Крім того, НФВП історично є головним критиком і конкурентом руху ФАТХ (палестинської влади на Західному березі) та Організації визволення Палестини (ОВП). Оскільки Іран та ХАМАС так само прагнуть повністю помножити на нуль вплив ФАТХ, інтереси марксистів із НФВП та ісламістів із ХАМАС повністю збіглися на базі «антифатхівського» та антизахідного блоку.Червневі події 2026 року (після підписання Меморандуму між США та Іраном) поставили Тегеран перед загрозою втрати Гази через внутрішній бунт голодного населення. Іранське керівництво дало чітку команду всім своїм проксі-групам у регіоні - тримати внутрішній фронт у Газі та не допустити падіння ХАМАС під тиском цивільних протестів. Для НФВП участь їхніх активістів у «Русі 26 червня» означала б порушення прямого наказу спонсора (КВІР). Саме тому керівництво Фронту пішло на безпрецедентний крок - оголосило, що будь-який член організації, який підтримає цивільний протест, піде під військовий трибунал за статтею «зрада».Попри те, що ХАМАС зупинив активну фазу мітингів силовими методами, аналітики та організатори не вважають Рух програшем, а для ХАМАС це аж ніяк не є перемогою.«Рух 26 червня» зафіксував незворотну ментальну руйнацію влади ХАМАС. Система тримається виключно на насильстві, гуманітарному шантажі та залякуванні. На тлі підписаних угод у Шарм-ель-Шейху та виснаження ресурсів накопичена соціальна напруга не зникла - її було загнано всередину. За оцінками аналітиків, за нинішнього курсу ХАМАС масштабний, неконтрольований гуманітарний вибух у Секторі є лише питанням часу. Ігор Семиволос