€90 млрд від ЄС: порятунок бюджету чи відстрочення проблем?Євросоюз остаточно затвердив дворічний кредит для України на 90 млрд євро. Вже 2026 року ЄС планує виділити майже 17 млрд. Але навіть з урахуванням додаткового фінансування збалансувати держбюджет Україні буде дуже непросто. Mind пояснює, у чому саме проблема.Як ЄС розподілить гроші• 60 млрд євро – оборона та ВПК• 30 млрд євро – бюджетна підтримкаУ 2026 році Україна отримає 16,7 млрд євро ($19,6 млрд) на компенсацію дефіциту бюджету, і перший транш може надійти у травні-червні. Він покриє близько 38% річної потреби у грошах.Механіка та параметри кредитуЄврокомісія позичатиме гроші на ринках капіталу:• випускає облігації• залучає кошти інвесторів• передає їх Україні траншамиГарантії за кредитом – бюджет Євросоюзу та зобов'язання країн-членів.Формально кредит має бути погашений за рахунок майбутніх репарацій від рф. Якщо цього не станеться, ЄС все одно поверне гроші інвесторам, навантаження ляже на бюджет ЄС. Україна може отримати вимогу погасити заборгованість самостійно.Чи вистачить взагалі Україні грошей у 2026 роціСкоригована потреба держбюджету у коштах – $52 млрд. За січень–квітень (на 16 квітня) кредитори та донори виділили $6,8 млрд.Загалом у 2026 році очікується (з урахуванням вже отриманих коштів):• новий кредит ЄС: ~$19,6 млрд• МВФ: ~$3,8 млрд• Ukraine Facility: ~$5,9 млрд• Світовий банк та партнери: ~$8 млрд• ERA Loans: ~$10 млрдЗагалом заплановано/підтверджено $47,3 млрд. Ще не вистачає близько $5 млрд, які можна закрити за рахунок коштів за Ukraine Facility, які не було отримано у 2025 році, та шляхом залучення додаткових ресурсів Світового банку.Але для цього Україна має виконати усі індикатори та структурні маяки перед партнерами.Головні ризики для фінансуванняГроші ЄС не безумовні. Вони зав'язані на реформи (судова система, антикорупція, фіскальна стабільність).Затримки вже є: за Ukraine Facility Україна отримала рівно «нуль» з початку року. Крім того, існує залежність від МВФ та партнерів: невиконання умов інших програм загрожує заморожуванням траншейКредит ЄС – це ключова опора бюджету у 2026 році. Без нього фінансова ситуація виглядала б значно гіршою. Але Євросоюз може закрити лише частину дефіциту – трохи менше ніж 40%. Решта фінансування залежить від впровадження реформ та можливостей партнерів.Будь-які затримки із грошима ставлять під загрозу соціальні виплати, відновлення інфраструктури та інші важливі бюджетні програми.#бюджет #єс #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Інфляція в Україні знову прискорюється: що відбувається з цінамиУ березні інфляція досягла 7,9% р/р (1,7% м/м) – максимум із початку 2026 року. Після періоду стабілізації ціни знову пішли вгору, причому швидше за прогнози НБУ. Mind розбирався, що стоїть за цим трендом.Розворот інфляції вже ставсяУ січні інфляція була на рівні 7,4%, але в лютому–березні почалося прискорене зростання цін. Особливо помітно це за помісячною динамікою: темпи цінового зростання збільшилися з 0,7% у січні до 1% у лютому та 1,7% у березні.Це — сигнал: дезінфляція закінчилася, розпочинається нова інфляційна хвиля.Головні драйвери – енергія та імпортПідвищення світових цін на нафту та паливо стало ключовим інфляційним фактором: зростають транспортні витрати та збільшуються витрати бізнесу. Крім того, дорожчає імпорт: особливо - продуктів харчування, що ввозяться до України.У підсумку це швидко конвертується у ціни для споживачів.Тиск через курс та імпортЗ початку року гривня ослабла: - ~2,6% до долара- ~3% до євроЦе посилює інфляцію: - безпосередньо (через імпортні товари)- побічно (через собівартість та очікування)Додатковий ризик – нестабільне зовнішнє фінансування. Що менше надходжень, то вищий тиск на курс.Внутрішні фактори нікуди не поділисяІнфляцію посилюють:- проблеми в енергетиці- нестача робочої сили- зростання бюджетних видатків (підтримує попит)Плюс бізнес закладає в ціни «страхову надбавку», компенсуючи можливі коливання курсу, зростання витрат і проблеми з дистрибуцією.Прогнози погіршуютьсяОфіційний прогноз НБУ інфляції становить близько 7,5% на кінець 2026 року. Але реальний сектор та експерти песимістичніші, вказуючи базовий діапазон в межах 9-10%, а стрес-сценарій – 12-13%Та й сам Нацбанк планує переглянути свої очікування у новому інфляційному звіті, який вийде на початку травня.Можливості щодо стримування інфляції обмеженіОблікова ставка залишається високою (15%), і за нинішніх умов це: ✔️ стримує очікування ✔️ підтримує гривнюАле ставка: ❗️ не впливає на ціну палива ❗️ не вирішує проблеми імпортуТобто НБУ може гальмувати інфляцію, але не спроможний усунути її причини.Реальний сценарій на 2026 рікІнфляція в Україні знову стає системною проблемою. Зараз на ціни одночасно тиснуть:- дорогі енергоносії- слабка гривня- проблеми із зовнішнім фінансуванням- витрати бізнесуГоловний ризик – не кожен чинник окремо, а їх поєднання. І якщо вплив цих чинників не буде ослаблений, інфляція у 2026 році легко вийде за межі 10%.#економіка #інфляція #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Митниця на перезавантаженні: чи впорається новий голова ДМС Мандзій з корупцією?Держмитниця отримала нового керівника – Кабмін призначив 10 квітня головою ДМС Ореста Мандзія. Конкурс з відбору кандидатів на цю посаду тривав з серпня 2025 року і відомство через майже 5 років отримало постійного керівника. Тепер перед головою ДМС стоїть завдання реформувати стару систему та побудувати на її базі ефективну і прозору митницю європейського зразка. Та чи зможе впоратися Мандзій з цим завданням?Хто такий Орест МандзійЗ 2001 року понад 15 років працював у системі МВС, де спеціалізувався на оперативно-розшуковій діяльності та економічних злочинах.З 2017 року продовжив кар'єру в НАБУ, де пройшов шлях від детектива до керівника підрозділу.У тому числі він брав участь у розслідуваннях, пов'язаних із контрабандою та корупцією на митниці.Важливий нюанс: Мандзій – не виходець з митниці.Це дає йому відносну «чистоту» від старих схем, але водночас означає відсутність досвіду керування складною митною системою.Як Мандзій має намір міняти митницюСудячи з мотиваційного листа, Мандзій робить ставку на класичну антикорупційну модель:- ліквідація контрабандних та корупційних схем;- кадрове перезавантаження та переатестація співробітників;- посилення внутрішнього контролю;- цифровізація митних процедур;- впровадження KPI та нової системи оцінки ефективності.Паралельно він має намір розвивати міжнародне співробітництво та наблизити митницю до стандартів ЄС.З якими викликами він зіткнеться1. Опір системи На місцях упродовж років сформувалися стійкі неформальні практики. Будь-яка спроба зламати їх викликає протидію, особливо з боку регіонального керівництва.2. Складне кадрове перезавантаження Масові звільнення – ризик паралічу роботи митниці чи окремих її сегментів. Плюс залишається вплив політичних груп на кадрові призначення.3. Конфлікт із бізнесом Експортери та імпортери скаржаться на тиск: перевірки, простої, коригування вартості, донарахування.При цьому від ДМС чекають зростання надходжень. Балансувати між контролем та сервісом – одне з найскладніших завдань.4. Корупційний фон Розслідування проти митників тривають і постійно виникають нові корупційні скандали. Це системна проблема, яку потрібно викорінювати.5. Політичні обмеження Ключові рішення неминуче залежать від Кабміну та Офісу президента, тому простір для самостійних дій обмежений.ВисновокПризначення Мандзія – це ставка на «чистого» силовика без зв'язків з митницею в минулому. Але головний ризик у тому, що реформувати таку складну систему може виявитися не під силу, особливо без професійної команди. І хоча формально голова ДМС має 5 років, фактично – 3-6 місяців, щоб показати реальний результат і виправдати своє призначення.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
