Майнд пояснює

Інфляція у 2026 році прискориться до 10%. Як Нацбанк хоче вирішити цю проблему?Національний банк вперше з початку 2026 року повернувся до посилення монетарної політики та підвищив облікову ставку до 15,5% річних.Водночас, НБУ погіршив прогноз інфляції, а також оголосив про зміни у процентній політиці. При цьому регулятор визнає, що інфляційний тиск зростає, а впоратися зі зростанням цін буде дуже непросто.Mind розбирався чому НБУ саме зараз повернувся до жорсткішої монетарної політики і чому регулятор не обмежився лише підвищенням облікової ставки.Що відбувається з цінамиНБУ очікує на прискорення темпів інфляції до 10% за підсумками 2026 року (замість 9,4%, які він прогнозував у квітні).Базова інфляція продовжує зростати через збільшення видатків бізнесу на зарплати, логістику та енергоресурси.Додатковим ризиком для цінової стабільності стало подорожчання нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході.Навіщо НБУ підвищив ставкуГоловна мета Нацбанку – зробити гривневі інструменти привабливішими. Якщо банки підвищать доходність депозитів у середньому до 15% річних, а ставки по ОВДП наблизяться до 17% річних, населення та бізнес зберігатимуть кошти у гривні, замість того, щоб купувати валюту.Це знижує тиск на валютний ринок та допомагає стримувати інфляцію. Крім того, НБУ з 7 серпня змінює механізм реалізації процентної політики через умови розміщення депозитних серфтикатів, у яких банки розміщують вільну ліквідність.На думку Нацбанку, завдяки цьому в майбутньому будь-яка зміна облікової ставки швидше буде впливати на інфляцію та на курс гривні.Які є проблеми та ризикиНацбанк визнає: одних монетарних інструментів недостатньо.Зростання цін сьогодні багато в чому пов'язане з війною, руйнуванням інфраструктури, обмеженнями експорту, дефіцитом робочої сили та збільшенням витрат бізнесу.Тому макроекономічні очікування залишаються доволі стриманими.НБУ прогнозує зростання ВВП у 2026 році близько 1,8%, розраховує повернутися до зниження облікової ставки не раніше весни 2027 року та дотиснути інфляцію до цільового рівня 5% лише у 2028 році.Головний висновокПідвищення облікової ставки – це спроба утримати інфляцію під контролем та зберегти макрофінансову стійкість.Але наскільки дієвим виявиться такий підхід, залежать не так від НБУ, як від подій на фронті, ситуації з експортом, міжнародним фінансуванням та від загального стану економіки.#нбу #економіка #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

НБУ готує нові правила контролю за всіма безготівковими платежами. Що зміниться?Нацбанк опублікував проект постанови, яка зобов'яже банки та інших постачальників платіжних послуг постійно аналізувати практично всі платіжні операції клієнтів. Причому ці правила торкнуться як фізосіб, так і бізнесу.Головна мета – боротьба з шахрайством, «дропами» та іншими схемами використання банківських рахунків, які можуть порушувати законодавство. Mind розбирався, які нові повноваження отримають банки і як це може вплинути на їх клієнтів.Що це означає на практиціБанки оцінюватимуть кожну платіжну операцію відповідно до певних критеріїв ризику. Під підозру можуть потрапити:- десятки платежів, які здійснені за короткий час;- «транзитні» рахунки, через які гроші проходять на інші рахунки/картки;- використання особистої картки для підприємницької діяльності;- регулярне відправлення коштів великій кількості різних одержувачів;- часта зміна пристроїв, що використовуються для платежів, IP-адрес та інших технічних параметрів;- перекази, які суттєво відрізняються від звичайної фінансової поведінки клієнта.Які заходи вживатимуть банкиЯкщо система моніторингу позначає операцію як підозрілу, банк зможе тимчасово зупинити платіж, запросити додаткові документи, провести повторну ідентифікацію клієнта або передати операцію на ручну перевірку.Для клієнтів, які регулярно потрапляють до категорії підвищеного ризику, банки формуватимуть внутрішні переліки для посиленого контролю. Це може вплинути на подальше обслуговування:- призвести до встановлення додаткових лімітів;- закрити можливість випуску нових карток та відкриття рахунків;- обернутися призупиненням окремих операцій.До чого це зрештою призведеФактично НБУ пропонує перейти від перевірки окремих підозрілих транзакцій до постійного аналізу фінансової поведінки клієнтів та перманентного контролю їх операцій.Для більшості користувачів зміни залишаться непомітними.Але клієнтам, чиї операції не будуть співпадати зі звичним профілем або матимуть ознаки ризику, варто бути готовими до більш частих перевірок, запитів підтверджуючих документів та обмежень з боку банку, аж до заморожування та закриття рахунків.#банки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

30 липня відбудеться головна подія інвестиційної та будівельної галузі України — V-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS!📆 Дата: 30 липня 2026 року (08:00 – 21:00)📌 Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога 16а, м. Київ (3-й поверх)В рамках конгресу пройде XVII-й Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер'єр Року 2026»!Захід збере понад 6000 учасників, включаючи представників влади, інвесторів, банки, інвестиційні фонди, забудовників, девелоперів, бізнесменів, архітекторів та дизайнерів.Програма заходу передбачає насичений день, що розпочнеться о 08:30 з реєстрації гостей та включатиме серію панельних дискусій, батлів інтерв'ювання, аналітичних виступів, презентацій партнерів та обговорень на актуальні теми інвестицій та розвитку нерухомості в Україні та бізнес-комунікації:▶️ Нетворкінг із 500+ CEO та власниками будівельних компаній;▶️ Більше 35 дискусійних панелей у 7-ми залах;▶️ Аналітика ринку нерухомості;▶️ Конгрес в Конгресі від компаній-партнерів;▶️ Урочисте нагородження переможців XVII-го Всеукраїнського архітектурного конкурсу «Інтер'єр Року» 👉🏻 Отримати квиток можна за посиланням: www.ibc-ua.info Журі конкурсу «Інтер'єр Року 2026»:Голова журі — Валерій Кузнєцов (дизайнер, співзасновник Smith & Winken та Decorkuznetsov, володар Гран-Прі «Інтер'єр Року»)Антон Вергун — провідний архітектор, партнер студії SHOVKЄвген Глуговський — співзасновник і головний архітектор HE.D groupДар'я Лобань — співзасновниця і креативна дизайнерка HE.D groupМарко Савицький — архітектор, реставратор, засновник архітектурного бюро SavytskyyDesignАндрій Миргородський — головний архітектор проєктів у компанії «Проєктні системи ЛТД»Дмитро Струк — директор з розвитку «Креатор-Буд»Вікторія Альохіна — засновниця та провідна архітекторка бюро Alekhina ArchitectsНаталія Головченко — архітекторка, засновниця та керівниця студії NG-ArchitectsАндрій Ігнатюк — засновник 5F Studio, провідний архітектор Emily ResortНаталія Сергєєва — дизайнерка-декораторка, Founder/CEO NanaideaКатерина Марданова — засновниця студії Mdesign Architecture InteriorМикола Мічурін — засновник арх. майстерні Dizar, автор проєктів Zoloche groupОльга Бронштейн — головна архітекторка ЖитомираСергій Філімонов — співзасновник арх. бюро FILIMONOV & KASHIRINA architectsНаталія Каширіна — співзасновниця арх. бюро FILIMONOV & KASHIRINA architectsАнатолій Єскарєв — архітектор, засновник DEKART STUDIOКатерина Ярова — власниця IK ArchitectsМаксим Мятко — співзасновник та головний інженер архітектурно-проєктної компанії AIMMАнтон Черкашин — архітектор, CEO buro A24DВолодимир Висоцький — експерт-консультант з питань доступності побудованого середовища, співзасновник студії універсального дизайну ORFOНаталія Зінчук — голова кваліфікації, креативна директорка Архітектурного офісу Zelemin, головна архітекторка проєктівБогдан Гой — головний архітектор проєктів A7 architectsДмитро Антонюк (онлайн) — керівник архітектурної навчально-творчої майстерні НАОМААндрій Войтко — засновник та CEO групи компаній AVGВіталій Квич — головний архітектор AVR Development Генеральний партнер: Креатор-БудОрганізатори: Медіа група DMNTRТел.: 077 777 2547Оф. телефон: 044 461 91 28Детальніше про девелопмент, урбаністику, будівництво, архітектуру та дизайн : : https://t.me/+Hrdl3CohAhxiMjcy👉 Facebook • Instagram • Сайт • YouTube • Telegram • Viber

Банки значно посилять перевірку бізнес-клієнтів: нові вимоги НБУНБУ розіслав банкам рекомендації щодо фінансового моніторингу, наголосивши на боротьбі з компаніями-«оболонками», ПДВ-«скрутками» та сірим імпортом. Якщо раніше Нацбанк вимагав посилити базові процедури фінмоніторингу, то тепер він рекомендує банкам глибше аналізувати саму бізнес-модель клієнта, його контрагентів, ланцюжки поставок та економічний зміст операцій. Mind розбирався в деталях нових вказівок НБУ і в тому, як банки перевірятимуть клієнтів.Що саме зміниться- Під особливою увагою опиняться нещодавно зареєстровані та «сплячі» компанії, фірми без співробітників, складів та виробничих потужностей, а також імпортери з непрозорими схемами роботи.- Банкам доведеться аналізувати весь ланцюжок руху товару та грошей – від імпортера до кінцевого покупця.- Підозру можуть викликати транзитні платежі, відсутність операційних витрат, заплутана логістика, помилки у ЗЕД-контрактах.По суті, банки мають з'ясовувати:1. хто є кінцевим покупцем товару;2. через які майданчики здійснюється продаж продукції;3. чи має компанія у своєму розпорядженні ресурси, необхідні для заявлених обсягів діяльності.Що це означає для клієнтів банків1. Банки частіше запитуватимуть додаткові документи та пояснення.2. Компаніям доведеться підтверджувати не лише законність операцій, а й реальність бізнесу: наявність персоналу, складів, каналів збуту та економічний зміст угод.3. Якщо клієнт не здатен переконливо пояснити свою діяльність, наслідки можуть бути серйозними – від затримки платежів до відмови в обслуговуванні та розірванні відносин із банком.При цьому НБУ має намір перевіряти, наскільки сумлінно банки виконують ці рекомендації. Якщо банк пропустить клієнта з явними ознаками фіктивності, йому можуть загрожувати штрафи та інші заходи впливу.Головний висновокНБУ перетворює банки на перший рубіж боротьби із «сірим» бізнесом. Через фінансовий моніторинг Нацбанк розраховує виявляти та блокувати сумнівні схеми ще до проведення операцій.Для сумлінних клієнтів це означає одне: компанії мають бути готові підтверджувати як походження коштів, так і реальність своєї діяльності.Загалом, що прозоріший бізнес і що зрозуміліший він для банку, то менший ризик зіткнутися із затримками платежів або відмовою в обслуговуванні.#нбу #банки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Приватизація-2026: що відбувається з продажем держактивів і чому успішних аукціонів стає меншеЗа підсумками першого півріччя держава отримала від приватизації 1,08 млрд грн, що на 32% більше, ніж роком раніше. З урахуванням ПДВ сукупний економічний ефект перевищив 1,26 млрд грн. Але зростання бюджетних надходжень не означає, що приватизаційний ринок став активнішим і більш якісним. Mind у рамках циклу публікацій «Upgrade держмайна» розбирався, яких результатів вдалося досягти у сфері приватизації за перше півріччя 2026 року та які є шанси на поновлення продажу стратегічних підприємств. Ключові підсумки першого півріччя:· доходи від приватизації зросли на 32%;· кількість успішних аукціонів скоротилася з 236 до 168 (-29%);· кількість учасників торгів впала майже у 4 рази – з 1946 до 514;· середня конкуренція знизилася із 7 до 3 учасників на один лот;· середнє зростання вартості під час торгів зменшилося майже вдвічі – з 4 до 2,4 стартових цін.Іншими словами, держава заробила більше насамперед за рахунок продажу дорожчих активів, а не завдяки зростанню інтересу інвесторів.Які саме об'єкти користувались попитомРекордсменом став НДІ «Оріон», який був проданий за 381 млн грн — майже в 10 разів дорожче за стартову ціну. Серед інших помітних угод – комбінат «Будфарфор», придбаний як готовий промисловий майданчик за 53 млн. грн.Також було продано кілька спиртзаводів, які не ведуть діяльність, але мають готову виробничу базу.Загалом інвестори все частіше купують не працюючі підприємства, а виробничі майданчики, нерухомість та інженерну інфраструктуру, які можна швидко перепрофілювати під новий бізнес.Продаж великих підприємств – головна інтригаЗ початку року ФДМУ не продав жодного великого об'єкта. Але саме на велику приватизацію уряд робить основну ставку.У законі про держбюджет на 2026 рік закладено 2 млрд грн надходжень від приватизації, Кабмін розраховує залучити одразу 13 млрд грн. Таку суму можна отримати лише за умови продажу стратегічних підприємств.Основні кандидати на приватизацію до кінця року – Одеський припортовий завод, Сумихімпром, «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», «Мотордеталь-Конотоп», ТРЦ Ocean Plaza, Миколаївський глиноземний завод, Індар.Передумови успішної приватизаціїФДМУ має встигнути підготувати підприємства до продажу, провести оцінку активів, врегулювати юридичні питання та уникнути конфліктів навколо приватизаційних процедур.Причому важливо, що основою великої приватизації, крім Одеського припортового заводу, стають санкційні активи, конфісковані у російських власників і націоналізовані на користь держави.Тому саме друге півріччя стане визначальним: воно покаже, чи зможе Кабмін повноцінно запустити велику приватизацію, яка забезпечить левову частку майбутніх надходжень до бюджету.#приватизація #фдму #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Тож яким буде наступний Кабмін?Володимир Зеленський на засіданні фракції «Слуга народу» розкрив майбутній кадровий склад уряду.За різними інсайдами структура майбутнього Кабінету Міністрів може мати такий вигляд:· Прем’єр-міністр – Сергій Корецький·  Перший віце-прем’єр, Міненерго – Денис Шмигаль·  Віце-прем’єр, голова Мінкульту – Тетяна Бережна (залишається на посаді)·  Віцепрем’єр з питань євроінтеграції – Всеволод Ченцов (замість Тараса Качки)·  Міноборони – Ігор Клименко (замість Михайла Федорова)·  МВС – чинний голова Нацполіції Іван Вигівський·  Міністр фінансів – Сергій Марченко (залишається на посаді)·  МОЗ – Віктор Ляшко (залишається на посаді)·  Мінспорту – Матвій Бідний (залишається на посаді)·  МЗС – Андрій Сибіга (залишається на посаді)·  Мінсоцполітики – Денис Улютін (залишається на посаді)·  Мінветеранів – Віталій Кім (очільник Миколаївської ОВА замінить Наталію Калмикову)·  МОН – Андрій Бутенко (замість Оксена Лісового)·  Міністр економіки та екології – Олександр Кравченко·  Міністр аграрної політики – Тарас Висоцький·  Мінрегіон – Віталій Безгін·  Мінінфрастурктури – Микола Калашник (очільник Київська ОВА замінить Олексія Кулебу)·  Мінюст – Денис Маслов·  Мінцифри – Оксана ФерчукНаразі невідоме майбутнє теперішнього міністра оборони Михайла Федорова. Оскільки замість нього Міноборони, за задумом голови держави, очолить нинішній глава МВС Ігор Клименко, постає питання: якою буде нова посада Федорова, і чи отримає він якийсь портфель взагалі.#уряд #кадри #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Біткоїн коштуватиме $200 000? Коли чекати на новий підйом крипторинкуПісля рекордного злету у 2025 р. крипторинок впевнено увійшов до ведмежої фази. Біткоїн з жовтня 2025 року подешевшав удвічі і на початку липня вперше за два роки досяг позначки $58 000. За прогнозами, впевнене зростання повернеться на крипторинок не раніше 2028 року. Mind розбирався, на чому саме ґрунтуються такі очікування та прогнози.Що сталося?· Біткоїн з жовтневого ATH близько $126 000 подешевшав більш ніж на 54% і на початку липня торгувався в діапазоні $58 000 - $63 000.· Загальна капіталізація крипторинку скоротилася майже вдвічі – з $4 трлн до $2,2 трлн.· Тільки за останній місяць (червень) із криптовалютних біткоїн-ETF інвестори вивели близько $3,5 млрд.· Частка стейблкоїнів зросла з 6,8% до 13% – інвестори вважають за краще перечікувати турбулентність у менш ризикованих активах.Падіння поступово сповільнюєтьсяЗа останні сім місяців великі власники («кити») збільшили свої запаси приблизно на 210 тис. BTC, витративши на покупки близько $15,5 млрд.Крім того, довгострокові інвестори зараз контролюють майже 83% усіх біткоїнів, що знаходяться у обігу.Це говорить про те, що актив поступово переходить до рук тих, хто готовий чекати наступного циклу.То це вже «дно»?Однозначної відповіді немає.Якщо нинішній цикл виявиться схожим на попередні, біткоїн справді може знайти підтримку близько $58 000 - $63 000.За більш жорсткого сценарію падіння може продовжитися до $30 000, що на 77% нижче за максимум жовтня 2025 р.Саме такі масштаби корекції ринок вже переживав у минулих ведмежих циклах.Коли чекати на нове зростання?Головний висновок – розраховувати на повноцінне крипторалі у 2027 р. передчасно. Для нового бичачого циклу повинні збігтися відразу кілька факторів:· стале відновлення світової економіки;· пом'якшення грошово-кредитної політики найбільших центробанків;· повернення капіталу в криптовалютні ETF;· прийняття в США закону CLARITY Act, який має визначити правила гри для криптоіндустрії;· зниження геополітичної напруженості та відновлення інтересу до ризикових активів;· черговий халвінг біткоїну, який відбудеться навесні 2028 р.Саме поєднання цих факторів може стати відправною точкою нового циклу.Якщо сприятливий сценарій реалізується, наступною метою для біткоїну може стати діапазон $160 000 – $200 000. Але шлях до цих рівнів зовсім не обов'язково буде прямим – ринок цілком здатний спочатку протестувати нижчі позначки.#біткоїн #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Альтернативне фінансування бізнесу: чому факторинг, лізинг та гарантії менш популярні, ніж кредити?Український бізнес все ще живе у кредитній моделі фінансування – незважаючи на те, що альтернативних інструментів на ринку стає більше. І хоча банківські кредити залишаються основним джерелом грошей, їх недостатньо, щоб закривати всі потреби компаній – від поповнення оборотного капіталу до фінансування експортних операцій.Що є на ринку, крім кредитівСтатистика за 2025 рік:- Факторинг – близько 83 млрд грн (з них 28,4 млрд – класичний торговельний факторинг)- Фінансовий лізинг – понад 52 млрд грн нових угод (банки та фінкомпанії)- Банківські гарантії – майже 200 млрд грн угод (75 тис. виданих гарантій)На папері ринок альтернативних некредитних інструментів виглядає значним. Але у структурі фінансування бізнесу вони все ще займають близько третини у порівнянні з портфелем корпоративних кредитів.Чому так відбуваєтьсяПричини відставання від кредитування:- складне та місцями застаріле регулювання- вища вартість порівняно з кредитами- відсутність повноцінного страхування воєнних ризиків- низька поінформованість бізнесу та нерозуміння суті таких інструментів- слабка мотивація у банків розвивати альтернативні продуктиЯкі завдання вирішують ці види фінансуванняБанківські гарантії – наймасовіший інструмент, необхідний для участі у тендерах, забезпечення контрактів та відстрочення платежів. Лізинг використовується в основному для фінансування техніки та обладнання без класичної застави. Факторинг забезпечує доступ до грошей під поставлений товар за рахунок переуступки дебіторської заборгованості банку.Що заважає розповсюдженню некредитних інструментівПричина не лише у ставках, а й у тому, що інші механізми фінансування:- слабо інтегровані у звичні банківські процеси та корпоративні практики- гірше «упаковані» у стандартні продукти та пропозиції- залежать від якості контрагентів, а не лише від клієнта-позичальника- вимагають складнішого супроводу (робота з дебіторською заборгованістю, активами, контрактами) та оцінки ризиків (воєнних зокрема)- не мають належної підтримки з боку держави (багато діючих програм доступні вузькому сегменту бізнесу)Як підвищити популярність альтернативного фінансуванняОсновні драйвери:- новий закон «Про факторинг» (повністю набирає чинності з 30 липня 2026 року)- розвиток програм підтримки експортерів, у тому числі за участю ЕКА- цифровізація та спрощення документообігу- створення повноцінного механізму страхування від воєнних ризиків- дебюрократизація укладання та супроводу угод з боку банківГоловне питання полягає в тому, наскільки швидко ці зміни стануть частиною повсякденної практики банків та держави. Від цього залежить, чи зможе український бізнес поступово уникнути «кредитоцентричності», а факторинг, лізинг і гарантії – стати більш масовими інструментами.#бізнес #банки #кредити #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Страховики посилять перевірку клієнтів та їхніх доходів. Чому та навіщо?Національний банк вимагає від страхових компаній терміново переглянути підходи до фінансового моніторингу клієнтів. Формально йдеться про те, що страховики мають ретельніше виконувати вимоги законодавства. Але по суті НБУ дав ринку чіткий сигнал: страхові поліси більше не повинні використовуватися для уникнення оподаткування та легалізації доходів.Чим саме стурбований НацбанкНБУ акцентує увагу на двох підозрілих моментах:· деякі клієнти-фізособи оформлюють договори добровільного медичного страхування (ДМС), за якими застраховано одразу 50–500 осіб, та сплачують страхові премії на мільйони гривень;· такі страхувальники представляють суб’єктів господарської діяльності, але укладають договір як звичайні фізичні особи, а застраховані за таким договором громадяни офіційно з ними не пов'язані.На думку регулятора, подібні угоди можуть свідчити про кілька порушень:· приховування підприємницької діяльності;· використання «зарплатних ФОП» або неоформлених працівників;· ухилення від сплати податків;· легалізація коштів незаконного походження.У чому полягає суть схемиЗамість того, щоб оформити колективну страховку від імені роботодавця та сплатити податки, «стороння» фізособа укладає колективний договір ДМС від свого імені.Формально компанія (роботодавець) до такої угоди не має відношення, але фактично саме вона може оплачувати страховку за рахунок тіньової виручки.При цьому застраховані особи, які вказані в договорі ДМС, можуть бути зарплатними ФОП, які пов'язані з компанією та є ланкою податкової оптимізації, або неоформленими працівниками, які отримують зарплату у конверті.Що НБУ вимагає від страховиківСтрахові компанії будуть зобов'язані з'ясовувати походження грошей клієнта, його доходи, зв'язки із застрахованими особами та реальну мету укладання договору.Якщо підтвердити походження коштів не вдасться, страховик повинен відмовитись від угоди.Інформація про підозрілі операції передаватиметься до Держфінмоніторингу, а потім за наявності підстав – до податкових органів.Чим це загрожує клієнтам страхових компанійЯкщо податкова встановить, що за колективним полісом ДМС ховалася схема із зарплатними ФОП або неофіційними працівниками, звичайний договір страхування може призвести до великих проблем у компанії-бенефіціара такої схеми.На неї можуть чекати:· позапланова перевірка;· донарахування податків;· штрафи;· у найсерйозніших випадках – кримінальне переслідування.Отже, страхові компанії стають ще одним важелем у системі фінансового моніторингу та братимуть активну участь у відстеженні підозрілих грошових потоків.#страхування #нбу #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Бюджет-2027: дефіцит понад 2 трлн грн, зростання видатків та надія на мирУряд затвердив Бюджетну декларацію на 2027–2029 рр., яка визначає основні параметри майбутнього держбюджету — сподівання на поступове завершення бойових дій та стабілізацію економіки. Але без багатомільярдної міжнародної допомоги Україні, як і раніше, не обійтися. Mind виділив головне з документуМакропрогнозиБазовий сценарій Кабміну передбачає покращення безпекової ситуації вже у 2027 році.У такому разі:- зростання ВВП становитиме 4,5%;- номінальний ВВП досягне 11,5 трлн грн;- інфляція буде на рівні 8,9%.Якщо ж активна фаза війни затягнеться, зростання економіки у 2027 року складе лише 1,3%.Основні параметри держбюджету-2027На 2027 рік уряд закладає:- доходи – 3,02 трлн грн;- витрати – 5,05 трлн грн;- дефіцит – 2,04 трлн грн або майже 18% ВВП.При цьому Кабмін очікує на поступове скорочення дефіциту до 11,1% ВВП у 2028 році і до 5,5% ВВП у 2029 році. Також уряд робить ставку на продовження девальвації гривні. Курс на кінець 2027 року – 48,3 грн/$, а до кінця 2029 року – вже 51,5 грн/$.Фінансування бюджетних потребДля покриття дефіциту у 2027 році Україні знадобиться близько $45 млрд міжнародної допомоги.Поки що підтверджено лише близько $23–24 млрд:- фінансування від ЄС за новим кредитом на 90 млрд євро;- гроші через механізм Ukraine Facility;- кредитна програма МВФ.Де взяти ще як мінімум $21–22 млрд – невідомо.Фіскальна політикаМінфін вважає, що зростання доходів бюджету має забезпечуватися не лише відновленням економіки, а й «додатковими фіскальними заходами».Простіше кажучи, влада не відмовилася від ідеї подальшого розширення податкової бази та перегляду окремих пільг.Перші кроки вже зроблено:- Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи.- На черзі – скасування ПДВ-пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.Відновлення відкладаєтьсяНезважаючи на заяви щодо модернізації країни, можливості для масштабних проектів за участю держави залишаються обмеженими. Обсяг публічних інвестицій у 2027 році становитиме 123,7 млрд грн проти 215 млрд грн у 2026 році – тобто на 42% менше.Тому бюджетна декларація виглядає скоріше як план збереження фінансової стійкості, ніж як план відновлення. Головне завдання уряду на найближчі роки – утримати економіку від нових потрясінь та рецесії, скоротити дефіцит і зберегти підтримку міжнародних партнерів.#економіка #бюджет #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює