Чому в перші хвилини паніки безглуздо переконувати — як працює «засліплення страхом»?Щоразу, коли в мережі з’являється чергове гучне попередження, — люди миттєво провалюються в ступор. ТГ-канали типу «пишуть-пишуть» тиражують такі страшилки за секунди, немов гриби після дощу. Людина ще не встигла дочитати заголовок, як у неї вже настає гострий стресовий шок і земля буквально йде з-під ніг.Все пропало. Караул! Критичне мислення в цей момент просто вимикається.У перші хвилини цього шоку з людиною марно говорити мовою логіки. Будь-яка спроба заспокоїти чи навести спростування в перші хвилини сприймається психікою як пряма загроза. Мозок, охоплений шоком, уже сформував просту й страшну картину світу: «нас зараз уб'ють».Тому, я завжди казав, — першою чергою просто вимкнути телефон (відкласти його). Принаймні на 5 хвилин. Нічого не станеться.Але ж замість цього, людина продовжує судомно стискати телефон в руках і тут додатково спрацьовує феномен звуження уваги (так званий «тунельний зір»). Користувач фокусується виключно на небезпеці. Він бачить десятки перепостів, бачить червоні знаки оклику в повідомленнях, і цей візуальний потік стає єдиною реальністю. Будь-які слова збоку здаються далеким і непереконливим білим шумом. Щоб повернути людину до тями, спочатку потрібно вивести її організм із фізіологічного ступору через прості фізичні дії: забрати телефон, змусити глибоко видихнути, дати випити води чи перевести у безпечне місце. Простіше — «говори зі мною» — контакт з іншою людиною!Лише коли тіло заспокоїться на рівні рефлексів, до мозку повернеться здатність чути слова та мислити.Щоб вийти з цього ступору, я завжди раджу один простий перший крок: прийняти реальність як є. Ми не можемо скасувати загрозу, змінити траєкторію ракети чи вплинути на плани ворога. І знову таки простішими словами — змиритись з найгіршим сценарієм. Прийняти так, як воно є. ❗️ До чого це я взагалі? Дуже часто багато хто, начитавшись страшилок, потребує від ІнфоКиїв миттєвого «заспокойте мене, я начиталася». Це проявляється в коментарях, наприклад: «та вже всі написали», «чому мовчите?!?!?!?!?", «А буде інфозвіт?».Але в перші хвилини ви потребуєте зовсім не заспокоєння, ви не шукаєте відповідей — вам просто хочеться ще глибше поринути у стрес, адже — червоні знаки оклику, купа повідомлень і о боже, цифри-цифри-цифри.Візьміть паузу!Повернення до реальності починається не з думок, а з фізичного заземлення: не розмірковуйте — дійте за заздалегідь підготовленим алгоритмом безпекових заходів. Тут все просто! Перевірте, чи поруч сумка з документами, тривожна валізка, чи повечеряла собака, чи не нагадив у капці ваш кот тощо ...Чого робити категорично не можна?Шукати постійно виправдань: не має укриття, нема можливості піти, шукати «зраду» у владі, жалітись на життя тощо. Окрім вас самих — ніхто про вас не подбає. Ваше життя — це ваша зона відповідальності.Подумайте, що за той час, поки ви влаштовували «мортал комбат» в коментарях будь-яких пабліків, ви могли знайти укриття, подбати про збір тривожної валізки …Безпеку дають власні швидкі кроки, а не нескінченне оновлення чужих слів.- - -ПРИЄДНУЙТЕСЬ ⬇ІнфоКиїв — нам довіряють!