районі с. Дуровка Курської області. Хорольська міська територіальна громада висловлює щирі співчуває батькові Григорію Григоровичу та його дружині Валентині Іванівні, сестрі Радько Лесі Григорівні, племінниці Златі, хрещеній матері Риді Тетяні Іванівні, усім рідним, друзям і побратимам нашого земляка.Низький уклін та вічна слава хороброму сину України!УВАГА! Траурна церемонія прощання з Героєм – земляком відбудеться 10 січня 2026 року о 10:00 год. на площі Т.Г.Шевченка у місті Хорол. Поховають Івана Григоровича на Алеї Слави центрального кладовища міста Хорола. Шановні жителі громади! Віддамо данину шани та поваги Захиснику, який поклав своє життя, до останнього боронячи рідну землю!Міська влада (згідно розпорядження міського голови) оголошує 10 січня 2026 року Днем жалоби у Хорольській міській територіальній громаді.