$52 млрд у зоні ризику: де взяти гроші на підтримку держбюджету у 2026 році?Потреба України в зовнішньому фінансуванні у 2026 році зростає, а надходження з-за кордону скорочуються. За січень-березень іноземні донори перерахували лише $5,5 млрд – це десята частина річної потреби у $52 млрд. Без нових траншів український бюджет вже за кілька місяців не зможе покривати соціальні та критичні витрати.Скільки отримала Україна за 1 квартал✅ ERA Loans: $3,8 млрд за рахунок доходів від заморожених російських активів.✅ МВФ: $1,5 млрд за новою програмою на 2026-2029 роки.✅ Норвегія, Японія, Світовий банк: $209 млн всього.✅ ОВДП: чисті залучення – $1 млрд.Проблемні програми та донори❌ Ukraine Facility (ЄС): $4,5 млрд (3,9 млрд євро) «зависли» з 2025 року; 300 млн євро можуть бути анульовані повністю. Причина – невиконання 14 індикаторів програми.❌ Світовий банк: $3,4 млрд можуть затриматися через неприйняті законопроекти про держзакупівлі, про інтеграцію енергоринку та про приєднання до SEPA.❌ МВФ: $2,3 млрд траншей, що залишилися, можуть бути перенесені, якщо будуть зриви за структурними маяками – податковими законами і призначенням голови ДМС.Кредит ЄС на 90 млрд євроПолітичне рішення ухвалено у грудні 2025 року, але Рада ЄС ще не фіналізувала механізм фінансування.Усі країни-члени повинні узгодити кредит, однак Угорщина блокує процес, вимагаючи відновлення постачання нафтопроводом «Дружба». Із суми 90 млрд євро: 30 млрд піде на покриття дефіциту, 60 млрд – на оборону. Перший транш очікується до кінця квітня, але чіткі дати наразі невідомі.Перспективи фінансування до кінця 2026 року- ERA Loans, Ukraine Facility та МВФ: близько $25 млрд (включаючи січень-березень).- Очікуваний кредит ЄС та пряме бюджетне фінансування: близько $17 млрд (15 млрд євро).- Світовий банк, Японія, Канада, Норвегія: до $8 млрд.Усього: приблизно $50 млрд, які майже повністю покривають бюджетні потреби. Нестачу у $2 млрд потенційно можна закрити за рахунок ОВДП, залишків на кореспондентських рахунках, приватизації та курсових різниць.Головні ризики Левову частку фінансування забезпечують зовнішні партнери.Будь-яка затримка траншів від ЄС, МВФ чи Світового банку створить касові розриви, які український бюджет не зможе швидко компенсувати.Це може призвести до секвестру витрат, затримок соцвиплат, підвищення податків і навіть монетизації дефіциту, що спровокує прискорення інфляції та девальвації.#майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Податки без винятків: уряд просуває чергову фіскальну реформуМінфін опублікував проєкт поправок до Податкового кодексу та до закону «Про банки та банківську діяльність». Він передбачає нові правила оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, запроваджує обов'язковий ПДВ для підприємців на єдиному податку, ліквідує неоподатковувану пільгу для міжнародних посилок. Усі ці поправки є структурними маяками кредитної програми МВФ на $8,1 млрд. Mind розбирався, що зміниться для платників податків.Доходи з цифрових платформПродаж товарів та послуг через маркетплейси та онлайн-сервіси виводиться в повністю прозору площину.Платформи стають податковими агентами: утримують із користувачів ПДФО та військовий збір при виплаті доходу і передають дані до податкової.Базове навантаження – 5% ПДФО + 5% військового збору.У разі недотримання вимог (відсутність окремого рахунку у банку) – 18% ПДФО + 5% військового збору.Паралельно податкова отримує спрощений доступ до банківської інформації за такими операціями.Отже, ДПС зможе використати дані про платників податків від платформ і банків для перевірок та нарахування податків.ПДВ для ФОПЗапроваджується поріг річного обороту у розмірі 4 млн грн, після якого спрощенці мають реєструватися платниками ПДВ.Це стосується підприємців, які обрали другу і третю групу єдиного податку.Крім того, ФОП третьої групи з оборотом понад 4 млн грн не зможуть застосовувати ставку у розмірі 5%, для них залишається лише режим 3% доходу + 20% ПДВ.Спрощена система зберігається виключно для ФОП першої групи.Інші підприємці переходять у складнішу модель з ПДВ-обліком та податковими накладними.Оподаткування посилокСкасовується пільга на ввезення товарів вартістю до 150 євро.ПДВ буде нараховуватися на всі міжнародні відправлення виходячи з їхньої повної вартості.Формально обов'язок по справлянню податку покладається на іноземних продавців, або податок сплачуватиметься при митному оформленні.Це призведе до прямого подорожчання закордонних покупок.Військовий збірВійськовий збір зберігається в рамках поточних ставок – 5% для фізосіб, 10% мінімальної зарплати для ФОП першої, другої та четвертої груп, 1% доходу – для ФОП третьої групи.Але дія збору фактично стає безстроковою, оскільки прив'язана не до воєнного стану, а до завершення реформи ЗСУ.Загальний ефект та наслідкиТака модель суттєво скорочує можливості для неформальної діяльності.Доходи через платформи стають повністю контрольованими, банківські дані – доступними податковій, а зростання бізнесу веде до ускладнення податкового режиму через ПДВ.Утримання податків відбуватиметься без участі платника податків, що закриває основні лазівки та канали незадекларованих доходів.#податки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Митниця може отримати силові функції та стане новою поліцією. До чого це призведе?Державна митна служба (ДМС) може отримати право провадити оперативно-розшукову діяльність (ОРД) і самостійно розслідувати справи про контрабанду товарів. У проєкті нового Митного кодексу запропоновано створити в митниці окремий підрозділ, що буде мати правоохоронні та силові повноваження. Така ініціатива вперше була записана у Національній стратегії доходів у 2023 році. Проєкт знаходиться на оцінці в Єврокомісії. Mind в рамках спеціального проєкту «Зона контролю: Митниця» розбирався, що відбувається і чому це важливо?Хто розслідує справи про контрабанду заразУ 2012 році після декриміналізації контрабанди вона стала адміністративним порушенням та перейшла від СБУ до сфери відповідальності митниці.У 2024 році кримінальну відповідальність за товарну контрабанду повернули, і розслідуванням цих злочинів тепер займається Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ (в частині наркотиків та зброї). Держмитниця фактично виконує роль першого фільтру: виявляє порушення на кордоні та передає матеріали слідчим.Чому митниця хоче більше повноважень?Представники митниці вважають діючу модель неефективною.Коли митниця виявляє контрабандну схему на кордоні, вона не має права проводити негласні заходи, шукати організаторів або оперативно обмінюватися інформацією з іноземними колегами. Тому, за їх баченням, розслідування затягуються.Як працюють митні органи у ЄвросоюзіНа рівні ЄС діє загальний Митний кодекс (UCC), який встановлює стандарти контролю товарів та оформлення на кордоні. Але він не зобов'язує країни-члени надавати митниці слідчі повноваження — кожна держава вирішує це питання самостійно. В деяких країнах Союзу митні органи самостійно проводять оперативні заходи та розслідують контрабанду (Польща, Франція, Іспанія), в інших розслідування ведуть переважно поліція та прокуратура, а митниця займається насамперед контролем товарів та адмініструванням мит (Нідерланди, Італія, Румунія, Мальта). В Німеччині ці функції комбіновані: прокуратур керує досудовим розслідуванням, яким займаються митники та/або поліція.Чи варто хвилюватись українському бізнесу?У проєкті нового Митного кодексу немає інформації, яку підслідність закріплять за ДМС. Можна припустити, що туди потраплять статті з Кримінального кодексу, які відповідають за контрабанду товарів. Тобто як мінімум у БЕБ хочуть забрати розслідування справ з контрабанди деревини та товарів (у т. ч. підакцизних).Цілком ймовірно, що Єврокомісія поверне проєкт нового Митного кодексу без зауважень саме щодо ідеї створення при ДМС слідчої структури. Тоді м’яч буде на боці народних депутатів, які при доопрацюванні законопроєкту можуть прибрати нові широкі повноваження митниці або розширити їх з обмеженнями.Чому це важливо? Дослідження показують, що саме митні органи традиційно входять до найбільш корумпованих державних структур. Тому будь-яке розширення повноважень можливе лише після глибокої кадрової реформи, прозорих процедур ОРД та жорсткого зовнішнього контролю. А якісного проведення цих процесів поки гарантувати не можна.Інакше замість посилення боротьби з контрабандою можна отримати зворотний ефект – зростання зловживань та тиску на бізнес.#митниця #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
путін не піде на переговори, поки на нього не почнуть чинити реальний тиск — Болтон.кремль вважає, що може «перечекати» Захід, зазначив екс-радник.Колишній радник з національної безпеки США John Bolton заявив, що володимир путін навряд чи серйозно говоритиме про завершення війни проти України, доки не відчує реального тиску. В інтерв’ю TVP World, про яке пише Kyiv Post, він наголосив, що нинішня пауза в дипломатії не свідчить про прогрес.Болтон вважає, що увага президента США Дональда Трампа нині зосереджена на війні навколо Ірану, через що змінився політичний фокус Вашингтона. На його думку, у кремлі переконані, що можуть перечекати санкції, а путін розглядає Трампа як політика, на якого можна впливати.Він наголосив, що Європа повинна зосередитися на посиленні військової підтримки України, адже саме зміна балансу сил на полі бою може змусити москву до реальних переговорів. Болтон також виступив за жорсткіший санкційний тиск, та повну заборону продажу російської нафти.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Іран заявив, що вразив балістикою американський авіаносець USS Abraham LincolnКорпус вартових ісламської революції (КСІР) заявив про атаку на американський авіаносець Abraham Lincoln.Про це повідомило агентство Tasnim.У заяві іранського військово-політичного формування йдеться про те, що авіаносець USS Abraham Lincoln став ціллю для удару чотирьох балістичних ракет.Про наслідки атаки КСІР не повідомляє.Офіційних коментарів від ВМС США поки що не було.Як пише Euronews., Abraham Lincoln – один з американських авіаносців з ядерним двигуном, який ВМС називають «найбільшим військовим кораблем у світі».Він входить до десятки атомних авіаносців США, відомих як клас «Німіц».За даними ВМС США, авіаносці класу «Німіц» мають довжину 333 метри і можуть перевозити приблизно 100 000 тонн обладнання, включаючи 65 літаків і кілька ракетних установок.USS Abraham Lincoln був відправлений до Перської затоки наприкінці січня в складі того, що президент Дональд Трамп назвав «армадою», яка була перекинута в цей регіон «про всяк випадок», коли напруга зросла через жорсткі заходи Ірану проти протестувальників, незадоволених економічною ситуацією в країні.Тим часом, американське військове командування заперечило, що Іранська Революційна гвардія (IRGC) вразила авіаносець USS Abraham Lincoln в Перській затоці. Про це йдеться в Х Центрального командування США. У повідомленні стверджується, що заява IRGC є брехнею.«Лінкольн» не був уражений. Запущені ракети навіть не наблизилися до нього. «Лінкольн» продовжує запускати літаки на підтримку безжальної кампанії CENTCOM з захисту американського народу шляхом усунення загроз з боку іранського режиму», – йдеться у повідомленні.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Іранські військові почали блокувати Ормузьку протокуІранські збройні сили (Корпус вартових ісламської революції) транслюють радіосигнал про те, що «жодному судну не дозволено проходити через Ормузьку протоку».Офіційно Іран не підтверджував таких наказів, повідомило джерело агентства. Але керівництво ісламської республіки неодноразово погрожувало перекрити Ормузьку протоку у разі нападу США чи Ізраїлю.Напівофіційне інформаційне агентство Tasnim, вказуючи, що водний шлях як фактично закритий, повідомило, що КВІР попередив кораблі, що транзит через Ормузьку протоку небезпечний.Ще до втручання КВІР торгові судна почали затримуватися біля Ормузької протоки, не наважуючись її перетнути. Деякі великі нафтові компанії та трейдери призупинили постачання через протоку, повідомили чотири джерела Reuters у торгових колах. Кораблі залишаться на місці протягом кількох днів, додав один із співрозмовників.Деякі танкери продовжують проходити через протоку, але інші накопичуються на обох його кінцях, свідчать дані сервісів відстеження, які зібрав Bloomberg.США випустили попередження для судноплавства, що судна в регіоні повинні триматися на відстані 30 морських миль від їхніх військових об'єктів.Найбільша японська судноплавна компанія Nippon Yusen KK дала вказівку своєму флоту не перетинати Ормузьку протоку, грецька влада закликала свої численні торгові кораблі переглянути свої плани.У попередженні міністерства судноплавства Греції закликали судна бути готовими використовувати «традиційні» методи навігації, які не використовують електроніку, посилаючись на ризик перешкод під час плавання в регіоні.Тривалі збої в морських перевезеннях можуть спричинити шок на ринку нафти, зазначає Bloomberg.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює
Українські хакери викрили, що росія використовує Білорусь для наведення дронівУкраїнські хакери за підтримки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm провели масштабну кібероперацію, під час якої розкрили, як росія використовує білоруську цивільну інфраструктуру для координації ударів безпілотників по Україні та навіть у напрямку країн НАТО.За даними розслідування, українським фахівцям вдалося зламати акаунти російських військових операторів дронів і фактично отримати доступ до моніторингу їхніх дій у режимі реального часу. Операція тривала з середини 2025 року.Завдяки цьому українські сили оборони отримували оперативну інформацію про маршрути польотів безпілотників, заплановані цілі, внутрішні комунікації між операторами, а також розташування командних пунктів і місць запуску.Отримані хакерами дані дозволили зірвати низку атак, зокрема по енергетичній та залізничній інфраструктурі України, а також завдати ударів у відповідь по російських командних пунктах.За інформацією хакерів, для наведення безпілотників росія активно використовувала мобільні вежі та телекомунікаційну інфраструктуру на території Білорусі. Саме через білоруські мережі підтримувався зв’язок із дронами під час атак.Це фактично означає, що цивільна інфраструктура Білорусі застосовується для військових операцій, що створює додаткові ризики для регіональної безпеки, зокрема для країн НАТО.Режим Лукашенка не вперше надає територію країни для розміщення російських військ і ракетних ударів.Раніше президент України Володимир Зеленський підтверджував, що оператори російських «шахедів» базуються в Білорусі, а сама територія країни використовується для координації атак і підтримки зв’язку з безпілотниками.За словами Зеленського, Білорусь також використовується росією для загальної військової підтримки та демонстрації сили в бік Європи.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює