Статистика telegram channel - @mindua

Українців починають перевіряти за витратами: що змінилося у фінмоніторингуДержфінмоніторинг посилює увагу до великих готівкових операцій українців – насамперед при купівлі нерухомості, автомобілів та інших дорогих активів. Ключова логіка проста: тепер важливо не тільки те, що людина купує, а й звідки в неї гроші. Mind розбирався, чим це загрожує громадянамЩо змінюється на практиці✅ під контроль можуть потрапити великі покупки за готівку✅банки та нотаріуси все частіше запитують підтвердження походження коштів✅аналізується не окрема операція, а весь фінансовий профіль людини✅використовуються інформація про попередні операції та загальна економічна логіка руху коштів.Це означає, що навіть формально легальна покупка може викликати питання, якщо вона не вкладається у фінансову історію клієнта.Що потрапляє у зону підвищеної уваги🟥купівля дорогої нерухомості, автомобілів та інших предметів розкоші за готівку;🟥поповнення банківських рахунків на великі суми;🟥використання кількох банків для однотипних операцій;🟥дроблення платежів;🟥повторне використання документів про доходи;🟥нетипові для клієнта операції з готівкою.Важливо, що йдеться не про формальні пороги. Навіть за наявності орієнтирів, які закріплені законодавчо – операції від 400 000 грн. – ключовим фактором стає не сума, а здатність підтвердити походження коштів.Якщо операція є ризикованоюДо процесу фінансового моніторингу залучені банки, нотаріуси, ріелтори, автосалони та інші суб'єкти первинного фінмоніторингу. Навіть при розрахунках готівкою угода майже завжди проходить через точку фіксації – неважливо, це банківський переказ, нотаріальне посвідчення або реєстраційні дії.Таким чином, для підозрілих операцій та покупок існує стандартна процедура:1. банк/нотаріус/автосалон запитує документи про походження коштів;2. при недостатності пояснень операція може бути припинена;3. далі інформація передається до Держфінмоніторингу;4. згодом матеріали можуть потрапити до податкової служби чи правоохоронних органів.Що це все означає в результатіГотівка перестає забезпечувати анонімність. Будь-яка велика операція залишає слід – документальний, банківський чи реєстраційний – і стає частиною ширшого аналізу фінансової поведінки. При цьому система фінмоніторингу все частіше працює в логіці зіставлення: витрати розглядаються у зв'язку з доходами та накопиченою фінансовою історією.Отже, поступово відбувається зміщення моделі контролю – від перевірки окремих операцій до аналізу відповідності витрат та доходів конкретного громадянина загалом.#фінанси #моніторинг #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

🌾 Grain Ukraine 2026: Як змінюється глобальна аграрна реальність?4–5 червня у Києві відбудеться XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026У програмі конференції — панельні дискусії про майбутнє агросектору, геополітику, інвестиції, енергетику та трансформацію ринків:- Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років- До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними- Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок- Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання- Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України?- Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність- Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукати нову конкурентоспроможність? - Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де зосереджені можливості зростання?На події очікується понад 50 спікерів: представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовціРеєстрація на захід

1,6 млрд грн для війни та соцвиплат: як уряд пропонує підняти бюджетні витратиКабмін затвердив проект змін до держбюджету на 2026 рік і запропонував збільшити видатки держбюджету одразу на 34% – з 4,77 трлн грн до 6,4 трлн грн. Майже весь приріст піде на сектор оборони та безпеки, а фінансуватиме ці витрати Євросоюз своїм новим кредитом. Mind розбирався, яким саме буде оновлений бюджет.Ключові бюджетні показникиЗростання видатків держбюджету-2026 складе близько 1,64 трлн грн. Майже вся ця сума буде розподілена на сектор оборони та безпеки:- 1,37 трлн грн – закупівля та модернізація озброєння;- 174 млрд грн – виплати військовим;- 14,6 млрд грн – резерв для оборонного сектору.Крім того, близько 40 млрд грн буде направлено іншим силовим структурам і на розвиток ВПК, ще 40 млрд грн – на підтримку критичної інфраструктури регіонів.У результаті сукупні витрати на оборону у 2026 році можуть досягти 4,37 трлн грн – це приблизно 44% ВВП.Звідки візьметься фінансуванняГоловне джерело грошей – новий кредит ЄС на 90 млрд євро. До кінця 2026 року Україна розраховує отримати близько 45 млрд євро, з яких:- 28,3 млрд євро – на військові витрати;- 16,7 млрд євро – на пряму підтримку бюджету.Причому Кабмін використовує досить цікаву схему: європейський кредит записується у доходи бюджету майже як грант. За рахунок цього дефіцит формально скорочується з 1,9 трлн грн до 1,25 трлн грн – з 18,4% до приблизно 12% ВВП.Також Кабмін планує отримати додатково 47,7 млрд грн за програмою Ukraine Facility та 22,6 млрд грн надходжень з ПДФО та військового збору.Чому проблеми з дефіцитом бюджету все одно залишаютьсяНавіть після грошей ЄС Україні все одно потрібно щонайменше $27 млрд зовнішнього фінансування. На початок травня вже надійшло $7,9 млрд, але до кінця року необхідно знайти ще близько $19,5 млрд.І тут починається найскладніше.Частина грошей залежить від виконання умов МВФ та програми Ukraine Facility, з якими Україна вже має складності. Через зрив індикаторів країна раніше недоотримала мільярди євро від ЄС. Отже, оновлений бюджет тримається на кількох критичних елементах:- ЄС вчасно перерахує кошти;- Україна виконає вимоги кредиторів;- МВФ продовжить фінансування;- інші партнери також не скоротять підтримку.Інакше навіть після рекордного європейського кредиту в бюджеті залишиться величезна дірка, закрити яку практично не буде чим.#бюджет #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

2,2 трлн грн від ОВДП: чому державі постійно не вистачає грошей?Україна з початку повномасштабної війни залучила через внутрішній ринок понад 2,2 трлн грн. Йдеться про ОВДП, за допомогою яких Мінфін фінансує дефіцит бюджету. На перший погляд, цифри виглядають величезними. Але ці обсяги залучення не показують, скільки грошей держава реально має у своєму розпорядженні. Mind розбирався, хто насправді фінансує бюджет України.Скільки коштів держава отримує від ОВДПЗначна частина нових коштів від держоблігацій йде не на нові витрати, а на погашення старих боргів.· У 2024 році держава залучила близько 630 млрд грн, погасила 383 млрд грн;·  У 2025 році – 582 млрд грн залучень проти 489 млрд грн погашень.Тобто чисте фінансування (реальний приріст ресурсу для бюджету) значно менше: 2024 рік – 247 млрд грн, 2025 рік – лише 93 млрд грн. Фактично, ОВДП сьогодні – інструмент постійного «перекочування» внутрішнього боргу та підтримки бюджетної ліквідності.Як саме ОВДП працюють на підтримку бюджетуНавіть якщо в окремий місяць держава погашає більше, ніж отримує, це не означає, що внутрішній ринок перестає фінансувати бюджет.Мінфін розміщує нові ОВДП, гроші надходять до Держказначейства і далі – на виплати військовим, соціальні потреби та інші витрати.Також паралельно відбувається погашення старих випусків.Тому брутто-залучення важливі: вони свідчать про здатність держави швидко знаходити ліквідність усередині країни.Хто купує ОВДПСтаном на травень 2026 року:· банки тримають близько 47% усіх ОВДП;· НБУ – ще 33%;· бізнес – 11%;· населення – 7%.Тобто майже 80% внутрішнього держборгу зосереджено усередині зв'язки «банки + НБУ».Причому ключові покупці саме державні банки. Лише ПриватБанк тримає ОВДП майже на 370 млрд грн. Далі йдуть Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.Виникає ефект квазіринкового попиту: формально папери купує банківський сектор, але значну частину попиту забезпечує сама держава через підконтрольні банки.Чому банки так активно йдуть до ОВДПВсе просто: держоблігації дають 15–16% річних за мінімальних ризиків і найчастіше є вигіднішими, ніж кредитування бізнесу.Внаслідок цього значна частина вільної гривні циркулює всередині системи «Мінфін – банки – НБУ», але не потрапляє в економіку через кредити та інвестиції.Чи допомагає така модель фінансувати бюджет під час війни?Так, але одночасно подібний механізм:· посилює залежність держави від банківської системи;· витісняє кредитування економіки;· робить борговий ринок дедалі «замкненим».Головний висновок: незважаючи на трильйони гривень від ОВДП, внутрішній ринок так і не став повноцінним джерелом фінансування бюджету. А за підсумками 2026 року держава взагалі не отримає «чистий» додатковий ресурс від ОВДП та інших інструментів.Україна критично залежить від зовнішньої підтримки. А будь-які затримки чи скорочення міжнародного фінансування автоматично посилюють ризики для стабільності бюджетної системи.#овдп #бюджет #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

€90 млрд від ЄС: порятунок бюджету чи відстрочення проблем?Євросоюз остаточно затвердив дворічний кредит для України на 90 млрд євро. Вже 2026 року ЄС планує виділити майже 17 млрд. Але навіть з урахуванням додаткового фінансування збалансувати держбюджет Україні буде дуже непросто. Mind пояснює, у чому саме проблема.Як ЄС розподілить гроші• 60 млрд євро – оборона та ВПК• 30 млрд євро – бюджетна підтримкаУ 2026 році Україна отримає 16,7 млрд євро ($19,6 млрд) на компенсацію дефіциту бюджету, і перший транш може надійти у травні-червні. Він покриє близько 38% річної потреби у грошах.Механіка та параметри кредитуЄврокомісія позичатиме гроші на ринках капіталу:• випускає облігації• залучає кошти інвесторів• передає їх Україні траншамиГарантії за кредитом – бюджет Євросоюзу та зобов'язання країн-членів.Формально кредит має бути погашений за рахунок майбутніх репарацій від рф. Якщо цього не станеться, ЄС все одно поверне гроші інвесторам, навантаження ляже на бюджет ЄС. Україна може отримати вимогу погасити заборгованість самостійно.Чи вистачить взагалі Україні грошей у 2026 роціСкоригована потреба держбюджету у коштах – $52 млрд. За січень–квітень (на 16 квітня) кредитори та донори виділили $6,8 млрд.Загалом у 2026 році очікується (з урахуванням вже отриманих коштів):• новий кредит ЄС: ~$19,6 млрд• МВФ: ~$3,8 млрд• Ukraine Facility: ~$5,9 млрд• Світовий банк та партнери: ~$8 млрд• ERA Loans: ~$10 млрдЗагалом заплановано/підтверджено $47,3 млрд. Ще не вистачає близько $5 млрд, які можна закрити за рахунок коштів за Ukraine Facility, які не було отримано у 2025 році, та шляхом залучення додаткових ресурсів Світового банку.Але для цього Україна має виконати усі індикатори та структурні маяки перед партнерами.Головні ризики для фінансуванняГроші ЄС не безумовні. Вони зав'язані на реформи (судова система, антикорупція, фіскальна стабільність).Затримки вже є: за Ukraine Facility Україна отримала рівно «нуль» з початку року. Крім того, існує залежність від МВФ та партнерів: невиконання умов інших програм загрожує заморожуванням траншейКредит ЄС – це ключова опора бюджету у 2026 році. Без нього фінансова ситуація виглядала б значно гіршою. Але Євросоюз може закрити лише частину дефіциту – трохи менше ніж 40%. Решта фінансування залежить від впровадження реформ та можливостей партнерів.Будь-які затримки із грошима ставлять під загрозу соціальні виплати, відновлення інфраструктури та інші важливі бюджетні програми.#бюджет #єс #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Інфляція в Україні знову прискорюється: що відбувається з цінамиУ березні інфляція досягла 7,9% р/р (1,7% м/м) – максимум із початку 2026 року. Після періоду стабілізації ціни знову пішли вгору, причому швидше за прогнози НБУ. Mind розбирався, що стоїть за цим трендом.Розворот інфляції вже ставсяУ січні інфляція була на рівні 7,4%, але в лютому–березні почалося прискорене зростання цін. Особливо помітно це за помісячною динамікою: темпи цінового зростання збільшилися з 0,7% у січні до 1% у лютому та 1,7% у березні.Це — сигнал: дезінфляція закінчилася, розпочинається нова інфляційна хвиля.Головні драйвери – енергія та імпортПідвищення світових цін на нафту та паливо стало ключовим інфляційним фактором: зростають транспортні витрати та збільшуються витрати бізнесу. Крім того, дорожчає імпорт: особливо - продуктів харчування, що ввозяться до України.У підсумку це швидко конвертується у ціни для споживачів.Тиск через курс та імпортЗ початку року гривня ослабла: - ~2,6% до долара- ~3% до євроЦе посилює інфляцію: - безпосередньо (через імпортні товари)- побічно (через собівартість та очікування)Додатковий ризик – нестабільне зовнішнє фінансування. Що менше надходжень, то вищий тиск на курс.Внутрішні фактори нікуди не поділисяІнфляцію посилюють:- проблеми в енергетиці- нестача робочої сили- зростання бюджетних видатків (підтримує попит)Плюс бізнес закладає в ціни «страхову надбавку», компенсуючи можливі коливання курсу, зростання витрат і проблеми з дистрибуцією.Прогнози погіршуютьсяОфіційний прогноз НБУ інфляції становить близько 7,5% на кінець 2026 року. Але реальний сектор та експерти песимістичніші, вказуючи базовий діапазон в межах 9-10%, а стрес-сценарій – 12-13%Та й сам Нацбанк планує переглянути свої очікування у новому інфляційному звіті, який вийде на початку травня.Можливості щодо стримування інфляції обмеженіОблікова ставка залишається високою (15%), і за нинішніх умов це: ✔️ стримує очікування ✔️ підтримує гривнюАле ставка: ❗️ не впливає на ціну палива ❗️ не вирішує проблеми імпортуТобто НБУ може гальмувати інфляцію, але не спроможний усунути її причини.Реальний сценарій на 2026 рікІнфляція в Україні знову стає системною проблемою. Зараз на ціни одночасно тиснуть:- дорогі енергоносії- слабка гривня- проблеми із зовнішнім фінансуванням- витрати бізнесуГоловний ризик – не кожен чинник окремо, а їх поєднання. І якщо вплив цих чинників не буде ослаблений, інфляція у 2026 році легко вийде за межі 10%.#економіка #інфляція #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Митниця на перезавантаженні: чи впорається новий голова ДМС Мандзій з корупцією?Держмитниця отримала нового керівника – Кабмін призначив 10 квітня головою ДМС Ореста Мандзія. Конкурс з відбору кандидатів на цю посаду тривав з серпня 2025 року і відомство через майже 5 років отримало постійного керівника. Тепер перед головою ДМС стоїть завдання реформувати стару систему та побудувати на її базі ефективну і прозору митницю європейського зразка. Та чи зможе впоратися Мандзій з цим завданням?Хто такий Орест МандзійЗ 2001 року понад 15 років працював у системі МВС, де спеціалізувався на оперативно-розшуковій діяльності та економічних злочинах.З 2017 року продовжив кар'єру в НАБУ, де пройшов шлях від детектива до керівника підрозділу.У тому числі він брав участь у розслідуваннях, пов'язаних із контрабандою та корупцією на митниці.Важливий нюанс: Мандзій – не виходець з митниці.Це дає йому відносну «чистоту» від старих схем, але водночас означає відсутність досвіду керування складною митною системою.Як Мандзій має намір міняти митницюСудячи з мотиваційного листа, Мандзій робить ставку на класичну антикорупційну модель:- ліквідація контрабандних та корупційних схем;- кадрове перезавантаження та переатестація співробітників;- посилення внутрішнього контролю;- цифровізація митних процедур;- впровадження KPI та нової системи оцінки ефективності.Паралельно він має намір розвивати міжнародне співробітництво та наблизити митницю до стандартів ЄС.З якими викликами він зіткнеться1. Опір системи На місцях упродовж років сформувалися стійкі неформальні практики. Будь-яка спроба зламати їх викликає протидію, особливо з боку регіонального керівництва.2. Складне кадрове перезавантаження Масові звільнення – ризик паралічу роботи митниці чи окремих її сегментів. Плюс залишається вплив політичних груп на кадрові призначення.3. Конфлікт із бізнесом Експортери та імпортери скаржаться на тиск: перевірки, простої, коригування вартості, донарахування.При цьому від ДМС чекають зростання надходжень. Балансувати між контролем та сервісом – одне з найскладніших завдань.4. Корупційний фон Розслідування проти митників тривають і постійно виникають нові корупційні скандали. Це системна проблема, яку потрібно викорінювати.5. Політичні обмеження Ключові рішення неминуче залежать від Кабміну та Офісу президента, тому простір для самостійних дій обмежений.ВисновокПризначення Мандзія – це ставка на «чистого» силовика без зв'язків з митницею в минулому. Але головний ризик у тому, що реформувати таку складну систему може виявитися не під силу, особливо без професійної команди. І хоча формально голова ДМС має 5 років, фактично – 3-6 місяців, щоб показати реальний результат і виправдати своє призначення.📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

$52 млрд у зоні ризику: де взяти гроші на підтримку держбюджету у 2026 році?Потреба України в зовнішньому фінансуванні у 2026 році зростає, а надходження з-за кордону скорочуються. За січень-березень іноземні донори перерахували лише $5,5 млрд – це десята частина річної потреби у $52 млрд. Без нових траншів український бюджет вже за кілька місяців не зможе покривати соціальні та критичні витрати.Скільки отримала Україна за 1 квартал✅ ERA Loans: $3,8 млрд за рахунок доходів від заморожених російських активів.✅ МВФ: $1,5 млрд за новою програмою на 2026-2029 роки.✅ Норвегія, Японія, Світовий банк: $209 млн всього.✅ ОВДП: чисті залучення – $1 млрд.Проблемні програми та донори❌ Ukraine Facility (ЄС): $4,5 млрд (3,9 млрд євро) «зависли» з 2025 року; 300 млн євро можуть бути анульовані повністю. Причина – невиконання 14 індикаторів програми.❌ Світовий банк: $3,4 млрд можуть затриматися через неприйняті законопроекти про держзакупівлі, про інтеграцію енергоринку та про приєднання до SEPA.❌ МВФ: $2,3 млрд траншей, що залишилися, можуть бути перенесені, якщо будуть зриви за структурними маяками – податковими законами і призначенням голови ДМС.Кредит ЄС на 90 млрд євроПолітичне рішення ухвалено у грудні 2025 року, але Рада ЄС ще не фіналізувала механізм фінансування.Усі країни-члени повинні узгодити кредит, однак Угорщина блокує процес, вимагаючи відновлення постачання нафтопроводом «Дружба». Із суми 90 млрд євро: 30 млрд піде на покриття дефіциту, 60 млрд – на оборону. Перший транш очікується до кінця квітня, але чіткі дати наразі невідомі.Перспективи фінансування до кінця 2026 року- ERA Loans, Ukraine Facility та МВФ: близько $25 млрд (включаючи січень-березень).- Очікуваний кредит ЄС та пряме бюджетне фінансування: близько $17 млрд (15 млрд євро).- Світовий банк, Японія, Канада, Норвегія: до $8 млрд.Усього: приблизно $50 млрд, які майже повністю покривають бюджетні потреби. Нестачу у $2 млрд потенційно можна закрити за рахунок ОВДП, залишків на кореспондентських рахунках, приватизації та курсових різниць.Головні ризики Левову частку фінансування забезпечують зовнішні партнери.Будь-яка затримка траншів від ЄС, МВФ чи Світового банку створить касові розриви, які український бюджет не зможе швидко компенсувати.Це може призвести до секвестру витрат, затримок соцвиплат, підвищення податків і навіть монетизації дефіциту, що спровокує прискорення інфляції та девальвації.#майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Податки без винятків: уряд просуває чергову фіскальну реформуМінфін опублікував проєкт поправок до Податкового кодексу та до закону «Про банки та банківську діяльність». Він передбачає нові правила оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, запроваджує обов'язковий ПДВ для підприємців на єдиному податку, ліквідує неоподатковувану пільгу для міжнародних посилок. Усі ці поправки є структурними маяками кредитної програми МВФ на $8,1 млрд. Mind розбирався, що зміниться для платників податків.Доходи з цифрових платформПродаж товарів та послуг через маркетплейси та онлайн-сервіси виводиться в повністю прозору площину.Платформи стають податковими агентами: утримують із користувачів ПДФО та військовий збір при виплаті доходу і передають дані до податкової.Базове навантаження – 5% ПДФО + 5% військового збору.У разі недотримання вимог (відсутність окремого рахунку у банку) – 18% ПДФО + 5% військового збору.Паралельно податкова отримує спрощений доступ до банківської інформації за такими операціями.Отже, ДПС зможе використати дані про платників податків від платформ і банків для перевірок та нарахування податків.ПДВ для ФОПЗапроваджується поріг річного обороту у розмірі 4 млн грн, після якого спрощенці мають реєструватися платниками ПДВ.Це стосується підприємців, які обрали другу і третю групу єдиного податку.Крім того, ФОП третьої групи з оборотом понад 4 млн грн не зможуть застосовувати ставку у розмірі 5%, для них залишається лише режим 3% доходу + 20% ПДВ.Спрощена система зберігається виключно для ФОП першої групи.Інші підприємці переходять у складнішу модель з ПДВ-обліком та податковими накладними.Оподаткування посилокСкасовується пільга на ввезення товарів вартістю до 150 євро.ПДВ буде нараховуватися на всі міжнародні відправлення виходячи з їхньої повної вартості.Формально обов'язок по справлянню податку покладається на іноземних продавців, або податок сплачуватиметься при митному оформленні.Це призведе до прямого подорожчання закордонних покупок.Військовий збірВійськовий збір зберігається в рамках поточних ставок – 5% для фізосіб, 10% мінімальної зарплати для ФОП першої, другої та четвертої груп, 1% доходу – для ФОП третьої групи.Але дія збору фактично стає безстроковою, оскільки прив'язана не до воєнного стану, а до завершення реформи ЗСУ.Загальний ефект та наслідкиТака модель суттєво скорочує можливості для неформальної діяльності.Доходи через платформи стають повністю контрольованими, банківські дані – доступними податковій, а зростання бізнесу веде до ускладнення податкового режиму через ПДВ.Утримання податків відбуватиметься без участі платника податків, що закриває основні лазівки та канали незадекларованих доходів.#податки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Митниця може отримати силові функції та стане новою поліцією. До чого це призведе?Державна митна служба (ДМС) може отримати право провадити оперативно-розшукову діяльність (ОРД) і самостійно розслідувати справи про контрабанду товарів. У проєкті нового Митного кодексу запропоновано створити в митниці окремий підрозділ, що буде мати правоохоронні та силові повноваження. Така ініціатива вперше була записана у Національній стратегії доходів у 2023 році. Проєкт знаходиться на оцінці в Єврокомісії. Mind в рамках спеціального проєкту «Зона контролю: Митниця» розбирався, що відбувається і чому це важливо?Хто розслідує справи про контрабанду заразУ 2012 році після декриміналізації контрабанди вона стала адміністративним порушенням та перейшла від СБУ до сфери відповідальності митниці.У 2024 році кримінальну відповідальність за товарну контрабанду повернули, і розслідуванням цих злочинів тепер займається Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ (в частині наркотиків та зброї). Держмитниця фактично виконує роль першого фільтру: виявляє порушення на кордоні та передає матеріали слідчим.Чому митниця хоче більше повноважень?Представники митниці вважають діючу модель неефективною.Коли митниця виявляє контрабандну схему на кордоні, вона не має права проводити негласні заходи, шукати організаторів або оперативно обмінюватися інформацією з іноземними колегами. Тому, за їх баченням, розслідування затягуються.Як працюють митні органи у ЄвросоюзіНа рівні ЄС діє загальний Митний кодекс (UCC), який встановлює стандарти контролю товарів та оформлення на кордоні. Але він не зобов'язує країни-члени надавати митниці слідчі повноваження — кожна держава вирішує це питання самостійно. В деяких країнах Союзу митні органи самостійно проводять оперативні заходи та розслідують контрабанду (Польща, Франція, Іспанія), в інших розслідування ведуть переважно поліція та прокуратура, а митниця займається насамперед контролем товарів та адмініструванням мит (Нідерланди, Італія, Румунія, Мальта). В Німеччині ці функції комбіновані: прокуратур керує досудовим розслідуванням, яким займаються митники та/або поліція.Чи варто хвилюватись українському бізнесу?У проєкті нового Митного кодексу немає інформації, яку підслідність закріплять за ДМС. Можна припустити, що туди потраплять статті з Кримінального кодексу, які відповідають за контрабанду товарів. Тобто як мінімум у БЕБ хочуть забрати розслідування справ з контрабанди деревини та товарів (у т. ч. підакцизних).Цілком ймовірно, що Єврокомісія поверне проєкт нового Митного кодексу без зауважень саме щодо ідеї створення при ДМС слідчої структури. Тоді м’яч буде на боці народних депутатів, які при доопрацюванні законопроєкту можуть прибрати нові широкі повноваження митниці або розширити їх з обмеженнями.Чому це важливо? Дослідження показують, що саме митні органи традиційно входять до найбільш корумпованих державних структур. Тому будь-яке розширення повноважень можливе лише після глибокої кадрової реформи, прозорих процедур ОРД та жорсткого зовнішнього контролю. А якісного проведення цих процесів поки гарантувати не можна.Інакше замість посилення боротьби з контрабандою можна отримати зворотний ефект – зростання зловживань та тиску на бізнес.#митниця #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює