TGLIST.COM.UA
Джерело
Міністерство юстиції України | Загальнонаціональна хвилина мовчанняЩодня о дев’ятій ранку країна єдна...
Міністерство юстиції України
@minjustofficial
1 630 Охват/переглядів
2026-09-21 06:00
Повідомлення №6981
🕯 Загальнонаціональна хвилина мовчання
Щодня о дев’ятій ранку країна єднається у мовчанні. Це хвилина скорботи й вдячності тим, хто віддав життя за наше право жити у вільній країні та будувати її майбутнє.
Сьогодні вшановуємо пам’ять нашого колеги й захисника України — Сергія Іванця.
Сергій народився 25 вересня 1992 року в селищі Решетилівка Полтавської області. У Міністерстві юстиції України працював із 2015 року.
У 2017 році Сергій став на захист Батьківщини. За роки служби він отримав звання старшого лейтенанта та обійняв посаду заступника командира артилерійського дивізіону з психологічної підтримки персоналу.
У війську Сергій отримав позивний «Мускул» — за любов до спорту та фізичну витривалість. Він дбав про здоров’я, багато тренувався і часто повторював, що сили та м’язів має вистачити й на активну старість.
Найбільшою цінністю для нього була родина. Навіть перебуваючи в зоні бойових дій, він цікавився кожною подробицею їхнього життя та вселяв упевненість: на нього завжди можна покластися.
Особливою розрадою для нього була донечка Ніколь. Він тішився її успіхами, навчав, підтримував, разом із нею майстрував і складав оригамі. Батьківство було однією з найбільших радостей його життя.
Любов до рідних визначала і його ставлення до служби. «Я тут, бо я чоловік і маю вас оберігати», — говорив Сергій. Він щиро вірив у перемогу України і навіть у найважчі часи повторював: «Все буде добре. Ще трішечки треба почекати», — пригадує його дружина Надія.
Сергій мріяв про власний дім, якісну освіту для доньки й час, коли його родина зможе жити спокійним, звичним життям.
За сумлінну службу та особистий внесок у захист України Сергія Іванця відзначили нагородами «Вперті та нескорені» та «Воїнський хрест».
24 травня 2026 року життя Сергія обірвалося внаслідок поранень, отриманих під час бою в районі Дружківки Донецької області. Посмертно його нагороджено «Хрестом Героя» та відзнакою командира 156-ї окремої механізованої бригади.
Вічна і світла пам’ять Герою!
Схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за Україну.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Щодня о дев’ятій ранку країна єднається у мовчанні. Це хвилина скорботи й вдячності тим, хто віддав життя за наше право жити у вільній країні та будувати її майбутнє.
Сьогодні вшановуємо пам’ять нашого колеги й захисника України — Сергія Іванця.
Сергій народився 25 вересня 1992 року в селищі Решетилівка Полтавської області. У Міністерстві юстиції України працював із 2015 року.
У 2017 році Сергій став на захист Батьківщини. За роки служби він отримав звання старшого лейтенанта та обійняв посаду заступника командира артилерійського дивізіону з психологічної підтримки персоналу.
У війську Сергій отримав позивний «Мускул» — за любов до спорту та фізичну витривалість. Він дбав про здоров’я, багато тренувався і часто повторював, що сили та м’язів має вистачити й на активну старість.
Найбільшою цінністю для нього була родина. Навіть перебуваючи в зоні бойових дій, він цікавився кожною подробицею їхнього життя та вселяв упевненість: на нього завжди можна покластися.
Особливою розрадою для нього була донечка Ніколь. Він тішився її успіхами, навчав, підтримував, разом із нею майстрував і складав оригамі. Батьківство було однією з найбільших радостей його життя.
Любов до рідних визначала і його ставлення до служби. «Я тут, бо я чоловік і маю вас оберігати», — говорив Сергій. Він щиро вірив у перемогу України і навіть у найважчі часи повторював: «Все буде добре. Ще трішечки треба почекати», — пригадує його дружина Надія.
Сергій мріяв про власний дім, якісну освіту для доньки й час, коли його родина зможе жити спокійним, звичним життям.
За сумлінну службу та особистий внесок у захист України Сергія Іванця відзначили нагородами «Вперті та нескорені» та «Воїнський хрест».
24 травня 2026 року життя Сергія обірвалося внаслідок поранень, отриманих під час бою в районі Дружківки Донецької області. Посмертно його нагороджено «Хрестом Героя» та відзнакою командира 156-ї окремої механізованої бригади.
Вічна і світла пам’ять Герою!
Схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за Україну.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube