Джерело
ситуативний щітпостінг | #УкрТґ | Одна з ключових проблем комунікації FirePoint — не їхні заяви, що є ли...
47 Охват/переглядів
2026-10-31 23:15
Повідомлення №3585
Одна з ключових проблем комунікації FirePoint — не їхні заяви, що є лише симптомом, а відсутність послідовності. Тому ми і бачимо, що за одним повідомленням із певним сенсом іде другий, абсолютно протилежний меседж.
Спочатку компанія заявляє про розробку балістичної ракети з певними ТТХ (паралельно головний інженер каже, що взагалі її роль може виконувати і дрон-літачок, в якого бойова частина більша???). Потім зʼявляються заяви про терміни перших пусків, які постійно переносяться (що, в принципі, нормально для виробів такої складності). І нарешті, компанія демонструє перші пуски ракет і навіть заявляє про перше бойове використання, які підтверджує президент.
Здавалося, ось він, тріумф — развівай успех.
Але тепер головний інженер говорить в інтерв’ю, що ракета занадто дорога і її використання не доцільне з економічної точки зору.
Але це так не працює. Єдиний, хто вирішує економічну доцільність використання, — не виробник, а держава у вигляді Генштабу та МО, яке виділяє під це кошти.
Для військових взагалі немає поняття економічної доцільності. Є перелік можливостей, які дає та чи інша зброя. Це ми через власну бідність змушені виносити питання вартості зброї в один із головних орієнтирів.
Ті самі Х-Вінги (RAM/Булава) попри свою високу вартість у порівнянні зі старлінкольотами довели свою доцільність, адже не впадуть від рішення Маска і можуть літати там, де не можуть літати старлінки. Спалені С-400 у Росії — яскраве підтвердження цього.
Тому власна балістика — це в першу чергу мова не про економічну доцільність, а про можливості, які вона дає. Екіпажу Іскандера похуй буде, скільки грошей ми витратили на ракету, якщо ця ракета може його уїбати без попередження. І це лише один зі сценаріїв.
Тому коли Штілерман каже, що ракета занадто дорога, це мова не про вартість. Це трактується так, що ракета неефективна, і держава прийняла цілком прагматичне рішення — не купує те, що не працює.
Тут з боку FP, як компанії, було достатньо сказати: ми працюємо над покращенням ТТХ, бо це складний виріб. І в нікого б не виникло ніяких питань. Власне до тих самих FP-1/2 ніяких питань нема. Засіб пройшов всі ітерації розвитку, став ефективним і його купують.
Але замість цього ми, напевно, вперше в історії людства, бачимо інфляцію воздуха.
Спочатку компанія заявляє про розробку балістичної ракети з певними ТТХ (паралельно головний інженер каже, що взагалі її роль може виконувати і дрон-літачок, в якого бойова частина більша???). Потім зʼявляються заяви про терміни перших пусків, які постійно переносяться (що, в принципі, нормально для виробів такої складності). І нарешті, компанія демонструє перші пуски ракет і навіть заявляє про перше бойове використання, які підтверджує президент.
Здавалося, ось він, тріумф — развівай успех.
Але тепер головний інженер говорить в інтерв’ю, що ракета занадто дорога і її використання не доцільне з економічної точки зору.
Але це так не працює. Єдиний, хто вирішує економічну доцільність використання, — не виробник, а держава у вигляді Генштабу та МО, яке виділяє під це кошти.
Для військових взагалі немає поняття економічної доцільності. Є перелік можливостей, які дає та чи інша зброя. Це ми через власну бідність змушені виносити питання вартості зброї в один із головних орієнтирів.
Ті самі Х-Вінги (RAM/Булава) попри свою високу вартість у порівнянні зі старлінкольотами довели свою доцільність, адже не впадуть від рішення Маска і можуть літати там, де не можуть літати старлінки. Спалені С-400 у Росії — яскраве підтвердження цього.
Тому власна балістика — це в першу чергу мова не про економічну доцільність, а про можливості, які вона дає. Екіпажу Іскандера похуй буде, скільки грошей ми витратили на ракету, якщо ця ракета може його уїбати без попередження. І це лише один зі сценаріїв.
Тому коли Штілерман каже, що ракета занадто дорога, це мова не про вартість. Це трактується так, що ракета неефективна, і держава прийняла цілком прагматичне рішення — не купує те, що не працює.
Тут з боку FP, як компанії, було достатньо сказати: ми працюємо над покращенням ТТХ, бо це складний виріб. І в нікого б не виникло ніяких питань. Власне до тих самих FP-1/2 ніяких питань нема. Засіб пройшов всі ітерації розвитку, став ефективним і його купують.
Але замість цього ми, напевно, вперше в історії людства, бачимо інфляцію воздуха.