Компенсація збитків від війни: що потрібно знати бізнесу та як підготувати доказову базу
6 жовтня 2026 року Мирноградська міська військова адміністрація разом із суб’єктами господарювання Мирноградської міської територіальної громади долучилася до онлайн-заходу Донецької торгово-промислової палати в межах проєкту «CHAMBER4MEMBERS» на тему «Компенсація збитків від війни: актуальні питання».
Захід був присвячений практичним питанням, які сьогодні є важливими для підприємців, чиє майно, активи або господарська діяльність постраждали внаслідок російської агресії.
Для тих, хто не мав можливості долучитися до зустрічі, зібрали основні рекомендації у форматі короткої покрокової інструкції.
Крок 1. Зафіксувати факт пошкодження або втрати
Перш за все необхідно максимально повно зафіксувати завдані збитки. Важливо не обмежуватися лише фотографіями пошкодженого об’єкта.
Необхідно перевірити, щоб у документах були коректно зазначені:
▪ причина та обставини пошкодження або знищення майна;
▪ точна назва та адреса об’єкта;
▪ дата події;
▪ характер і обсяг пошкоджень;
▪ фото- та відеоматеріали з можливістю ідентифікувати конкретне місце.
Особливу увагу під час заходу звернули на точність формулювань у первинних документах. Наприклад, неконкретні записи щодо причин пошкодження або відсутність прив’язки фото до об’єкта надалі можуть ускладнити проведення експертизи.
Крок 2. Зібрати документи, які підтверджують право на майно та завдані збитки
До доказової бази доцільно включити документи, що підтверджують право власності або користування майном, його характеристики, вартість, факт пошкодження чи знищення, а також документи щодо здійснення господарської діяльності.
Важливо зберігати не лише документи щодо самого майна, а й інформацію про економічні наслідки його пошкодження або втрати.
Крок 3. Провести належну оцінку збитків
Сума збитків не обов’язково обмежується вартістю пошкодженого майна.
Залежно від конкретної ситуації можуть враховуватися:
▪ реальні збитки від пошкодження або знищення майна;
▪ втрата активів або контролю над майном;
▪ упущена вигода — доходи, які підприємство обґрунтовано могло б отримати, але не отримало через війну;
▪ інші економічні втрати.
При цьому експерти наголосили на необхідності залучення відповідних кваліфікованих фахівців для проведення оцінки та експертизи.
Крок 4. Подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків
Окремий важливий напрям — подання заяв до Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U).
Станом на сьогодні через портал «Дія» доступне подання заяв за всіма 43 категоріями Реєстру.
Для бізнесу передбачені, зокрема, категорії, пов’язані з:
▪ пошкодженням або знищенням активів;
▪ втратою активів;
▪ втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях;
▪ переміщенням (евакуацією) бізнесу;
▪ іншими економічними втратами.
Важливо розуміти: Реєстр збитків є першим етапом міжнародного компенсаційного механізму. Тому якість документів та доказів, які підтверджують заявлені збитки, має принципове значення.
Крок 5. Не забути про упущену вигоду
Для підприємства збитки від війни можуть полягати не лише у фізичному пошкодженні майна.
Якщо через бойові дії підприємство не могло працювати, втратило можливість здійснювати господарську діяльність або було змушене її суттєво обмежити, важливо документувати й економічні наслідки таких обставин.
Під час заходу було представлено підходи до розрахунку упущеної вигоди — доходів, які підприємство могло б отримати за звичайних умов, але втратило через наслідки війни.
Крок 6. Окремо фіксувати земельні втрати
Якщо діяльність підприємства пов’язана із земельними ділянками, необхідно документувати і втрати, пов’язані із землею.
Йдеться, зокрема, про:
▪ вартість самого активу;
▪ недоотриманий дохід або орендну плату;
▪ шкоду, завдану земельній ділянці, зокрема внаслідок мінного забруднення.
Кожну складову збитків важливо підтверджувати окремо.
Крок 7. Перевірити можливість отримання додаткової державної підтримки